- •Лекція 5. Основи управління у вищій школі. Специфіка професійно-педагогічної діяльності викладача вищої школи (2 год.)
- •Педагогічний менеджмент як сучасна теорія управління освітою
- •Основні поняття теорії педагогічного менеджменту
- •Сутність поняття "педагогічний менеджмент"
- •Що таке педагогічний менеджмент?
- •Система управління вищим навчальним закладом
- •Вищий колегіальний орган громадського самоврядування:
- •Загальна характеристика принципів і функцій педагогічного менеджменту
- •Особливості діяльності викладача внз
- •Викладач вищої школи має задовольняти такі вимоги:
- •Професійно-педагогічне спілкування й типологія особистості викладача вищої школи
- •Класифікація стилів педагогічного спілкуваня за м. Таленом
- •Категорії викладачів залежно від якості володіння майстерністю (мистецтвом) педагогічного спілкування
- •Сутність, складові та зміст педагогічної культури викладача внз
- •Педагогічна майстерність включає низку структурних компонентів: морально-духовні вартості, професійні знання, соціально-педагогічні якості, психолого-педагогічні уміння, педагогічну техніку.
- •Педагогічна техніка, особливості її прояву в діяльності викладача вищої школи
- •Література
- •Література
Викладач вищої школи має задовольняти такі вимоги:
висока професійна компетентність — глибокі знання й широка ерудиція в науково-предметній галузі, нестандартне мислення, креативність, володіння інноваційною тактикою і стратегією, методами вирішення творчих завдань;
педагогічна компетентність — ґрунтовні знання педагогіки і психології, зокрема андрагогіки, медико-біологічних аспектів інтелектуальної діяльності, володіння сучасними формами, методами, засобами й технологіями навчання;
соціально-економічна компетентність — знання глобальних процесів розвитку цивілізації та функціонування сучасного суспільства, а також основ соціології, економіки, менеджменту і права;
комунікативна компетентність — культура усної та писемної форм літературної мови, володіння іноземними мовами, сучасними інформаційними технологіями, ефективними методами і прийомами міжособистісного спілкування.
До цього слід додати й високий рівень загальної культури — сформований науковий світогляд, стійка система національних і загальнолюдських духовно-моральних цінностей.
До безпосередніх функціональних обов’язків викладача вищої школи належать такі:
1. Підготовка навчальних курсів, їх методологічне і методичне забезпечення, вибір засобів інформаційної (аудіо, відео, комп´ютерної, телекомунікаційної та ін.) підтримки.
2. Створення навчальних, тренінгових і контролюючих програм, у тому числі комп’ютерних.
3. Авторська участь у підготовці навчальної літератури й навчально-методичних посібників.
4. Читання лекцій, проведення лабораторних, семінарських та інших практичних занять, конференцій, рольових, ситуаційних і ділових ігор тощо.
5. Організаційно-методичне забезпечення практики студентів і участь у її проведенні.
6. Пошук і розробка нових педагогічних методів і освітніх технологій підвищеної ефективності.
7. Консультаційна та інша індивідуальна робота зі студентами.
8. Пошук джерел фінансування наукових досліджень і споживачів наукових розробок.
9. Планування, організація й виконання наукових досліджень і конкретних практичних розробок.
10. Підготовка наукових, науково-популярних та інших матеріалів.
11. Підготовка розробок, які патентуються.
12. Реалізація виховних функцій у процесі групової та індивідуальної роботи зі студентами, під час неформального спілкування з ними.
13. Неперервний особистісний і професійний розвиток, підвищення наукової та педагогічної компетентності й кваліфікації.
14. Володіння різними професійно необхідними практичними навичками.
У системі відкритої та гнучкої освіти особлива увага приділяється підготовленості викладача:
до організації навчання на базі практики через дії та аналіз цих дій;
формування дослідницьких і творчих умінь;
формування у студентів віри у власні можливості й у реальність професійних досягнень;
вибору залежно від ситуації відповідної ролі, наприклад, експерта, консультанта, організатора, проектанта, порадника;
організації студентів у робочі групи, а також до розподілу обсягів навчального матеріалу й формування правил співпраці;
підтримки соціальної інтеграції студентського колективу;
застосування ефективних методик попередження й розв’язання міжособистісних і групових конфліктів;
організації індивідуалізованого навчання (робота на "рівнях", у групах, вирівнювальні заняття, комунікація зі зворотним зв’язком);
організації самонавчання студентів, зокрема підготовки їх до самостійного користування текстовими й позатекстовими джерелами інформації;
вироблення вміння індивідуального й групового прийняття рішень, а також розв’язування різних проблем перед прийняттям рішень;
формування вмінь самостійного планування й адаптації до змінних умов праці; розумового конструювання через операції порівняння, аналізу, висновків і верифікації, а також предметно-маніпуляційного конструювання згідно з аналітичними, операційними і синтетичними стадіями поведінки при розв’язуванні проблем;
практичного застосування концепції різнобічного навчання й концепції індивідуалізованого навчання з урахуванням потреб студентів.
Для успішного виконання своїх функцій викладач має бути організатором, оратором, аналітиком, психологом, висококомпетентним фахівцем у своїй галузі, ерудитом в інших галузях знань. Також викладач повинен мати талант, природні здібності. Від нього вимагаються великі розумові, фізичні, часові й емоційно-вольові затрати. Викладач ВНЗ має бути творчою особистістю, оскільки підготувати майбутнього творчого фахівця може лише творча особистість.
