Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
пояснювальна Ира.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
55 Кб
Скачать
☆

2.2. Послідовність виконання вертикального планування методом проектних горизонталей

Способи та прийоми вирішення вертикального планування житлового кварталу можуть бути різними. Найпростіший спосіб виконується в такт послідовності:

  1. Принципове вирішення організації рельєфу й водовідведення по всій території забудови.

  2. Проектування мережі внутрішньо-квартальних проїздів з установленням проектних позначок і уклонів по всіх проїздах із прив'язкою їх у висотному відношенні до лотків вулиць, що примикають.

  3. Проектування ділянок територій, що обмежені проїздами.

  4. Проектування позначок по будівлях та спорудах.

Існує декілька прийомів створення проектного рельєфу:

– дахоподібна чотирисхила форма зі схилами в напрямку вулиць;

– двостороннє випускання поверхневих вод;

– односхила поверхня.

На першій стадії розроблення плану організації рельєфу проводиться визначення повздовжніх уклонів на головних вулицях. Ухил визначається за формулою:

де h – різниця висот між точками, м;

l – відстань між точками, м.

Перевіряємо ухил за нормативним: якщо ухил знаходиться в межах мінімально і максимально допустимих нормами значень (4‰ - 40‰), то знаходимо проектну відмітку кінця.

Потім виконуємо градуювання: м

м

Потім таким самим способом розв'язуємо ухили на квартальних проїздах. Установлюємо проектні позначки на перехрестях і опорних точках, прив'язуємо проїзди і вулиці у висотному відношенні до лотків вулиць.

Потім проектуємо ділянки територій, що обмежені проїздами. З'єднуємо однорідні горизонталі проїздів чи вулиць, які охоплюють цю територію. При великій кількості горизонталей влаштовують укоси або підпірні стінки.

2.3 Вертикальна прив’язка будівель

Після влаштування території проектуються позначки по будівлям і спорудам. При визначенні проектних позначок у кутах будинку необхідно враховувати і перевіряти їх різницю через перепад, який не повинен перевищувати 1,2 м як по фасаду так і по торцю.

Визначення абсолютної позначки підлоги. Висота повинна бути як мінімум на одну сходинку вище. Бажано призначити позначку на 0,45 м. вище від максимальної позначки кута будівлі. При великому переході висот кутів будівлі можливо призначити позначки підлоги по секціях.

2.4 Складання картограми земляних робіт

Для цього будують сітку квадратів зі стороною 20 м (при більших площах і пологому рельєфі можуть бути до 50 м, а при складному рельєфі - 10 м). У кожному квадраті по кутах інтерполяцією визначають чорні і проектні позначки, а також робочі позначки, тобто висоти насипів і глибини виїмок. При наявності у квадратах виїмок і насипів площа квадрата ділиться по лінії нульових робіт. Положення нульової точки визначають шляхом інтерполяції за позначками сторони квадрата:

Підрахунок земляних робіт по квадратах ґрунтується на визначенні об’ємів квадратних призм. Об’єм насипів і виїмок визначається по кожному квадрату окремо й роздільно для насипу та виїмки за формулою:

, м3

де h – висота насипу або глибина виїмки по кутах квадрата, тобто робочі позначки вертикального планування;

n – число точок у квадраті (робочих позначок), включаючи і нульові точки;

F – площа квадрату або його частини (при наявності насипу і виїмки в одному квадраті).

Об’єм насипів і виїмок для прямокутника визначається за формулою:

, м3

Для трапеції:

, м3

Для трикутника:

, м3

Для перехідних квадратів:

, м3

, м3

Підраховані об’єми записують на картограмі.