Розділ 1. Правове регулювання оформлення та відображення в обліку господарських операцій пов’язаних з виробництвом готової продукції та її реалізацією на підприємствах громадського харчування

Громадське харчування — різновид торговельно-виробничої діяльності із забезпечення населення харчуванням за національним класифікатором. До підприємств громадського харчування належать: ресторани, бари, кав’ярні, кафе, їдальні, магазини кулінарії, фабрики-кухні, дрібно-роздрібна мережа тощо.

Заклад громадського харчування — організаційно-структурна одиниця у сфері громадського харчування, яка виробляє, переробляє та продає кулінарну продукцію, булочні, борошняні, кондитерські вироби та закупні товари. Отже, здійснення судово-економічної експертизи виробництва і реалізації готової продукції підприємств громадського харчування проводиться на підставі попередньо сформованого локального експертного дослідження, який включає об'єкти судово-економічної експертизи, джерела інформації, методичні прийоми дослідження, узагальнення і реалізації результатів експертизи.

До об'єктів судово-економічної експертизи виробництва і реалізації готової продукції на підприємствах громадського харчування належать документи бухгалтерського, податкового обліку і звітності, а саме:

1. товарна книга (картки кількісно-сумарного обліку за типовою формою N3–7);

2. товарний звіт (типова форма N M – 19);

3. відомість про залишки товарів на складі (за формою М - 14);

4. накладна на відпуск товару з комори (за формою № 13-Опт);

5. меню на відпуск продуктів працівникам закладу;

6. калькуляційні карти;

7. план-меню;

8. вимога до комори на отримання сировини;

9. акт про реалізацію готових виробів кухні;

10. денний забірний лист;

11. облікові регістри (головні книги; касові книги; журнали-ордери по рах. бух. обліку 20 – 28, 70 – 79);

12. відомості аналітичного обліку, товарні звіти матеріально- відповідальних осіб; касові звіти);

13. бухгалтерська, фінансова, податкова і статистична звітність (баланс; звіт про фінансові результати; звіт про рух грошових коштів; звіт про власний капітал; податкові декларації та податкова звітність тощо);

14. інші матеріали справи, до яких відносяться:

а) акти ревізій, документальних перевірок діяльності підприємств;

б) протоколи допитів, покази підозрюваних, потерпілих і свідків;

в) висновки експертів інших спеціальностей;

г) протоколи виїмок і ін.

Визначення витрат на підприємствах громадського харчування є облік витрат, який враховує такі основні елементи:

- собівартість реалізованої готової продукції;

- собівартість реалізованих товарів;

- собівартість реалізованих робіт і послуг.

При проведенні дослідження метод є основою процесу дослідження, а прийом - це дія, що дозволяє одержувати початковий матеріал для дослідження його цим методом.

Метод зіставлення документів полягає в порівнянні змісту і реквізитів різних документів бухгалтерського та податкового обліку і виявленні суперечностей і розбіжностей між ними. Одним з важливих способів, що входить в метод зіставлення, є зустрічна перевірка документів. Вона є найпоширенішим прийомом взаємного контролю. Наступний спосіб, що входить в метод зіставлення - відновлення кількісно-сумового обліку як спосіб зворотного рахунку, що ґрунтується на попередній експертній оцінці матеріальних витрат, з метою подальшого визначення (зворотним рахунком) величини безпідставних списувань сировини та матеріалів на виробництво окремих видів продукції [8].

Методичні прийоми експертного дослідження виробництва і реалізації товарів, продукції, робіт та послуг включають дослідження первинної документації та відображення її в обліку згідно Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, а також ПсБО, МСБО, МСФЗ, шляхом порівняння даних бухгалтерського обліку та даних виведених експертом-економістом. Порівняння в судово-економічній експертизі виступає як сукупність послідовно вживаних методів (зіставлення і документальна перевірка), направлених на виявлення суперечностей, відхилень і порушень в бухгалтерському та податковому обліку і фінансовій звітності та документальні (нормативно-правове регулювання, інформаційне моделювання, вибіркові та камеральні перевірки цін і стандартів, експертизи різних видів, дослідження документів, зокрема формальна, зустрічна, аналітична і логічна перевірка документів, взаємний контроль операцій і документів).

Нормативна база обліку громадського харчування:

1. Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 27551;

2. Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”;

3. Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", прийнятий Верховною Радою України 6 липня 1995 року N 265/95-ВР (із змінами та доповненнями);

4. Методичні рекомендації з формування складу витрат та порядку їх планування у торговельній діяльності, затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 22.05.02 р. № 145;

5. Правила роботи закладів (підприємств) ресторанного харчування, затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 р. № 219;

6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 року № 246;

7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11. 1999 року № 290;

8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318;

9. Збірник рецептур страв і кулінарних виробів для підприємств громадського харчування, затверджений наказом Мінторгу СРСР від 12.12.80 р. № 310;

10. Порядок провадження торговельної діяльності та правила торгівельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затверджений постановою КМУ від 15 червня 2006 року № 833;

11. Правила роботи дрібнороздрібної торговельної мережі, затверджені наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 8 липня 1996 року № 369;

12. Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 11 липня 2003 року № 185;

13. Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджені постановою КМУ від 30 липня 1996 року № 854;

14. Правила роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24 липня 2002 року № 218;

15. Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29 грудня 2000 року № 356.