Тема 10.

ФІНАНСИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

Фінансова система РФ зазнала кардинальних змін з розпадом Радянського Союзу. До 1991 року вона включала фінанси матеріального виробництва, фінанси невиробничої сфери та загальнодержавні фінанси (державний бюджет СРСР, систему страхування, державний кредит). Державний бюджет СРСР об'єднував союзний бюджет, державні бюджети союзних республік і державний бюджет соціального страхування. У союзному бюджеті в 1970-1990 pp. концентрувалося 50-52% загального обсягу ресурсів державного бюджету. На бюджети союзних республік припадало 48-50%, з яких 35% перебувало в розпорядженні республіканських бюджетів республік і 15% - в місцевих бюджетах.

Протягом 1990-х років створювалася система державних фінансів Російської Федерації, що відповідає умовам та вимогам ринкової економіки. Бюджетна політика в цей період проводилася у вкрай несприятливих умовах. Протягом ряду років низький рівень податкової та бюджетної дисципліни приводив до хронічного бюджетного дефіциту і неповного фінансування державних зобов'язань; наростали як заборгованість платників податків в бюджетну систему, так і кредиторська заборгованість бюджетів усіх рівнів. Широке поширення отримали негрошові форми виконання бюджету, на частку яких припадало до чверті доходів розширеного бюджету і понад половини доходів територіальних бюджетів.

Фінансова криза 1998 року показала ненадійність сформованої системи державних фінансів. Погіршення зовнішньої кон'юнктури викликало різке скорочення бюджетних доходів і підірвало довіру інвесторів. В результаті держава виявилася не в змозі виконувати свої витратні зобов'язання та проводити боргові виплати. Після кризи 1998 року різко впали доходи бюджету, девальвація рубля призвела до того, що виплати з погашення та обслуговування зовнішнього боргу виявилися різними доходам федерального бюджету, а обсяг державного боргу досяг критичного значення. При цьому Уряд Російської Федерації був позбавлений можливості проводити запозичення, як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку, - міжнародні кредитні рейтинги Російської Федерації були різко знижені всіма провідними рейтинговими агентствами.

На етапі післякризового розвитку, починаючи з 2000 року зусилля Уряду та Міністерства фінансів РФ були спрямовані на відновлення макроекономічної стабільності, вирішення боргової проблеми, захист бюджетної системи і російської економіки в цілому від непередбачуваних коливань зовнішньої кон'юнктури.

На сучасному етапі до складу фінансової системи Російської Федерації входять:

1. фінанси господарських суб'єктів (комерційні та некомерційні підприємства, організації та установи, а також фінансові посередники);

2. державні і муніципальні фінанси, що включають бюджетну систему, позабюджетні цільові державні і муніципальні фонди, державний кредит.

Побудова сучасної бюджетної системи РФ почалася в 1991 році і проходила на тлі серйозних перетворень в російській економіці, які значною мірою визначили першочергові завдання, що стоять перед бюджетною системою. Особливе місце серед них займають необхідність адаптації російської економіки до ринкових умов господарювання, забезпечення економічної стабільності та стимулювання інвестиційної активності в національній економіці.

Бюджетна система РФ - це заснована на економічних відносинах і державному устрої регульована нормами права сукупність федерального бюджету, бюджетів суб'єктів РФ, місцевих бюджетів та бюджетів державних позабюджетних фондів.

У Російській Федерації склалася трирівнева бюджетна система:

• 1 рівень - федеральний бюджет і бюджети державних позабюджетних фондів;

• 2 рівень - бюджети суб'єктів РФ і бюджети територіальних державних позабюджетних фондів;

• З рівень - місцеві бюджети (бюджети муніципальних районів, бюджети міських округів, бюджети внутрішньо міських муніципальних утворень міст федерального значення Москви й Санкт-Петербурга; бюджети міських і сільських поселень).

Найбільше значення в забезпечені стабільності фінансової системи РФ має федеральний бюджет, що відіграє визначальну роль в реалізації соціально-економічної політики держави. У федеральний бюджет зараховуються податкові доходи від таких федеральних податків і зборів: податку на прибуток організацій; податку на додану вартість; акцизів; податку на видобуток корисних копалин та регулярних платежів за видобуток корисних копалин (роялті); збору за користування об'єктами водних біологічних ресурсів; водного податку; єдиного соціального податку та державного мита відповідно до встановлених нормативів відрахувань.

Бюджети суб'єктів РФ (II рівень) включають в себе республіканські, обласні, крайові бюджети, бюджети автономних областей (округів), а також міські бюджети міст федерального значення. Ці бюджети призначені для фінансового забезпечення завдань і функцій, віднесених до компетенції суб'єктів РФ.

Формування дохідної частини регіональних бюджетів відбувається за рахунок трьох груп доходів:

1. податкові доходи - федеральні, регіональні та місцеві податки і збори;

2. неподаткові доходи - доходи від використання майна регіональної власності, суми штрафів, компенсацій і конфіскацій;

3. безкоштовні перерахування - поступлення коштів від бюджетів інших рівнів, нерезидентів, організацій.

III рівень бюджетної системи РФ складають місцеві бюджети (бюджети муніципальних утворень), які призначені для фінансового забезпечення завдань та функцій, віднесених до предметів відання органів місцевого самоврядування. У відповідності до Федерального закону від 06.10.2003 року «Про загальні принципи організації місцевого самоврядування в РФ» з 2006 року відбувся поділ місцевих бюджетів на бюджети двох рівнів: муніципальних районів і міських округів, поселень.

Місцеві бюджети відіграють важливу роль в соціально-економічному розвитку, забезпеченні фінансування дитячих дошкільних закладів, шкіл, медичних і соціальних установ місцевого рівня. їхні доходи формуються за рахунок власних доходів та доходів за рахунок відрахувань від федеральних і регіональних регулюючих податків і зборів. До місцевих бюджетів надходять такі види доходів:

• доходи від використання майна, що перебуває в муніципальній власності;

• доходи від платних послуг, що надаються бюджетними установами, які перебувають у віданні органів місцевого самоврядування;

• асигнування на фінансування здійснення окремих державних повноважень, переданих органам місцевого самоврядування;

• асигнування на фінансування реалізації федеральних законів і законів суб'єктів Російської Федерації;

• асигнування на компенсацію додаткових витрат, що виникли внаслідок рішень, прийнятих органами державної влади, що призводять до збільшення бюджетних витрат або зменшення бюджетних доходів муніципальних утворень;

• інші неподаткові доходи.

Державні позабюджетні фонди у РФ створюються на федеральному і територіальному рівнях і мають цільове призначення. До фондів федерального рівня належать:

• Резервний фонд, Фонд національного добробуту;

• Федеральний фонд обов'язкового медичного страхування, Пенсійний фонд РФ, Фонд соціального страхування РФ;

• Російський гуманітарний науковий фонд, Російський фонд фундаментальних досліджень;

• Інвестиційний фонд РФ, Російська венчурна компанія, Російський фонд технологічного розвитку, Фонд сприяння розвитку малих форм підприємств в науково-технічній сфері та інші.

Пріоритетні завдання бюджетної політики, що визначають стратегію розвитку країни, полягають в наступному:

1. інтеграція бюджетного планування в процес формування і реалізації довгострокової стратегії розвитку країни, в тому числі і передусім - шляхом повномасштабного впровадження програмно- цільового принципу організації діяльності органів виконавчої влади і, відповідно, програмних бюджетів;

2. створення в рамках перехідного періоду передумов для введення, починаючи з 2015 року, правил використання нафтогазових доходів і обмежень на розмір дефіциту федерального бюджету;

3. поліпшення умов життя людини, адресне вирішення соціальних проблем, підвищення якості державних і муніципальних послуг, стимулювання інноваційного розвитку країни;

4. підвищення віддачі від використання державних витрат, у тому числі за рахунок формування раціональної мережі державних установ, удосконалення переліку та поліпшення якості надаваних ними послуг;

5. ефективна децентралізація повноважень публічно-правових утворень.

В єдину систему органів оперативного управління податками входять:

• Міністерство фінансів РФ і його місцеві органи;

• Федеральна податкова служба РФ із податковими інспекціями;

• Департамент податкової поліції;

• Державний митний комітет РФ.

До переліку федеральних податків і зборів, які обов'язкові до сплати на всій території країни, належать: податок на додану вартість; акцизи; податок на доходи фізичних осіб; податок на прибуток організацій; податок на видобуток корисних копалин; водний податок; збори за користування об'єктами тваринного світу і за користування об'єктами водних біологічних ресурсів; державне мито.

До регіональних податків, які обов'язкові до сплати на територіях суб'єктів Російської Федерації, зараховують три платежі: податок на майно організацій; податок на гральний бізнес і транспортний податок.

Місцеві податки є обов'язковими до сплати на територіях відповідних муніципальних утворень. Вони вводяться в дію і припиняють діяти на територіях муніципальних утворень нормативними правовими актами представницьких органів муніципальних утворень. До місцевих податків належать земельний податок та податок на майно фізичних осіб.

В XXI ст. РФ проводиться політика бюджетного та податкового федералізму. Вона передбачає концентрацію більшої частини фінансових ресурсів на федеральному рівні і виділення частини з них на інші рівні бюджетної системи. Результатом реалізації політики бюджетного федералізму є зростаюча бюджетна дисципліна і більш ефективне використання бюджетних коштів. Однак подібна політика призвела до фактичної економічної неспроможності більшої частини суб'єктів РФ і муніципальних утворень.

Сьогодні частка податкових доходів в бюджетах суб'єктів РФ становить близько 50%, а в місцевих бюджетах менше 40%. Відповідно найбільша частка в структурі бюджетних доходів належить міжбюджетним трансфертам. В результаті на регіональному рівні та особливо на місцевому в значній мірі втрачена фінансова самостійність.

Результати аналізу свідчать, що в Росії, як і в більшості країн світу, податкові доходи складають левову частку доходів федерального бюджету. Логічно припустити, що таке ж або близьке до даного співвідношення повинно бути і на інших рівнях бюджетної системи. Основою доходів бюджетів суб'єктів РФ повинні бути регіональні податки і збори, а основою фінансового забезпечення бюджетів муніципальних утворень повинні бути місцеві податки і збори. І якщо в окремі роки кількість місцевих податків доходила до 20, то в результаті здійснення податкової реформи їх залишилось всього два, а регіональних - три. Це призвело до того, що в доходах регіональних бюджетів знизилася частка доходів, мобілізованих на підвідомчій території. Аналогічна ситуація з місцевими бюджетами.

Російська модель фінансового ринку характеризується наступними рисами:

1. акцент на боргову складову, розширена роль банківського кредиту (порівняно з цінними паперами), ринку облігацій, векселів та інших комерційних паперів;

2. підпорядкована роль ринку акцій, капіталізації, корпоративного управління;

3. спроби розвинути ринок акцій та розширити участь різних інвесторів обмежені небажанням крупних власників розбивати капітали; низький рівень вільної частки капіталу, що знаходиться в обороті; переважно спекулятивний характер ринку; низькі дивіденди і високі обороти, висока кореляція з ринками-аналогами;

4. ключову роль відіграє ринок корпоративного контролю (основна сфера інтересів контролюючих власників, держави як найбільшого власника бізнесу);

5. ключова роль комерційних банків в інституційній структурі фінансової системи;

6. спрощена інституціональна та продуктова структура фінансового ринку порівняно з англосаксонською моделлю;

7. розширена роль державних фінансів (бюджет, позабюджетні фонди), соціальних зобов'язань, фінансованих державою через бюджет, майна держави у фінансовій сфері;

8. розширена роль центрального банку у фінансових активах і функціях фінансової системи;

9. особливе значення міжнародного сегменту.

Активи банківського сектору значно переважають над активами небанківських фінансових інститутів. Кредитні організації формують близько 90% фінансових активів країни (без врахування Банку Росії, активи якого складають 40-50% активів кредитних організацій).

Росію зараховують до країн з найменш диверсифікованою структурою фінансового ринку, оскільки частка банківського сектору складає 93,6% фінансових активів. Активність небанківських фінансових інститутів обмежена.

Структура фінансових послуг в Росії характеризує модель фінансування бізнесу, сформовану на основі моделі економіки континентального типу. В Росії висока роль держави, в структурі капіталу переважають великі пакети акцій, власність висококонцентрована, практично відсутнє масове вкладення акцій середнім класом. Наслідком цього є змішана модель фінансування бізнесу:

1. акцент на банки, боргову складову, підвищена роль банківського сектору і банківського кредиту;

2. спроби розвинути сферу інституційних інвесторів, ринки акцій та деривативів за англосаксонською моделлю;

3. більш розширена участь комерційних банків на фондовому ринку і в корпоративних капіталах порівняно з класичною англосаксонською моделлю.

Протягом останніх років фінансовий ринок Росії став більш зрілим, наблизився за рівнем розвитку до ринків нових індустріальних країн. Однак, для нього все ще характерні довгострокові деформації, що збільшують ризик фінансової кризи, а саме:

1. надмірна концентрація: власності в акціонерних капіталах; торгової активності на обмеженій групі фінансових інструментів; фінансових інститутів та фінансових ресурсів в Москві (надконцентрація внутрішніх грошових ресурсів країни (більше 60%) і фінансових інститутів (40-80% від загальної кількості в країні) в столиці); занижена частка участі населення в активності на фінансовому ринку; високі коливання курсової вартості фінансових активів;

2. високий ступінь інформаційної непрозорості фінансового ринку;

3. висока фрагментарність російського фінансового ринку, відсутність центрального депозитарію, центральної розрахунково- клірингової організації, насиченість ринку інформаційними і технологічними бар'єрами;

4. олігополістична структура ринку - концентрація ринку на вузькій групі 8-10 учасників і кількох акціях, олігополія в інститутах колективних інвестицій.

До факторів, які обмежують розвиток фінансового сектору в РФ слід віднести:

• вилучення заощаджень держави з національного фінансового обороту;

• неефективність антиінфляційної політики;

• низький рівень заощаджень населення;

• несприятливе інституціональне середовище;

• відсутність захисних механізмів, здатних забезпечити національний суверенітет фінансового сектора при інтеграції в глобальну економіку.

Завдання для індивідуальної роботи студентів

Виконання індивідуального завдання з дисципліни «Фінанси

зарубіжних країн» передбачає написання наукової роботи (есе) на одну із

запропонованих тем.

Обов'язкові вимоги до наукової роботи:

• оптимальний обсяг роботи - 10-12 друкованих сторінок;

• поєднання теоретичного і практичного аспектів досліджуваної проблеми. Подання суто описових робіт, які не містять цифрового матеріалу не допускається;

• наявність висновків та рекомендацій для можливого впровадження у вітчизняну практику. Наведені у роботі пропозиції щодо запозичення зарубіжного досвіду мають бути належним чином аргументовані, наявність у тексті голослівних, нічим не підкріплених висновків та пропозицій небажана.

Перелік тем для виконання індивідуального завдання

1. Ідейно-теоретичні засади трактування фінансів у зарубіжній фінансовій науці.

2. Виплив глобалізації на функціонування фінансових систем розвинутих країн світу.

3. Формування державних доходів зарубіжних країн в умовах глобалізації.

4. Роль податкових пільг у розвитку підприємництва у зарубіжних країнах.

5. Роль бюрократії в управлінні фінансами в умовах демократичного суспільства.

6. Бюджетний дефіцит у ринковій економіці.

7. Проблеми фінансової оцінки суспільного добробуту у зарубіжній фінансовій науці.

8. Реалізація ідей держави суспільного добробуту в практиці зарубіжних країн.

9. Переваги і недоліки непрямих методів фінансування суспільних благ у зарубіжній практиці.

10. Кредитування освітніх послуг у зарубіжних країнах: переваги і недоліки.

11. Фінанси домогосподарств у зарубіжних країнах.

12. Фінанси державних корпорацій у зарубіжних країнах.

13. Розвиток соціального страхування у країнах з ринковою економікою.

14. Специфіка функціонування фінансової системи Великобританії в сучасних умовах.

15. Особливості оподаткування у Великобританії.

16. Британська модель фінансування охорони здоров'я: переваги і недоліки.

17. Управління державним боргом у Великобританії.

18. Страховий ринок Великобританії.

19. Особливості фінансової політики США в сучасних умовах.

20. Завдання та результати податкових реформ у США у XXI ст.

21. Бюджетний дефіцит у США та проблеми управління державним боргом.

22. Завдання та результати реформування соціальної сфери у США.

23. Фінансовий ринок США.

24. Місцеве оподаткування у ФРН.

25. Доходи і видатки бюджетів ФРН.

26. Фінансовий ринок ФРН.

27. Страховий ринок ФРН.

28. Розвиток соціального страхування у ФРН.

29. Особливості системи державних фінансів Франції.

30. Особливості формування державних доходів у Франції.

31. Страховий ринок Франції.

32. Фінансова система Російської Федерації.

33. Доходи і видатки бюджетів Російської Федерації.

34. Фінансова система Японії.

35. Бюджетна система Японії.

36. Фінансовий ринок Японії.

37. Фінансова система КНР.

38. Особливості фінансової політики КНР в сучасних умовах.

39. Фінансовий ринок КНР.

40. Особливості пенсійної системи КНР.

Завдання для самостійної роботи студентів

1. Проаналізувати вплив податкових пільг на доходи бюджету країн ЄС

2. Проаналізувати вплив плану скорочення бюджетних видатків Президента США Б. Обами на розміри бюджетного дефіциту

3. Оцінити тенденції формування структури доходів бюджетів розвинутих країн з ринковою економікою у 2005-2011 роках

4. Оцінити тенденції формування структури доходів бюджетів провідних країн з ринками, що формуються (РФ, КНР) у 2005-2011 роках

5. Проаналізувати динаміку державного боргу США на початку XXI ст.

6. Охарактеризувати динаміку доходів і видатків бюджетів країн ЄС

7. Виявити особливості структури доходів федерального бюджету Російської Федерації і вказати їхні причини

8. Виявити тенденції і пояснити причини зміни державних видатків розвинутих країн світу у ХХ-ХХІ ст.

9. Охарактеризувати основні світові моделі системи соціального страхування

10. Проаналізувати кількісні і якісні показники розвитку світового фінансового ринку

11. Охарактеризувати роль демократичних інститутів у виробленні фінансової політики у країнах ЄС

12. Порівняти рівень централізації ВВП у розвинутих країнах з ринковою економікою та з ринками, що формуються, зробити висновки за отриманими результатами

13. Охарактеризувати особливості організації управління фінансами у країнах ЄС

14. Проаналізувати вплив глобалізації на фінансову систему розвинутих країн світу

15. Проаналізувати роль непрямих податків у формуванні доходів бюджету країн ЄС

16. Оцінити обсяги і динаміку суспільних фінансових ресурсів у Франції

17. Оцінити наслідки фіскальних реформ 2002-2009 років у Франції

18. Оцінити переваги і недоліки практики формування стабілізаційних фондів у країнах з сировинною економікою

19. Проаналізувати наслідки фіскальних реформ 2005-2010 років у Великобританії

20. Оцінити тенденції розвитку фінансового ринку КНР

21. На підставі статистичних даних розрахувати рівень боргової безпеки США

22. Охарактеризувати сучасні особливості фінансової політики ФРН у сфері доходів бюджету

23. На підставі статистичних даних порівняти структуру доходів державного бюджету Франції та Великобританії, зробити висновки за отриманими результатами

24. На підставі статистичних даних порівняти структуру доходів державного бюджету ФРН та Російської Федерації, зробити висновки за отриманими результатами

25. Проаналізувати кількісні та структурні параметри фондового ринку Японії, оцінити перспективи його розвитку

26. На підставі статистичних даних оцінити параметри страхового ринку у США

27. На підставі статистичних даних оцінити параметри страхового ринку КНР

28. Проаналізувати кількісні та структурні параметри фондового ринку Японії, оціните перспективи його розвитку

29. Розглянути основні етапи становлення фінансового ринку Японії

30. Проаналізувати кількісні та структурні параметри фондового ринку Японії, оцінити перспективи його розвитку

31. Проаналізувати причини виникнення світової фінансової кризи 2008- 2009 років

32. Порівняти особливості управління фінансовою системою у різних країнах

33. Розглянути практику фінансової підтримки малого підприємництва у зарубіжних країнах

34. Оцінити практику міжбюджетних відносин у ФРН

Розрахувати структуру видатків державного бюджету у ФРН і Російській Федерації, вказати на відмінності та їх причин

и

Варіант КПІЗ №1.

Виконання КПІЗ передбачає проведення студентом аналізу теоретичних і практичних аспектів функціонування фінансової системи обраної країни за запропонованою методикою, відповідно до якої необхідно виконати наступні завдання:

Завдання 1. Розкриття теоретичних основ функціонування фінансів у ... (обрана країна), складання схем:

а) виділити та обґрунтувати основні етапи розвитку фінансової системи ... (обрана країна);

б) тезисно охарактеризувати особливості сучасної фінансової системи ... (обрана країна);

в) скласти схему органів управління фінансовою системою ... (обрана країна).

Завдання 2. Практичне завдання «Аналіз функціонування бюджетної системи ... (обрана країна)»:

а) побудувати графік зміни рівня перерозподілу ВВП через зведений бюджет за певний період часу (не менше 5 років) та за отриманими результатами зробити висновок про соціально-економічну модель, яка розвивається у країні (ліберальну, консервативну чи соціал-демократичну);

б) коротко охарактеризувати бюджетну систему обраної країни, її особливості;

в) проаналізувати у формі таблиці основні показники виконання зведеного (або державного чи місцевих) бюджету за останні п'ять років. Заповнення таблиці має передбачати: подання абсолютних обсягів доходів і видатків бюджету, розрахунок їхньої динаміки за аналізований період; визначення структури дохідної і видаткової частини бюджету;

г) навести у табличній чи ілюстративній (діаграма) формі динаміку дефіциту бюджету обраної країни за останні п'ять років, вказати на можливі причини його виникнення та наслідки;

ВАРІАНТИ ДЛЯ ВИКОНАННЯ КПІЗ

Завдання 3. Охарактеризувати систему соціального страхування обраної країни, вказати на її переваги і недоліки. Описовий матеріал має обов'язково бути доповнений цифровими даними про обсяги фінансових ресурсів, які акумулюються системою соціального страхування за останні роки. Розробити та обґрунтувати пропозиції щодо запозичення зарубіжного досвіду у вітчизняну фінансову практику.

д) зробити висновки за отриманими результатами про тенденції формування доходів і видатків бюджетів, а також чинники, які їх визначили. Скласти орієнтовний прогноз зміни показників бюджету країни на найближчу перспективу. Сформулювати та обґрунтувати пропозиції щодо удосконалення поточної бюджетної політики.

Завдання 4. Практичне завдання «Аналіз функціонування фондового ринку в ... (обрана країна):

а) проаналізувати у табличній чи ілюстративній (діаграма) формі основні показники функціонування фондового ринку обраної країни. Заповнення таблиці має передбачати: наведення даних про абсолютні обсяги фондового ринку в цілому та в розрізі сегментів (ринку акції, облігацій, похідних цінних паперів) за останні п'ять (три) роки, розрахунок динаміки;

б) зробити висновки за отриманими результатами про тенденції розвитку фондового ринку. Сформулювати перелік пропозицій щодо внесення змін до поточної фінансової політики у сфері фондового ринку.

викладач призначає

Великобританія

США

Франція

Німеччина

Японія

КНР (Китай)

Завдання 5. Скласти кросворд за темою «Фінансова система обраної країни». Кросворд має складатися не менш як з 20 слів.

Для виконання індивідуального завдання студенту одну з країн із наведеного переліку:

Російська Федерація

Польща

Білорусь

Швеція

Італія

Інша країна на вибір студента

Усі аналітичні і статистичні дані, використані студентом при виконанні розрахункової частини КПІЗ, мають бути підтверджені ксерокопіями оригіналів першоджерел або роздрукованими сторінками з інтернет-ресурсів.

Виконання КПІЗ передбачає порівняння студентом теоретичних і практичних аспектів функціонування фінансової системи у двох обраних країнах за запропонованою методикою, відповідно до якої необхідно виконати наступні завдання:

Завдання 1. Провести порівняльний аналіз структури фінансових систем обраних країн, вказати на спільні та відмінні риси. Охарактеризувати систему органів управління фінансами кожної із країн, розкрити їхні функціональні повноваження. Розробити та обґрунтувати пропозиції щодо запозичення зарубіжного досвіду у вітчизняну фінансову практику.

Завдання 2. Практичне завдання «Аналіз функціонування страхового ринку в порівнюваних країнах:

а) проаналізувати у табличній формі основні показники функціонування страхового ринку порівнюваних країн. Заповнення таблиці по кожній з країн має передбачати: наведення даних про абсолютні обсяги страхового ринку в цілому та в розрізі сегментів (страхування життя, майнового страхування та ін.) за останні п'ять (три) роки, розрахунок динаміки;

б) розрахувати окремі показники безпеки страхового ринку та порівняти їх з нормативними значеннями:	Окремі показники безпеки страхового ринку	Нормативні значення
1.	Показник проникнення страхування (страхові премії до ВВП), %	8-12
2	Показник «щільності страхування» (страхові премії на одну особу), дол. США	не менше 140
3	Рівень страхових виплат, %	не менше ЗО

в) зробити висновки за отриманими результатами про тенденції розвитку страхового ринку та окремих аспектів страхової безпеки у порівнюваних країнах. Сформулювати та обґрунтувати перелік пропозицій щодо внесення змін до поточної фінансової політики у сфері страхового ринку.

Варіант КПІЗ №2.

Завдання 3. Порівняти між собою податкові системи обраних країн, вказати та спільні та відмінні риси, а також чинники, які спричинили їхню структуру. Проаналізувати роль окремих груп і видів податків, а також неподаткових надходжень у формуванні доходів держави порівнюваних країн. Розробити та обґрунтувати пропозиції щодо удосконалення податкової системи кожної з порівнюваних країн, а також щодо запозичення зарубіжного досвіду оподаткування у вітчизняну фінансову практику.

Завдання 4. Практичне завдання «Аналіз державного боргу та боргової політики порівнюваних країн».

а) проаналізувати у табличній чи ілюстративній (діаграма) формі динаміку показників державного боргу країни в цілому та у розрізі складових (боргу центрального уряду і місцевих органів влади, зовнішній та внутрішній) за останні п'ять (три) років, розрахувати їхню динаміку;

б) розрахувати окремі показники боргової безпеки та порівняти їх з нормативними значеннями:

	Окремі показники боргової безпеки	Нормативні значення
1	Відношення обсягу державного боргу до ВВП, %	не більше 60
2	Рівень державного боргу на одну особу, дол. США	не більше 200
3	Відношення державного боргу до річного експорту товарів і послуг, %	не більше 70

в) зробити висновки за отриманими результатами про тенденції зміни державного боргу та боргової безпеки. Охарактеризувати сучасну політику управління державним боргом у кожній з порівнюваних країн. Сформулювати та обґрунтувати перелік пропозицій щодо внесення змін до поточної фінансової політики у сфері управління державним боргом.

Завдання 5. Скласти кросворд за темою «Порівняльна характеристика фінансових систем ...(дві порівнювані країни). Кросворд має складатися не менш як з 20 слів.

Для виконання індивідуального завдання викладач призначає студенту пару країн із наведеного нижче списку:

• США і Німеччина

• Російська Федерація і Великобританія

• Японія і Франція

• Італія і Швеція

• Дві країни на вибір студента (крім наведених)

Усі аналітичні і статистичні дані, використані студентом при виконанні розрахункової частини КПІЗ, мають бути підтверджені ксерокопіями оригіналів першоджерел або роздрукованими сторінками з інтернет-ресурсів.