Характеристика травм на заняттях 3 гімнастики і подання першої допомоги

Травмою називається пошкодження організму або окремих органів. Травми можуть статися внаслідок порушення техніки без­пеки, вимог щодо організації і методики проведення занять з гім­настики. Травми, що трапляються під час занять з гімнастики, мо­жуть бути легкими, середніми і важкими, їх поділяють на загальні і локальні (місцеві).

До легких травм належать: удари, зриви шкі­ри поверхні долоні кистей та ін., які не призводять до втрати працездатності.

Середні — це розтягнення м'язових волокон і сухо­жилків, незначні вивихи суглобів тощо, які потребують амбулатор­ного лікування.

До важких травм належать: переломи кісток, роз­риви м'язів і сухожилків, струси головного мозку та ін., які можуть вивести гімнаста з ладу на 2 міс. і більше і потребують стаціонар­ного лікування.

Для спортивної гімнастики найхарактернішими травмами є пошкодження верхніх кінцівок, зокрема зриви шкіри поверхні долоні кистей, розтягнення зв'язок, пошкодження за­п'ясткових суглобів та ін.

Спортсмени, а тим більше викладачі фізичної культури, повин­ні уміти подати потерпілому першу допомогу, користуючись аптеч­кою, що є в спортивному залі або в медичному кабінеті. Пошкодження треба обробити хлоретилом або охолодити водою і накласти бинто­ву пов'язку. До припинення гострого болю заняття треба припинити або змінити характер тренувальної роботи. Наприклад, якщо пошкодження не дає змоги виконувати вправи у висі, то треба перейти до вико­нання вправ в упорі, і навпаки. Якщо пошкоджено гомілковостопний суглоб і неможливо виконувати опорні стрибки та акробатичні вправи, треба перейти на виконання вправ на приладах без зіскоків.

Коли зірвана шкіра поверхні долоні, треба негайно обробити рану розчином перекису водню, змастити пеніциліновою або стрептоміциновою мазю і накласти бинтову пов'язку. Ні в якому разі не мити рану водою, бо можна занести інфекцію й ускладнити процес заживлення. При такому пошкодженні заняття на приладах, особливо у висах, треба негайно припинити і пере­йти до виконання інших вправ, не пов'язаних з навантаженням на пошкоджену ділянку.

При середніх і особливо важких травмах треба подати першу допомогу на місці та негайно викликати швидку медичну допомогу.

Першою допомогою в цих випадках може бути іммобілізація по­шкодженої кінцівки накладанням шини і забезпечення повного спокою потерпілому. Категорично забороняється вправляти вивихи, не маючи спеціальної медичної освіти, тому що це може призвести до важких наслідків. Якщо розірвано шкірний покрив, треба не­гайно зупинити кровотечу і рану обробити розчином перекису вод­ню або розчином йоду. Після середніх і важких травм поновлювати заняття можна лише з дозволу лікаря. Особливо уважно треба ставитись до травм, пов'язаних з вивихами і розтягненням м'язів та сухожилків. Поновлення занять без додержання певних вимог може перетворити ці травми у хронічні, які дуже важко лікувати.

ПРИЧИНИ ТРАВМАТИЗМУ НА ЗАНЯТТЯХ 3 ГІМНАСТИКИ

Аналіз травм, які трапляються на заняттях і змаганнях з гім­настики, свідчить, що основними причинами травматизму є:

1. Недодержання правил організації занять і змагань з гімнас­тики.

2. Порушення методики і принципів навчання та тренування.

3. Недостатній рівень виховної роботи серед гімнастів.

4. Недооцінка або неправильне застосування прийомів страху­вання і допомоги під час виконання вправ.

5. Відсутність регулярного лікарського контролю і самоконтро­лю за станом здоров'я спортсменів.

6. Порушення певних вимог щодо підготовки місць занять або змагань і відсутність регулярної перевірки стану спортивного устат­кування та інвентаря.

7. Невідповідність одягу і взуття спортивним вимогам.

Найчастіше травматичні пошкодження трапляються внаслідок порушення правил організації і методики проведення занять. Не­правильна організація навчально-тренувального процесу, несвоє­часний початок і закінчення занять, неправильна їх побудова, низь­кий рівень дисципліни учнів (запізнення на заняття, неуважність і несерйозність, невиконання вимог викладача і порушення правил техніки безпеки), а також порушення принципів методики навчан­ня і тренування створюють умови для травматичних пошкоджень та інших нещасних випадків.

Несвоєчасний і неорганізований початок занять не дає змоги як слід провести підготовчу частину, всебічно і доброякісно підго­тувати опорно-руховий апарат та інші системи організму до вико­нання складних вправ. Внаслідок цього можуть бути розтягнення і розриви м'язів, сухожилків тощо.

Порушення принципів послідовності, систематичності і доступ­ності часто призводить до того, що перед учнями ставлять надто складні і непосильні завдання. У них не вистачає фізичної і тех­нічної підготовленості для виконання запропонованої вправи. Але, соромлячись товаришів, гімнаст не відмовляється від виконання складної для нього вправи, що часто призводить до зривів з при­ладу, пошкоджень тощо.

Гімнасти не завжди здатні контролювати свої дії і можливості. Буває так, що під впливом підвищеного настрою, який виникає після оволодіння якимось новим складним елементом, гімнаст не відчуває втоми і готовий повторювати вправу кілька разів; як наслідок — зриви з приладу і травми. Викладач повинен застері­гати учнів від таких дій. Інколи гімнаст хоче похвалитися перед своїми товаришами, продемонструвати якусь складну вправу. Як правило, це він робить до занять або після занять, коли викладача немає. Такі вчинки треба категорично заборонити, тому що вони часто погано закінчуються. Дійовим засобом застереження від таких явищ є систематична виховна робота серед учнів, виховання в них свідомої дисципліни і серйозного ставлення до занять.

Однією з серйозних причин травматизму на заняттях з гімнас­тики є неправильне ставлення до підготовки місць занять, до пере­вірки стану устаткування та інвентаря, до одягу і взуття спорт­сменів. Неправильне користування гімнастичними матами, недбай­ливе ставлення до встановлення перекладини, брусків, кілець, коло­ди та інших приладів може бути причиною серйозних травм. Тому викладач повинен особисто перевіряти стан і підготовку того чи іншого приладу до занять. Нещільно укладені мати можуть бути причиною пошкоджень гомілковостопних суглобів. Ненадійно за­кріплені гвинтами жердини брусів або колода можуть під час виконання вправи раптом опуститись і призвести до падіння гімнас­та з приладу. Несправність підвісних систем (кілець, поясів для страхування тощо) також часто стає причиною серйозних травм. Тому треба систематично перевіряти стан гімнастичних приладів і негайно усувати найменші несправності.

Важливою причиною травматизму є відсутність лікарського контролю і самоконтролю. Іноді гімнаст приходить на заняття з поганим самопочуттям через хворобу або інші відхилення в стані здоров'я. Незважаючи на це, він намагається виконувати всі впра­ви, які виконував раніше, що призводить до перенапруження, над­мірної втоми і дуже часто закінчується небажаними наслідками. Щоб запобігти таким явищам, треба своєчасно звертатися до ліка­ря і радитися з ним, а також обов'язково повідомляти викладача про погане самопочуття.

Найпоширенішою причиною травматизму на заняттях з гімнас­тики є зневажливе ставлення до страхування і допомоги під час виконання складних і небезпечних вправ. Статистика свідчить, що випадків травматизму в молодих викладачів і тренерів, які ще не мають певного досвіду і не володіють достатньою мірою навичками страхування, значно більше, ніж у досвідчених. Ось чому спеціа­лісти з гімнастики повинні систематично і наполегливо оволодівати широким арсеналом прийомів страхування, підтримки і допомоги під час виконання складних гімнастичних вправ. Це дуже важливий фактор унеможливлення травматизму і зростання спортивної май­стерності гімнастів.