Основні риси[ред. • ред. Код]

Основними рисами НТР є:

• швидкість розвитку науки, перетворення науки в безпосередню виробничу силу;

• всеосяжність;

• зміна технічної та технологічної бази господарства світу.

4.4нафтова промисловість світу.

 У структурі паливної промисловості на частку нафти припадає до 43%. За різними оцінками, потенційні ресурси нафти у надрах Землі становлять 185—390 млрд. т. Нафту видобувають у 75 країнах світу. В 1990 р. видобуток нафти у світі становив 3,1 млрд. т. За видобутком перше місце посідає район Перської затоки, де міститься 15 родовищ — гігантів із 30 розвіданих у світі. У межах цього регіону попереду Саудівська Аравія, де запаси нафти складають 45,8 млрд. т. До багатих на нафту країн регіону належать Іран, Ірак, Кувейт, Об'єднані Арабські Емірати. Розвідуються нові родовища на мілководді морів. Найбільші морські родовища нафти розвідані у Перській та Мексиканській затоках, Північному морі, біля північного узбережжя Аляски, берегів Каліфорнії, західного узбережжя Африки. Україна не багата на нафту. Перспективні на нафтовидобуток шельфи Чорного та Азовського морів: орієнтовні запаси — до 4—5 млрд. т. нафти. ільше ніж у 90 країнах світу діє 700 нафтопереробних заводів (НПЗ), сумарна потужність яких перевищує 3,6 млрд. т., в т.ч. в США вони складають 780, в Західній Європі — 720, в Японії — 200, в Латинській Америці — 300, на Близькому і Середньому Сході — 250 і в Африці —150 млн. т. Найбільший НПЗ потужністю ЗО млн.. т знаходиться на Віргінських островах у Карибському морі. 

4.5Вугільна промисловість включає підприємства з видобутку, збагачення і брикетування кам'яного і бурого вугілля. Найбільшими споживачами вугілля сьогодні є теплоенергетика, чорна металургія, залізничний транспорт, машинобудування, а також житлово-побутовий сектор.Світові загальні запаси вугілля за станом на 1994 р. оцінюються в 14,8 трлн. т., в т.ч. кам'яне вугілля — 9,4 трлн. т., буре — 5,4 трлн.  Видобуток вугілля становить майже 5 млрд. т., у тому числі в Китаї — понад 1 млрд. т., США — понад 950 млн. т., Німеччині — біля 500 млн. Міжнародна торгівля вугіллям на початку 90-х років XX ст. досягла 400 млн. т. Теперішні основні експортери вугілля — США, Австралія, ПАР — і надалі будуть попереду у цій галузі. На їхню частку припадає 67% обсягу морської торгівлі енергетичним вугіллям. Активізували збут вугілля і нові продавці — Індонезія, Колумбія та, меншою мірою, Венесуела, в яких вуглевидобуток здійснюється відкритим способом за наявності дешевої надлишкової робочої сили, що призводить до зменшення витрат на видобуток вугілля

Серед основних імпортерів енергетичного вугілля можна визначити дві групи: країни Західної та Східної Європи, чий попит на вугілля зростає, оскільки вони скорочують видобуток через високу собівартість та неконкурентноздатність свого вугілля, а також держави Тихоокеанського регіону — Японія, Тайвань, Республіка Корея, — котрі розширюють виробництво продукції при порівняно обмежених ресурсах енергоносіїв.

4.6 Електроенергія виробляється здебільшого за рахунок не відновлюваних джерел — вугілля, нафти, природного газу тощо. Єдиним відновлюваним джерелом енергії є гідроенергетика.  У 1990 р. виробництво електроенергії в світі становило 11 550 трлн кВт • год., що в перерахунку на душу населення складає 2140 кВт • год. На економічно розвинуті країни припадає понад 80% світового виробітку, на країни, що розвиваються, — до 20%. А в «першу десятку» країн входять США (3125 млрд. кВт • год.), Росія (1080 млрд. кВт • год.), Японія (835 млрд. кВт • год.), Китай (620 млрд. кВт • год.), ФРН (560 млрд. кВт • год.), Канада (520 млрд. кВт • год.), Франція (420 млрд. кВт • год.), Великобританія (320 млрд. кВт • год.), Україна (300 млрд. кВт • год.), Індія (280 млрд. кВт • год.). На теплових електростанціях (ТЕС) виробляється 63% електроенергії, на ГЕС — 20% і на АЕС — 17%. У 1993 р. в 33 країнах працювало 444 атомних реакторів сумарною потужністю 350 млн. кВт. Провідне місце в світі по кількості діючих енергоблоків посідають США (111) і Франція (56). У 1992 р. потужність атомних електростанцій (АЕС) становила (в млн.. кВт): у США — 105,2, у Франції — 60,2, в Японії — 33,4, у ФРН — 23,8, Україні — 14,8. У Франції АЕС виробляють близько 75%, у Бельгії -— 66, Швеції — 50% електроенергії. В Україні на 5 атомних електростанціях працюють 11 енергоблоків, які виробляють близько 40% електроенергії країни.

4.7 Альтернати́вні джере́ла ене́ргії — будь-яке джерело енергії, яке є альтернативою викопному паливу.^[1]

Це поновлювані джерела, до яких відносять енергію сонячного випромінювання, вітру, морів, річок, біомаси,теплоти Землі, та вторинні енергетичні ресурси, які існують постійно або виникають періодично у довкіллі.^[2]

4.8 Сировиною для виробництва чорних металів є залізна руда, геологічні запаси якої в 1995 р. становили 800 млрд. т. Серед материків важлива роль за запасами залізної руди належить Південній Америці, де найбільші поклади розміщені в Бразилії та у Венесуелі. Чималі запаси залізної руди є і в Північній Америці, де на першому місці США (25,4 млрд. т) і Канада (25,3 млрд. т.). 

Чорні метали виробляються в 67 країнах світу. В 1994 р. світовий обсяг випуску сталі становив 726,5 млн. т., у тому числі в промислово розвинутих країнах — 376,9 млн. т. Перше місце в світі за виробництвом сталі посідає Японія (97,2 млн. т.), друге — Китай (92,2 млн. т.), третє — США (88 млн. т.). Україна виробляє 22,8 млн. т. сталі. За виробництвом чавуну в 1991 р. попереду були такі країни: Японія — 87 млн. т., Китай — 65,4 млн. т., США — 46,8 млн. т., Україна —   36,6 млн. т., ФРН — 31,2 млн. т. Основні виробники прокату — Японія (103 млн. т.), США (70,1 млн. т.), Китай (51,2 млн. т.), ФРН (36,7 млн. т.). Розвинуті країни спеціалізуються на виробництві високоякісної сталі і складних видів прокату, а країни, що розвиваються, — на виробництві масових видів металу.