- •Тема 1 Предмет і задачі анатомії. Методи дослідження в анатомії. Основні сучасні напрями розвитку анатомії
- •Тема 2 Основні етапи розвитку анатомії в античні часи, в епоху Відродження, в XVII-XIX ст.
- •Тема 3 Розвиток українських анатомічних шкіл
- •Тема 4 Початкові стадії ембріогенезу людини
- •Тема 5 Кістка як орган. Класифікація кісток. Розвиток кісток в ембріогенезі
- •Тема 6 Анатомічна номенклатура. Осі і площини тіла
- •Тема 10 Практичні навички з анатомії кісток
- •Тема 7 Анатомія кісток тулуба
- •Тема 8 Анатомія кісток верхніх та нижніх кінцівок
- •Тема 9 Анатомія кісток черепа.
- •Тема 11 Анатомія неперервних та переривчастих з’єднань між кістками. Розвиток з’єднань між кістками в онтогенезі
- •Тема 12 з’єднання між кістками тулуба і кістками черепа
- •Тема 13 з’єднання між кістками верхніх та нижніх кінцівок
- •Тема 14 Практичні навички з анатомії з’єднань кісток
- •Тема 15 м’яз як орган. Класифікація м’язів. Розвиток скелетних м’язів
- •Тема 16 Анатомія м’язів та фасцій тулуба
- •Тема 17 Анатомія м’язів, фасцій голови та шиї. Топографія шиї
- •Тема 18 Анатомія м’язів та фасцій верхніх та нижніх кінцівок. Топографія верхніх та нижніх кінцівок
- •Тема 19. Практичні навички з міології
- •Анатомія опорно-рухового апарату
- •Кістки мозкового черепа
- •Канали скроневої кістки
- •Нижня носова раковина
- •Кісткова носова порожнина
- •Вільна частина верхньої кінцівки
- •Вільна частина нижньої кінцівки
- •З’єднання хребтового стовпа
- •Міжхребцевий симфіз
- •Суглоби хребтового стовпа
- •Дуговідросткові суглоби
- •Волокнисті та хрящові з’єднання черепа
- •З’єднання грудного пояса
- •Синдесмози та суглоби грудного пояса
- •З’єднання вільної верхньої кінцівки
- •Власне міжзап’ясткові суглоби
- •Суглоб горохоподібної кістки
- •Середньозап’ястковий суглоб
- •Міжп’ясткові суглоби
- •Міжфалангові суглоби кисті
- •Суглоби тазового пояса
- •З’єднання вільної нижньої кінцівки
- •Суглоби вільної нижньої кінцівки
- •Кульшовий суглоб
- •Колінний суглоб
- •Великомалогомілковий суглоб
- •Клиночовноподібний суглоб
- •Поперечний суглоб заплесна
- •Міжплеснові суглоби
- •Міжфалангові суглоби стопи
- •Спинні ділянки
- •Біла лінія живота
- •Піхва прямого м’яза живота
- •Поверхневі м’язи шиї
- •Глибокі м’язи шиї
- •Передня шийна ділянка
- •Бічна шийна ділянка
- •Задня шийна ділянка
- •М’язи грудного пояса
- •М’язи вільної частини верхньої кінцівки
- •Фасції верхньої кінцівки
- •Піхви сухожилків верхньої кінцівки
- •Сумки верхньої кінцівки
- •Ділянки верхньої кінцівки
- •М’язи нижньої кінцівки
- •М’язи тазового пояса
- •М’язи вільної частини нижньої кінцівки
- •М’язи заднього відділу гомілки
- •М’язи поверхневої частини заднього відділу гомілки
- •М’язи глибокої частини заднього відділу гомілки
- •М’язи переднього відділу гомілки
- •М’язи присереднього краю стопи
- •М’язи бічного краю стопи
- •М’язи середньої групи підошви стопи
- •Піхви сухожилків пальців стопи
- •Сумки нижньої кінцівки
- •Ділянки нижньої кінцівки
- •Перелік практичних навичок до модуля "Анатомія опорно-рухового апарата" Заняття 1 Хребець
- •Крило клубової кістки
- •Лобкова кістка
- •Дірчаста пластинка
- •Нижня носова раковина
- •Носова кістка
- •Сухожилкові переділки
- •1. М’яз, як орган: визначення, описати на препараті.
- •2. Допоміжні апарати м’язів: описати і продемонструвати на препараті.
- •3. Розвиток скелетних м’язів: загальні закономірності; особливості розвитку м’язів тулуба, кінцівок, голови та шиї. Ембріологічна класифікація м’язів.
- •Модуль 1. Анатомія опорно-рухового апарату
- •Змістовий модуль 2
- •41Змістовий модуль 3
- •62Змістовий модуль 4
- •Заняття 1
- •Заняття 2
- •Заняття 3
- •Заняття 4
- •Заняття 5
- •Заняття 6
- •Заняття 7
- •Заняття 8
- •Заняття 9
- •Заняття 10
- •Заняття 11
- •Заняття 12
- •Заняття 14
- •Заняття 15
- •Заняття 16
- •Заняття 17
- •Заняття 19
- •Заняття 20
- •Заняття 21
- •Заняття № 22
- •Заняття 23
- •Заняття 24
- •Заняття 25
- •Заняття 26
- •Заняття 27
- •Заняття 28
- •Заняття 29
- •Заняття 30
- •Заняття 31
- •Розподіл балів
Передня шийна ділянка
(regio cervicalis anterior),
або передній шийний трикутник
(trigonum cervicale anterius)
Вона оточена:
- угорі нижнім краєм нижньої щелепи (margo inferior mandibulae);
- унизу – грудниною (sternum);
- з боків – передніми краями груднино-ключично-соскоподібних м’язів (margines anteriores musculorum sternocleidomastoideorum).
Передньою серединною лінією шиї (linea mediana colli anterior) передня шийна ділянка (regio cervicalis anterior) поділяється на:
- правий передній шийний трикутник (trigonum cervicale anterius dextrum);
- лівий передній шийний трикутник (trigonum cervicale anterius sinistrum).
У кожному такому трикутнику розрізняють:
1 Піднижньощелепний трикутник (trigonum submandibulare), який оточений:
- нижнім краєм нижньої щелепи (margo inferior mandibulae);
- переднім та заднім черевцями двочеревцевого м’яза (venter anterior et venter posterior musculi digastrici).
У піднижньощелепному трикутнику виділяють трикутник Пирогова (trigonum Pirogovi), який оточений:
- заднім краєм щелепно-під’язикового м’яза (margo posterior musculi mylohyoidei);
- сухожилком заднього черевця двочеревцевого м’яза (tendo ventris posterioris musculi digastrici);
- під’язиковим нервом (nervus hypoglossus).
У ньому проходить язикова артерія (arteria lingualis).
2 Сонний трикутник (trigonum caroticum) оточений:
- заднім черевцем двочеревцевого м’яза (venter posterior musculi digastrici);
- верхнім черевцем лопатково-під’язикового м’яза (venter superior musculi omohyoidei);
- переднім краєм груднино-ключично-соскоподібного м’яза (margo anterior musculi sternocleidomastoidei).
У цьому трикутнику можливий хірургічний доступ до загальної сонної артерії (arteria carotis communis) та її роздвоєння (bifurcatio carotidis).
3 М’язовий трикутник (trigonum musculare), або лопатково-трахейний трикутник (trigonum omotracheale) обмежений:
- верхнім черевцем лопатково-під’язикового м’яза (venter superior musculi omohyoidei);
- переднім краєм груднино-ключично-соскоподібного м’яза (margo anterior musculi sternocleidomastoidei);
- білою лінією шиї (linea alba colli).
4 Підборідний трикутник (trigonum submentale) оточений:
- передніми черевцями правого та лівого двочеревцевих м’язів (ventres anteriores musculorum digastricorum dextri et sinistri);
- під’язиковою кісткою (os hyoideum);
- нижньою щелепою (mandibula).
Груднино-ключично-соскоподібна ділянка
(regio sternocleidomastoidea)
Ця ділянка відповідає проекції груднино-ключично-соскоподібного м’яза (musculus sternocleidomastoideus). У межах цієї ділянки між голівками груднино-ключично-соскоподібного м’яза (musculus sternocleidomastoideus) над ключицею (clavicula) розміщена мала надключична ямка (fossa supraclavicularis minor).
Бічна шийна ділянка
(regio cervicalis lateralis),
або задній шийний трикутник
(trigonum cervicale posterius),
або бічний шийний трикутник
(trigonum colli laterale).
Вона є парною, тобто є правий бічний шийний трикутник (trigonum colli laterale dextrum) і лівий бічний шийний трикутник (trigonum colli laterale sinistrum), що обмежені:
- заднім краєм груднино-ключично-соскоподібного м’яза (margo posterior musculi sternocleidomastoidei);
- переднім краєм трапецієподібного м’яза (margo anterior musculi trapezii);
- верхнім краєм ключиці (margo superior claviculae).
У цьому трикутнику розрізняють:
1 Лопатково-трапецієподібний трикутник (trigo-num omotrapezoideum), що оточений:
- заднім краєм груднино-ключично-соскоподібного м’яза (margo posterior musculi sternocleidomastoidei);
- нижнім черевцем лопатково-під’язикового м’яза (venter inferior musculi omohyoidei);
- переднім краєм трапецієподібного м’яза (margo anterior musculi trapezii).
2 Велику надключичну ямку (fossа supraclavicula-ris major), або лопатково-ключичний трикутник (trigonum omoclaviculare), що оточують:
- задній край груднино-ключично-соскоподібного м’яза (margo posterior musculi sternocleidomastoidei);
- нижнє черевце лопатково-під’язикового м’яза (venter inferior musculi omohyoidei);
- верхній край ключиці (margo superior claviculae).
