9.2. Прогнозування розвитку галузі «культура»

В галузі культури та мистецтва за видами надання по­слуг виділяють такі заклади: театрально-видовищні (театри всіх видів та жанрів, концертні зали, філармонії, цирки, кінотеатри та ін.); культурно-просвітницькі (бібліотеки, музеї, виставкові за­ли та ін.); телебачення, радіомовлення; з виробництва друкованої продукції (книжкової, журнальної, газетної та ін.).

Розробка прогнозу розвитку культури здійснюється по групах, близьких за характером діяльності таких закладів, як театри, кі­нотеатри, бібліотеки тощо.

Найважливішими факторами, що впливають на кількість за­кладів культури, є чисельність населення держави, характер його розселення по території, кількість сільських населених пунктів, кількість міст різної чисельності, склад, структура населення ре­гіонів за різними ознаками - - віковій, професійній, соціальній і т. ін. Для кожної групи закладів використовуються відповідні нормативи забезпеченості населення послугами. Зіставлення про­гнозних показників обсягу послуг і фактичних показників до прогнозного періоду з нормативами дозволяє визначити рівень задоволення потреб населення в послугах закладів культури, його динаміку.

В прогнозуванні розвитку театрального мистецтва розрахову­ються такі показники: кількість (мережа) театрів усіх видів (дра­матичних, оперних, ляльок та ін.); місткість театрів, тобто кіль­кість місць у залах з виділенням комерційної місткості (кількості місць, на які можуть бути продані квитки); показники, які харак­теризують обсяг, якість роботи театральних колективів - - за­гальна кількість вистав, у тому числі стаціонарних (на основній сцені) і гастрольних; відвідування (завантаження) залів для гля­дачів, репертуарні показники і т. ін.

Одним із найважливіших показників ефективності роботи теат­ральних колективів є показник відвідування (завантаження) за-

лів для глядачів. Його величина розраховується як відношення фактичної кількості відвідувань до максимально можливої за формулою;

Мт^хК_р

де В₃ - відвідування (завантаження) залів для глядачів;

^- - кількість відвідувачів за рік;

М_т- - місткість театрів;

К_р— кількість вистав за рік.

Другий важливий показник якості роботи театральних £0-лективів - - це середня кількість глядачів на одну виставу. Йо­го величину можна розрахувати як множииу комерційної міст­кості на прогнозовану величину відвідувань у відсотках. Цей показник дає можливість виявити і характер потреб населення щодо театрального репертуару, І якість гри акторів. В умовах формування ринкових відносин значно зростає роль фінансо­вих показників діяльності театрів, основним з яких є валютний збір. Він розраховується як добуток кількості проданих квитків та їхньої ціни.

Прогнозований обсяг капітальних вкладень на розвиток куль­тури може бути розрахований за такою формулою:

де П_к — прогнозований обсяг капітальних вкладень;

Н - - норматив питомих капітальних вкладень;

Ч_м — число місць чи інших одиниць, які характеризують міст­кість культурних закладів;

М_к — обсяг капітальних вкладень на модернізацію діючих об'єктів культури.

Важливим показником для розвитку культури є прогнозована чисельність працівників, які мають бути зайняті в закладах куль­тури. Цей показник розраховується за формулою:

П_к = І х Ч_об ,

де Пк - - прогнозована чисельність працівників;

? - норматив перспективної чисельності працівників одного об'єкта;

Чоб — загальне число об'єктів культури.

Для визначення темпів культурного освоєння території вико­ристовується регіональний індекс культурного обслуговування. Його можна розрахувати за формулою:

147

і₍ - хн;,

Іе н> — загальні витрати часу населення на відвідування /-го

іиду культурних закладів, К - число таких закладів. Загальні витрати часу н' розраховуються так:

де:/?^ - час, витрачений на відвідування /-го виду культурних закладів за період Т населенням е-'і соціальної групи;

п* - чисельність цієї групи;

З - кількість груп.

Структура цього індексу має на меті врахувати систему пере­ваг, які фактично склалися в жителів того чи того регіону в куль­турному споживанні. Цей індекс може бути використаний для ре­гулювання обсягу капітальних вкладень у культуру кожного регіону. Він визначає темп культурного освоєння території від нижньої межі культурного потенціалу - - мінімальної кількості закладів культури — до повного їх набору, від нижньої межі ви­користання вільного часу, нормативного забезпечення соціаль­ними гарантіями — до соціального обмеженого фонду часу.

У складі культурно-освітніх закладів важливе місце нале­жить кіно, яке має наймасовішого споживача. Забезпеченість населення кінообслуговуванням визначається як відношення чисельності глядачів до числа кіноустановок, де контингент глядачів встановлюється як сума всіх відвідувань кіномережі на даній території в попередньому році. Валовий збір коштів від кіно визначається множенням чисельності глядачів па се­редню вартість квитка.

В кінематографі сприйняття свободи й демократії відбулося як уседозволеність. Потрібен закон про моральне здоров'я населен­ня, особливо дітей. Турбує дефіцит дитячих фільмів, розгул відео-ніратства. Повинна бути єдина кінопрокатна організація, яка б володіла фільмофондом, слід організувати його збереження, про­водити реставрацію, здійснювати контроль за репертуаром, тех­нічною, прокатною політикою кіномережі.

В українському кінематографі - трагічне становище. Слід зробити все, щоб реанімувати кінематограф.

143

Керівництво Укркінофонду працює над упровадженням дер­жавного прокатного сертифіката, який передбачає диференційо­вану форму оплати, пріоритети чи пільги українським прокатним фірмам. На нашу думку, слід повернутися до державних замов­лень, адже це ефективний спосіб формування і національної сві­домості, і загальної культури нації. Треба змінити практику тира­жування фільмокопій, враховуючи значимість картини з правом замовлення копій місцевим кінопрокатним органам. Режим роботи кіноустановок, особливо невеликих населених пунктів, треба при­вести у відповідність з доцільністю кІнообслуговування і можли­востями фільмофонду. Краще в них організовувати перегляд відео. Це допомогло б розв'язати проблему збереження і доцільного ви­користання кіноапаратури, транспорту, фільмокопій,

В Україні ніхто не захищає національне кіно. У Франції є два­надцять механізмів підтримки французької кінематографії: відра­хування від продажу квитків у спеціальний фонд, квоти на показ по телебаченню. Наше кіно без системи підтримки приречене в битві з американським: останнє захопило 60% світового кінорин-ку. У нас немає загальнонаціональних альтернативних кіноме­реж, немає системи кінофірм, які б поширювали свою продукцію. Ніхто до пуття не знає, яке місце займає «відео» в вітчизняному житті, а країна йде до «домашньої культури», коли в «чотирьох стінах» і театр, і газета, і галерея, і кінозал, і бібліотека.

Велике значення для піднесення культурного рівня населення має діяльність бібліотек, масових і спеціалізованих. Число масо­вих бібліотек прогнозується з розрахунку організації в кожному населеному пункті такої бібліотеки, створення дитячих бібліотек, філіалів масових бібліотек та пунктів видачі книжок. Потреби в бібліотеках визначають за нормативами забезпеченості, виходячи з чисельності жителів на одну бібліотеку окремо для міста і села. Для передбачення процесів кращого бібліотечного обслугову­вання розраховують такі показники, як:

• задоволений попит — кількість книжок, які видають одному читачу в середньому за рік;

• обіг книг у бібліотеках — середня кількість видач книжок за рік читачеві;

• відвідуваність бібліотек — середня чисельність відвідування одним читачем за рік;

• книгозабезпеченість — кількість книжок у бібліотеці на од­ ного жителя чи читача.

Потреби в фондах громадського користування обчислюються виходячи з: контингенту читачів; виданих книжок у середньому

на читача; обігу книжок; змін у тематиці й кількості примірників видань. Дані про фонди громадського користування використо­вуються для визначення асигнувань в бібліотеку, обсягів товаро-обігів книжкової торгівлі, обсягу випуску книжок, журналів, га­зет. Потреби в фондах індивідуального споживання встановлю­ються виходячи з обсягу реалізації друкованої продукції в торго­вельній мережі, вибіркових обстежень, стану запасів книжок.

Потреба в клубних закладах розраховується окремо для місь­кого і сільського населення за нормативами забезпеченості на 1000 жителів, або кількості населення на один клуб. Завдання щодо підвищення рівня забезпеченості населення клубними за­кладами виконується з урахуванням соціально-економічних фак­торів, демографічної ситуації, національних традицій. Дані про мережу фондів с підставою для визначення капітальних вкладень на їх розвиток.

Клубні заклади мають вивчати культурні запити населення, вдосконалювати форми і методи роботи, організовувати свята, іг­ри, танці, виставки тощо. Розвивати об'єднання за інтересами, клуби робочих династій, багатодітних сімей. Треба організовува­ти мікроклуби, хори ветеранів, фольклорні ансамблі, народні теат­ри, будувати і створювати культурно-спортивні комплекси, гурт­ки автомотосправи, квітникарства, книголюбів.

Розвиток і розміщення музеїв і виставкових залів вимагає розра­хунків обсягів капітальних вкладень на будівництво і реконструк­цію музеїв і залів. Такі розрахунки спираються на містобудівні нор­ми розміщення, показники потужності закладів. До уваги беруть, що вищезгадані заклади - - інформаційні, просвітницькі, науково-дослідницькі, з динамічним характером діяльності, з ростом фондо­вих зібрань, профільні за складом і спеціалізацією, пов'язані між собою, з нестабільною кількістю пам'ятників і меморіальних дат.

Міністерство культури разом з Академією Наук України в 1991 р. розробило програму «Музейний фонд України», якою пе­редбачені конкретні заходи щодо поліпшення охорони та збере­ження музейних цінностей. Адже теперішня матеріальна база, умови зберігання експонатів украй незадовільні. Фондосховища розташовані в сирих, уражених грибком, тісних приміщеннях. У 6-ти музеях відсутня охоронно-пожежна сигналізація, у 35-ти -застаріла і потребує капремонту, у 28-ми - - не відповідає вимо­гам надійності.

Треба, щоб була створена національна служба охорони куль­турної спадщини України, забезпечена відповідними високопро-фесійними кадрами.

145

Необхідно домагатися, щоб Україні повернули культурні та історичні цінності на підставі міжнародних угод та конвенцій, що реалізують взаємовідносини між суб'єктами в питаннях незакон­ного вивезення, ввезення та передавання права власності на куль­турні цінності. Вже складені реєстри 42649 експонатів з 27-ми музеїв України, вилучених з них незаконно, створюється автома­тизований банк даних про втрачені пам'ятки.

Потреба в продукції преси вивчається в розрізі навчальних за­кладів, бібліотек, наукових організацій і видавництв з урахуван­ням змін у матеріальному, культурному і освітньому рівні життя населення, змін у бюджеті вільного часу, змін читацького попиту.

Потреби в підручниках розраховуються виходячи з контин­генту учнів за класами; створення резервів; скупки та обміну ста­рих підручників, їх запасів.