Складання, об’їзд (обхід) маршруту екскурсії.

Перед укладачами маршруту стоїть завдання – компактно організувати логічно-послідовний показ об’єктів з урахуванням їх місцезнаходження і забезпечити зорову основу для розкриття теми екскурсії. При цьому визначають, які об’єкти виконую роль основних для розкриття окремих підтем і теми екскурсії в цілому і підлягають більш глибокому аналізу (тривала зупинка для огляду з виходом групи з автобуса) біля кожного з них, а які – роль допоміжних.

Існує три варіанти побудови маршруту: хронологічний, тематичний, тематико-хронологічний. При визначенні напряму руху враховують такі вимоги до маршруту.

• Об’єкти не повинні бути розташовані досить близько один від одного (закривати, контрастувати один з одним);

• Переїзд або перехід між об’єктами має бути не більше 10-15 хв., щоб не було тривалих пауз при викладенні матеріалу;

• Неприпустимі повторні переходи або проїзди однією й тією самою дорогою;

• Необхідно враховувати можливість зупинки автобуса, виходу групи і наявність зручних майданчиків для огляду об’єкта (при цьому враховується наявність запасних точок для розташування групи і огляду об’єкта).

Після складання маршруту розробники екскурсії здійснюють об’їзд (обхід) наміченого маршруту, в процесі якого вирішуються наступні завдання:

1. ознайомлення з вулицями, площами, якими прокладено маршрут;

2. остаточне з’ясування місцезнаходження об’єктів;

3. визначення місць для зупинок/виходу групи з транспортного засобу;

4. проведення хронометражу часу на показ об’єктів та проведення екскурсії загалом;

5. перевірка доцільності використання намічених прийомів показу;

6. остаточно вибір місця для показу об’єктів.

Підготовка тексту екскурсії

Після затвердження маршруту розпочинається складання контрольного і індивідуального тексту екскурсії.

Контрольний текст екскурсії – являє собою директивний технологічний документ, в якому матеріал основної частини екскурсії подано у хронологічному порядку, без врахування маршрутної послідовності та структури екскурсії. Матеріал контрольного тексту орієнтований на допомогу екскурсоводу при складанні власного індивідуального тексту.

Індивідуальний текст відображає структуру екскурсії, побудований у відповідності з її маршрутом. Матеріал у ньому подається в тій послідовності, в якій показують об’єкти. Індивідуальний текст має чіткий поділ на частини, кожна з яких присвячена одній із підтем.

Всі частини індивідуального тексту будуються за такою схемою:

• Характеристика об’єкта та загальний матеріал, присвячений певному періоду історії загалом по місту, району чи області;

• Локальний матеріал (про конкретну подію);

• Узагальнення та висновки;

• Логічний перехід до наступної підтеми;

Індивідуальний текст – це готова для виконання розповідь. При цьому кожна підтема – це окрема розповідь, яка має задовольняти вимогам змістовної повноти, логічної структурованості і організаційної чіткості.

Структурні частини індивідуального тексту будь-якої екскурсії зберігають загальну послідовність вступу, основної і заключної частини.

Вступ поділяється на дві частини – організаційну та інформаційну. В організаційній частині вступу екскурсовод називає своє прізвище, ім’я, по батькові, знайомить групу з водієм, повідомляє тему екскурсії, тривалість, час та місце завершення екскурсії. Далі йде інструкція з проведення екскурсії та правил поведінки і безпеки. У другій частині вступу – інформаційній – коротко подається зміст майбутнього заходу, його завдання. Називають окремі підтеми і найбільш цікаві об’єкти.

Основні вимоги до вступного слова: стислість та динамічність (5-7 хвилин). Вступ не пов’язаний з показом об’єктів. Проводять його до початку руху. Завдання вступу – пробудити у екскурсантів зацікавленість до огляду об’єктів.

Після вступу йде основна частина, яка включає 5-12 підтем. Вона будується на поєднанні показу конкретних екскурсійних об’єктів та розповіді про них, і підпорядковуванні їх обраній темі.

Заключна частина займає 5-7 хв. В ній підводять підсумки, роблять висновки за темою екскурсії, що закріплюють її мету, та надається інформація про інші екскурсії, які можуть поглибити дану тему, відповідають на запитання екскурсантів.

Зміст окремих підтем основної частини екскурсії пов’язується за допомогою логічних переходів. Вони можуть бути формальними, тобто не пов’язуватись із змістом екскурсії (наприклад, екскурсовод просто повідомляє, що група здійснить переїзд до наступного об’єкта, або перейде до наступного залу музею).