Питання для самоперевірки:

1. Які основні завдання вирішує дисципліна «Вступ до фаху»

2. Яка роль випускової кафедри при підготовці фахівців.

3. Які законодавчі акти регламентують права та обов’язки студентів.

4. Які, Ви знаєте права студентів?

5. Які, Ви знаєте обов’язки студентів?

Орієнтовні теми рефератів.

1. Розвиток екологічних знань та їх роль у встановленні цивілізації.

2. Людська цивілізація як новий фактор існування біосфери.

3. Форми організації навчального процесу. Навчальні плани

4. Негативні наслідки антропогенного впливу на літосферу.

5. Наслідки антропогенного впливу на гідросферу,

6. Негативні наслідки антропогенного впливу на атмосферу.

7. Ґрунтознавчі аспекти взаємодії суспільства з природою.

8. Педосфера та її характеристика. Антропогенний вплив на грунт.

9. Багатофункціональне значення у біосфері рослинного світу та проблеми його охорони.

10. Багатофункціональне значення у біосфері тваринного сівту.

11. Системи заходів по збереженні тваринного та рослинного світу.

Практична робота №2 Права та обов'язки студента. Вимоги та оцінка якості роботи студента.

Мета роботи: ознайомитися з правами та обов’язками студентів вищих учбових закладів.

Основні поняття.

Права та обов’язки студентів встановлені згідно Законів України «Про освіту» та «Про вищу освіту».

Обов'язками студентів є: додержання законодавства, моральних, етичних норм; систематичне та глибоке оволодіння знаннями, практичними навичками, професійною майстерністю, підвищення загального культурного рівня; додержання статуту, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти.

Випускники вищих закладів освіти, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов'язані відпрацювати за направленням і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інші обов'язки осіб, що навчаються, можуть встановлюватися законодавством, положеннями про заклади освіти та їх статутами.

Крім обов'язків, передбачених статтею 52 Закону України "Про освіту", студенти вищого навчального закладу зобов'язані:

виконувати вимоги навчального плану в терміни, визначені графіком навчального процесу;

відвідувати заняття за обраним індивідуальним навчальним планом;

вчасно інформувати керівництво закладу в разі неможливості з поважних причин відвідувати заняття, складати (перескладати) заліки та іспити, виконувати контрольні роботи тощо.

Студент має право:

• навчання для здобуття певного освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів;

• вибір закладу освіти, форми навчання, освітньо-професійних та індивідуальних програм, позакласних занять;

• додаткову відпустку за місцем роботи, скорочений робочий час та інші пільги, передбачені законодавством для осіб, які поєднують роботу з навчанням;

• продовження освіти за професією, спеціальністю на основі одержаного освітньо-кваліфікаційного рівня, здобуття додаткової освіти відповідно до угоди із закладом освіти;

• одержання направлення на навчання, стажування до інших закладів освіти, у тому числі за кордон;

• користування навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою базою закладу освіти;

• доступ до інформації в усіх галузях знань;

• участь у науково-дослідній, дослідно-конструкторській та інших видах наукової діяльності, конференціях, олімпіадах, виставках, конкурсах;

• особисту або через своїх представників участь у громадському самоврядуванні, в обговоренні, вирішенні питань удосконалення навчально-виховного процесу, науково-дослідної роботи, призначення стипендій, організації дозвілля, побуту тощо;

• участь в об'єднаннях громадян; безпечні і нешкідливі умови навчання та праці;

• забезпечення стипендіями, гуртожитками, інтернатами в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

• трудову діяльність у встановленому порядку в позаурочний час;

• перерву в навчанні у вищих та професійно-технічних закладах освіти; користування послугами закладів охорони здоров'я, засобами лікування, профілактики захворювань та зміцнення здоров'я;

• захист від будь-яких форм експлуатації, фізичного та психічного насильства, від дій педагогічних, інших працівників, які порушують права або принижують їх честь і гідність

Крім цього, студентів за рахунок навчального часу на роботу і здійснення заходів, не пов'язаних з процесом навчання, забороняється, крім випадків, передбачених рішенням Кабінету Міністрів України.

Крім прав, передбачених статтею 51 Закону України "Про освіту", студенти вищого навчального закладу мають право: 1) обирати і бути обраними до вищого колегіального органу самоврядування закладу; 2) обирати навчальні дисципліни за спеціальністю в межах, передбачених освітньо-професійною програмою підготовки та робочим навчальним планом, формувати індивідуальний навчальний план, який затверджується у порядку, встановленому ректором (директором);

3) за дозволом деканів (завідуючих відділеннями) відвідувати заняття на інших факультетах (відділеннях) закладу за умови виконання графіка навчального процесу, складеного відповідно до індивідуального навчального плану; 4)отримувати матеріальну допомогу згідно з чинним законодавством; 5)створювати фонди для студентських потреб;

6) брати участь у роботі громадських організацій, політичних партій; 7) під час навчання без відриву від виробництва користуватися пільгами, встановленими чинним законодавством (додаткова відпустка тощо); 8) на академічну відпустку, поновлення, переведення до іншого вищого навчального закладу у порядку, встановленому положенням, яке затверджує Міносвіти. Студенти мають гарантоване державою право на додаткові види соціального і матеріального забезпечення :

1. Студентам може надаватися додатково соціальна і матеріальна допомога за рахунок місцевих бюджетів, міністерств і відомств, підприємств, установ, організацій, коштів громадян, юридичних і фізичних осіб за межами України, благодійних організацій, а також з інших надходжень. 2. На час виробничого навчання, практики учням і студентам забезпечуються робочі місця, безпечні та нешкідливі умови праці. Порядок оплати виконаної роботи під час виробничого навчання і практики визначається Кабінетом Міністрів України. Для учнів і студентів денної форми навчання загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладів державою гарантуються протягом року пільги на проїзд по території України залізничним, водним, автомобільним, міським (крім таксі) транспортом.

Відповідні кошти передбачаються у Державному бюджеті України окремим рядком. Порядок надання зазначених пільг визначається Кабінетом Міністрів України. Органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства можуть встановлювати порядок надання пільг на проїзд учнів і студентів у місцевому пасажирському транспорті і передбачати відповідні видатки з місцевих бюджетів.

Учні, студенти, неповнолітні мають право на безплатне та пільгове користування об'єктами культури. Порядок надання цих пільг визначається органами місцевого самоврядування.

Учні, студенти, неповнолітні мають право на безплатне та пільгове користування об'єктами фізкультури і спорту. Порядок надання цих пільг, компенсації різниці вартості послуг і квитків визначається органами місцевого самоврядування. Мешканці гуртожитку мають право:

- користуватися приміщенням учбового і культурно-побутового призначення, обладнанням і майном гуртожитку;

- вимагати своєчасного ремонту або заміни обладнання, меблів, постільних речей та іншого майна гуртожитку, а також усунення недоліків у побутовому забезпеченні;

- обирати раду студентського гуртожитку і бути обраним до її складу; - брати участь через студраду у вирішенні питань, пов'язаних з покращенням житлово-побутових умов, організації виховної роботи і дозвілля, роботи обслуговуючого персоналу та інших;

- звертатися із скаргами до керівництва навчального закладу на роботу обслуговуючого персоналу і житлово-побутові умови, які не відповідають вимогам Положення про гуртожиток і нормам обладнання та утримання гуртожитків.

Студентська рада є вищим виборним представницьким органом студентського самоврядування. Дiяльнiсть Студентської Ради спрямована на:

• Забезпечення виконання студентською молоддю своїх обов’язкiв - як громадянина i студента.

• Сприяння навчальнiй, науковiй та творчiй дiяльностi студентiв.

• Сприяння i створення необхiдних соцiально-побутових умов для студентiв унiверситету. Надання рекомендацiй при поселеннi студентiв до гуртожиткiв унiверситету.

• Органiзацiю дозвiлля та вiдпочинку студентiв.

• Здiйснення мiжвузiвської та мiжнародної роботи.

• Пропаганду здорового способу життя, запобiгання вчиненню студентами правопорушень, вживанню ними алкоголю, наркотикiв та iн.

• Участь у охоронi громадського порядку.

• Захист законних прав та iнтересiв студентiв у органах державної влади та управлiння.

• Сприяння працевлаштуванню студентiв.

• Виховання патрiотизму, потреби дотримуватися законодавства, моральних та етичних норм.

• Органiзацiю культурно-освiтньої та фiзкультурно-масової роботи.

• Господарську дiяльнiсть та створення додаткових робочих мiсць для студентiв

Поновлення до складу студентів

Поновлення до складу студентів здійснюється ректором (директором) вищого закладу освіти незалежно від тривалості перерви в навчанні, причини виключення, трудового стажу, форми навчання і з врахуванням здатності претендента успішно виконувати графік навчального процесу. Студенти, які навчались в неакредитованих недержавних вищих закладах освіти, не користуються правом поновлення до державних вищих закладів освіти.

Особи, які відраховані з вищих закладів освіти III, IV рівнів акредитації, можуть бути поновлені на навчання до вищих закладів освіти I, II рівнів акредитації.

Заява про переведення або поновлення повинна бути розглянута у вищому закладі освіти протягом двох тижнів, і заявникові повідомлені умови зарахування на навчання або причина відмови.

Порядок ліквідації академічної різниці встановлюється ректором (директором) вищого закладу освіти. Ліквідація академічної різниці здійснюється, як правило, до початку навчальних занять.

Поновлення студентів на перший курс вищих закладів освіти забороняється. Ректор (директор) вищого закладу освіти має право поновити на другий курс студентів, які були виключені з першого курсу, за умови ліквідації ними академічної заборгованості до початку навчальних занять.

Переведення Переведення студентів з одного вищого закладу освіти до іншого незалежно від форми навчання, напряму підготовки фахівців з вищою освітою, спеціальності здійснюється за згодою ректорів (директорів) обох вищих закладів освіти.

Переведення студентів з одного напряму підготовки фахівців з вищою освітою на інший, з однієї спеціальності, за якою здійснюється підготовка молодших спеціалістів, на іншу, або з однієї форми навчання на іншу в межах вищого закладу освіти здійснює ректор (директор) цього закладу освіти. Переведення студентів, а також поновлення в число студентів осіб, які були відраховані з вищих закладів освіти, здійснюється, як правило, під час літніх або зимових канікул.

Особи, які вступили до вищих закладів освіти і навчались за рахунок коштів державного бюджету, користуються пріоритетним правом при переведенні та поновленні на місця державного замовлення за умови наявності таких вакантних місць.

При відсутності вакантних місць, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, вищезгадані особи за їх згодою можуть бути переведені або поновлені на навчання з оплатою за рахунок коштів місцевого бюджету, галузевих міністерств, відомств, підприємств, організацій, установ та фізичних осіб за умови наявності вакантних місць ліцензованого обсягу.

Особи, які навчаються в державному вищому закладі освіти на договірній основі з оплатою за рахунок коштів місцевого бюджету, галузевих міністерств, відомств, підприємств, організацій, установ та фізичних осіб можуть бути переведені на навчання на таких же умовах до інших державних вищих закладів освіти. Такі переведення можуть бути здійснені за умови наявності вакантних місць ліцензованого обсягу та згоди замовників, що фінансують підготовку. Вищезгадані особи можуть бути переведені і на вакантні місця державного замовлення в даному чи іншому вищому закладі освіти на конкурсній основі і за умови згоди замовників.

Особи, які навчаються в акредитованому недержавному вищому закладі освіти, можуть бути переведені до державних вищих закладів освіти на умовах, що передбачені для осіб, які навчаються в державному вищому закладі освіти на договірній основі (п.5) .Студенти, які навчаються в неакредитованих недержавних вищих закладах освіти, не користуються правом переведення до державних вищих закладів освіти.

При існуванні двосторонніх угод (студент і підприємство, організація, установа), або тристоронніх (студент, заклад освіти і підприємство, організація, установа) переведення студентів з одного напрямку підготовки фахівців з вищою освітою на інший, з однієї спеціальності, форми на іншу, або з одного вищого закладу освіти до іншого здійснюється за умови внесення відповідних змін до даних угод, з дотриманням вимог чинного законодавства.

Переведення студентів на перший курс вищих закладів освіти забороняється. За умови виключних обставин ці питання можуть розглядатись міністерствами або відомствами, які мають у своєму підпорядкуванні вищі заклади освіти.

Студент, який бажає перевестись до іншого закладу освіти, подає на ім'я ректора (директора) вищого закладу освіти, в якому він навчається, заяву про переведення і одержавши його письмову згоду, звертається з цією заявою до ректора (директора) того вищого закладу освіти, до якого він бажає перевестись.

При позитивному розгляді заяви і за умови ліквідації академічної різниці ректор (директор) вищого закладу освіти видає наказ, згідно з яким студент допускається до занять, а до закладу освіти, в якому він навчався раніше, направляє запит щодо одержання поштою його особової справи.

Ректор (директор) вищого закладу освіти, в якому студент навчався раніше, отримавши запит, видає наказ про відрахування студента у зв'язку з його переведенням до іншого вищого закладу освіти і в тижневий термін пересилає особову справу студента на адресу вищого закладу освіти, від якого надійшов запит. У вищому закладі освіти, в якому студент навчався раніше, залишаються копії академічної довідки, учбової картки студента, залікова книжка та список пересланих документів. Порядок збереження цих документів такий самий, як і особових справ студентів.

Ректор (директор) вищого закладу освіти, до якого переводиться студент, після одержання особової справи видає наказ про його зарахування.

Переведення студентів, які навчаються за освітньо-кваліфікаційними рівнями - спеціаліст та магістр, з однієї спеціальності на іншу не допускаються.

Ректори вищих закладів освіти, мають право розглядати, як виняток, питання переведення з одного вищого закладу освіти до іншого, або з однієї форми навчання на іншу студентів, які навчаються за освітньо-кваліфікаційними рівнями - спеціаліст та магістр, тільки за умови переведення на ті ж самі спеціальності, за якими здійснювалась їх підготовка.

Хід роботи

1. Ознайомитися з основними правами студента.

2. Проаналізувати обов’язки студентів.

3. Визначити якими додатковими видами соціального і матеріального забезпечення може скористатися студент.

4. Проаналізуйте права студентів, які проживають у гуртожитку, якими правами ви користуєтеся, які на даний момент не реалізовані.

5. Визначте особливості поновлення студента у ВУЗ та переведення студентів з одного вищого закладу до іншого.

Обговоріть проблемні ситуації:

1.Студент навчається на першому курсі і хоче перевестися в інший навчальний заклад. За яких обставин можна реалізувати це бажання.

2. Студент навчається в акредитованому (неакредитованому) недержавному вищому закладі освіти і хоче перевестися в державний заклад освіти. За яких обставин можна реалізувати це бажання.

Питання для самоперевірки:

1. З кого складається випускова кафедра иа її роль в організації навчального процесу.

2. Назвіть форми навчання в інституті.

3. Дайте визначення поняттям: „спеціаліст”, „бакалавр”, „магістр”.

4. Які Ви знаєте освітні та освітні-кваліфікаційні рівні вищої освіти, дайте їм характеристику.

Практична робота № 3

Графік навчального процесу та його особливості. Освітньо-кваліфікаційні рівні вищої освіти. Вивчення навчальних планів бакалавра, спеціаліста, магістра.

Мета роботи : ознайомитися з графіком навчального процесу підготовки бакалавра, спеціаліста та магістра напряму підготовки „Екологія”.

Основні поняття.

Студент (слухач) - особа, яка в установленому порядку зарахована до вищого навчального закладу і навчається за денною (очною), вечірньою або заочною, дистанційною формами навчання з метою здобуття певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів.

Навчання студента здійснюється на основі графіка навчального процесу , який вміщує перелік, послідовність та час вивчення навчальних дисциплін, форми навчальних занять та терміни їх проведення, а також форми проведення підсумкового контролю.

Програми навчальних дисциплін визначають їх інформаційний обсяг, рівень сформованості вмінь та знань, перелік рекомендованих підручників, інших методичних та дидактичних матеріалів, критерії успішності навчання та засоби діагностики успішності навчання.

В основу підготовки еколога покладено такі основні цикли дисциплін: гуманітарні та соціально-економічні; фундаментальні та професійно-орієнтовані, дисципліни за вибором ВУЗу.

Навчально-виховний процес забезпечує можливість: здобуття особою знань, умінь і навичок у гуманітарній, соціальній, науково-природничій і технічній сферах; інтелектуального, морального, духовного, естетичного і фізичного розвитку особи, що сприяє формуванню знаючої, вмілої та вихованої особистості.

Навчання у вищих навчальних закладах здійснюється за такими формами:

денна (очна);

вечірня;

заочна, дистанційна;

екстернатна.

Форми навчання можуть бути поєднані. Терміни навчання за відповідними формами визначаються можливостями виконання освітньо-професійних програм підготовки фахівців певного освітньо-кваліфікаційного рівня.

Екстернатна форма навчання - особлива форма навчання, що передбачає самостійне вивчення навчальних дисциплін, складання у вищому навчальному закладі заліків, екзаменів та проходження інших форм підсумкового контролю, передбачених навчальним планом.

Навчальний процес у вищих навчальних закладах здійснюється у таких формах: навчальні заняття; самостійна робота; практична підготовка; контрольні заходи.

Основними видами навчальних занять у вищих навчальних закладах є: лекція; лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття; консультація.

До структури вищої освіти входять освітні й освітньо-кваліфікаційні рівні:

1) освітні рівні:

неповна вища освіта;

базова вища освіта;

повна вища освіта;

2) освітньо-кваліфікаційні рівні:

молодший спеціаліст;

бакалавр;

спеціаліст, магістр.

Неповна вища освіта - освітній рівень вищої освіти особи, який характеризує сформованість її інтелектуальних якостей, що визначають розвиток особи як особистості і є достатніми для здобуття нею кваліфікацій за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста.

Базова вища освіта - освітній рівень вищої освіти особи, який характеризує сформованість її інтелектуальних якостей, що визначають розвиток особи як особистості і є достатніми для здобуття нею кваліфікацій за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра.

Повна вища освіта - освітній рівень вищої освіти особи, який характеризує сформованість її інтелектуальних якостей, що визначають розвиток особи як особистості і є достатніми для здобуття нею кваліфікацій за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра.

Вищу освіту мають особи, які завершили навчання у вищих навчальних закладах, успішно пройшли державну атестацію відповідно до стандартів вищої освіти і отримали відповідний документ про вищу освіту державного зразка.

Державна атестація осіб, які закінчують вищі навчальні заклади усіх форм власності, здійснюється державною екзаменаційною комісією.

Молодший спеціаліст - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула неповну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для здійснення виробничих функцій певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

Особи, які мають базову загальну середню освіту, можуть одночасно навчатися за освітньо-професійною програмою підготовки молодшого спеціаліста і здобувати повну загальну середню освіту.

Бакалавр - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула базову вищу освіту, фундаментальні і спеціальні уміння та знання щодо узагальненого об'єкта праці (діяльності), достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

Підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра може здійснюватися на основі освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста.

Особи, які в період навчання за освітньо-професійною програмою підготовки бакалавра у вищих навчальних закладах другого - четвертого рівнів акредитації припинили подальше навчання, мають право за індивідуальною програмою здобути освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста за однією із спеціальностей, відповідних напряму підготовки бакалавра, у тому самому або іншому акредитованому вищому навчальному закладі.

Спеціаліст - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

Магістр - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання професійних завдань та обов'язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

Хід роботи

1. Ознайомитися з графіком навчального процесу навчального студентів-екологів різних років і форм навчання , виявити закономірності та особливості графіків навчального процесу.

2. Ознайомитися з навчальними планами підготовки бакалаврів, спеціалістів та магістрів.

3. Визначити перелік і роль кожного блоку дисциплін у підготовці фахівця-еколога.

Орієнтовані теми рефератів

1. Екологічна політика.

2. Охорона природи на державному та міждержавному рівнях

1. Екологія людини і науково-технічний процес.

2. Розвиток екології як науки.

3. Структура та функції державних органів з екології і охорони навколишнього середовища.

Питання для самоперевірки

1. Які основні терміни складають базовий понятійний термінологічний апарат екології.

Практична робота №4

Психологічні властивості людини (фахівця-еколога).

Мета роботи: ознайомитися з основними психологічними особливостями людини (фахівця-еколога), та визначити основні шляхи удосконалення особисості.

Основні поняття.

До основних психологічних особливостей людини належать пам’ять, емоції, сенсомоторні реакції, увага, мислення, воля, темперамент, почуття обережності, комунікабельність.

На сучасному етапі для вивчення особистості найбільш широко використовують психодинамічний метод – тестування. Як спосіб дослідження тести використовуються у різних галузях людської діяльності.

Психологічний тест являє собою доступну для розуміння без відповідної підготовки спеціально складену й перевірену на великих группах людей задачу, яка дає змогу вимірювати рівень, наприклад розумового розвитку.

Пам’ять – це комплект процесів, що відбуваються в центральній нервовій системі і забезпечують нагромадження, зберігання і діставання того, що збереглося. Пригадування може здійснюватися у вигляді відтворення і впізнавання.

Виділяють різні види пам’яті: рухова, образна, емоційна, словесна, слухова, зорова.

Довільна (логічна) пам’ять характеризується наявністю спеціального завдання: запам’ятати для того щоб потім відтворити. Засвоюючи який-небудь матеріал необхідно запам’ятовувати його з вимогами наступного відтворення.

Ефективність мимовільного запам’ятовування залежить від розумової активності людини, від того, настільки самостійно вона працює з матеріалом. Переваги має та частина матеріалу, на яку спрямована основна увага при виконанні якогось завдання.

На розвиток і якість пам’яті впливають фізичний і психологічний стан людини, її тренованість, професія, професія, вік . Людина, яка займається розумовою працею, швидше сприймає інформацію, особливо, коли це пов’язано з виробничою діяльністю (професійна пам’ять). Пам’ять погіршується з віком. До 20-25 років пам’ять поліпшується, і до 30- 40 років залишається на одному й тому ж рівні. Потім здатність запам’ятовувати й згадувати поступово спадає. Професійна пам’ять зберігається у похилому віці.Для ефективнішого запам’ятовування краще повторювати навчальний матеріал частіше й потроху, ніж рідше і багато. Через 40 хв. Слід робити перерву на 10 – 15 хв. При вивченні матеріалу людина краще відтворює його наступного дня.Повторювати матеріал слід через 2 – 3 год., а не зразу.

Особливо відповідальний і важкий для засвоєння матеріал корисно повторювати безпоседньо перед сном.

Причини, які впливають на продуктивність пам’яті:

1. Метод запам’ятовування;

2. Попередній досвід; установка; зацікавлення; емоції;

3. Стан організму, логічність, наочність;

4. Кількість матеріалу, зовнішні умови.

Мислення – процес пізнання. Наслідком такої діяльності є думки. Мислення складається з таких процесів: порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, конкретизація, узагальнення.. Розрізняють три форми мислення: судження, умовиводи та поняття.

Увага – концентрація свідомості на якомусь об’єкті чи діяльності з одночасним відвертанням від усього іншого. Обсяг уваги – це кількість об’єктів, які можуть бути сприйняті одночасно і досить чітко. За звичай Людина охоплює поглядом 6 – 8 об’єктів. Розподіл уваги- це здатність людини зосередити увагу на декількох об’єктах чи одночасно виконувати дві і більше дій, досягаючи при цьому позитивного результату. Швидкість переключення уваги – здатність швидко змінювати об’єкти, на які спрямована увага, а також швидкість переходу від одного виду діяльності до іншого (додаток 1).

Хід роботи.

Ознайомитися з основними характеристиками психологічних властивостей людини.

Завдання 1. Дослідити свою пам’ять використовуючи методику «запам’ятовування 10 слів» Для цього запам’ятовуваний матеріал відтворюють або зразу після запам’ятовування, або з деякою перервою. Скільки слів названо з цього ряду зразу після їх подачі, стільком одиницям дорівнює обсяг безпосереднього відтворення, відтворення через годину визнає обсяг відстроченоговідтворення. Обсяг безпосереднього відтворення переважно дорівнює 7 плюс, мінус 2 одиниці інформації.

Завдання 2. Визначити свій рівень обачності(здатність людини бачити не все, а те, що необхідно у цю Мить. Необхідно провести експеремент. На дошці у будь-якому порядку пишуть числа від 1 до 100 і пропонують розмістити всі числа попорядку. Час фіксується . За 5 хв більшість людей встигають знайти 25 – 50 чисел. Низький результат означає, що Людина не здатна виділити серед багатьох факторів головний