7. Поняття про спортивне серце.

Систематичні тренування, в першу чергу, тривалі біг, ходьба, пересування на лижах, їзда на велосипеді, супроводжуються такими змінами в серці: 1) біохімічними (посилюється обмін речовин, активність біологічних каталізаторів – ферментів, збільшуються запаси енергоресурсів); 2) морфологічними (збільшення порожнин і розмірів серця, ваги серця, зростає кількість міоглобіну, мітохондрій, спостерігаються гіпертрофія міокарда і розвиток капілярної сітки); 3) функціональними (зростають ударний і хвилинний об’єми кровотоку, розвивається брадикардія).

8. Вплив симпатичного і парасимпатичного нервів на активність серця.

Парасимпатичні нервові волокна викликають у серці негативні хроно- та інотропні ефекти, тобто зменшують частоту і силу серцевих скорочень. При тривалому подразненні блукаючого нерва можлива зупинка серця, але навіть після зупинки серця, воно починає скорочуватись. Механізм її пов’язаний з гіперполяризацією мембран міокарда. В основі гальмівного впливу блукаючого нерва на серце лежить виділення його закінченнями медіатора ацетилхоліну, який збільшує проникність сарколем серцевих міоцитів для калію. Це викликає їхню гіперполяризацію.

Симпатичні нервові волокна викликають позитивні хроно- та інотропні ефекти, тобто посилюють частоту і силу серцевих скорочень. В основі стимулюючого впливу симпатичних нервів на серце лежить виділення його закінченнями медіатора норадреналіну, який збільшує проникність сарколеми для натрію і, таким чином, деполяризує мембрану, зменшує мембранний потенціал (збільшує їх збудливість). Крім того, норадреналін підвищує інтенсивність обмінних процесів у м’язових волокнах серця. Отже, імпульси симпатичної частини автономної нервової системи посилюють активність серця як помпи.

9. Показники чсс у стані спокою та під час фізичного навантаження.

ЧСС у стані спокою залежить від:

– віку: від народження до 20-25 років, а також у людей похилого віку ЧСС збільшується; до 20-25 років організм росте і розвивається, а, отже, підвищеною є інтенсивність обмінних процесів; у людей похилого віку сила міокарда стає меншою, тому кров перекачується за рахунок прискорення ЧСС;

– часу доби: у 5-6 год ЧСС на 6-7 уд∙хв^–1 менша, ніж у 16-17 год;

– статі: у жінок ЧСС на 6-7 уд∙хв^–1 більша, ніж у чоловіків;

– розмірів тіла: чим більше розміри тіла, тим більша ЧСС.

– способу життя людини: у фізично активних людей серцевий ритм, як правило, повільніший, ніж у людей, які ведуть малорухомий спосіб життя. ЧСС менша 60 уд∙хв^–1 називається брадикардією. Для спортсменів це нормальне явище і воно може бути виражене досить сильно - до 40 уд∙хв^–1 і менше (лижники, велосипедисти, стаєри). Прискорення ЧСС більше, ніж 90 уд∙хв^–1 називається тахікардією;

– сильного шуму (інтенсивністю 80 дБ) - ЧСС підвищується на 10%;

– емоційних впливів: жах, лють, очікування старту прискорюють ЧСС;

– положення тіла: у положенні лежачи ЧСС найменша, сидячи - на 10% більша, стоячи - на 20-30% більша;

– метеорологічних факторів: чим більша t⁰ зовнішнього середовища, тим більша ЧСС;

– травлення їжі: ЧСС підвищується протягом перших трьох годин.

Змінюється ЧСС і під час м’язової роботи. В цих умовах ЧСС залежить від статі та віку. При виконанні однакової роботи ЧСС у жінок більша, ніж у чоловіків, у дітей і підлітків - більша, ніж у дорослих.

Максимально допустима величина ЧСС при фізичних навантаженнях визначається за формулою: ЧСС _макс. = 220 - власні роки.