Автозаповнення комірок

У Excel реалізована можливість швидкого введення даних в комірки за допомогою механізму автозаповнення. Найбільш простій спосіб виглядає так: введіть значення в комірку, підведіть покажчик миші до правого нижнього кута комірки (цей кут помічений жирною крапкою), щоб покажчик прийняв вид невеликого хрестика. Потім, натиснувши і утримуючи кнопку миші, перетягнете покажчик в тому напрямі, в якому необхідно заповнити комірки. Як тільки ви відпустите кнопку миші, всі комірки виділеного діапазону будуть заповнені (у них буде скопійовано значення, введене в першу комірку). Окрім цього, біля останньої комірки виділеного діапазону відобразиться кнопка, натиснувши яку ви відкриєте меню, зображене на малюнку.

У даному меню вкажіть відповідний варіант автозаповнення комірок. При виборі варіанту Копировать ячейки вміст першої комірки виділеного діапазону буде скопійований в решту всіх комірок. Якщо ви вкажете варіант Заповнити (до речі, дане значення заблоковано тоді, коли перша комірка діапазону містить текстове значення), то всі комірки будуть заповнені числовою послідовністю в порядку зростання. Наприклад, якщо в першу комірку діапазону введено значення 1, то при виборі варіанту Заполнить значення наступних комірок сформуються так: 2, 3, 4, 5 і так далі. При встановленому значенні Заполнить только форматы у всі комірки діапазону буде скопійово тільки формат першої комірки, а при виборі варіанту Заполнить только значение – тільки значення першої комірки (формати залишаться колишніми).

Адресація комірок

Кожна комірка електронних таблиць має однозначний ідентифікатор — адресу комірки, яка утворюється з назви стовпчика і номера рядка.

Адресація комірок електронних таблиць виконується заданням адреси комірки у вигляді А1, В6 тощо. Адреси клітинок вигляду А1 чи В6 називають відносними.

Діапазон комірок можна задати вказуванням адрес комірок, що знаходяться у вершинах уявного прямокутника, складеного з виділених комірок, розділених двокрапкою.

Наприклад, виділений діапазон у зображеній на рисунку таблиці буде записано у вигляді А1:В5.

Абсолютна адресація комірок. Абсолютні адреси слугують, зокрема, для посилання на клітинки, що містять константи, які є у формулі. При абсолютній адресації адреси посилань при копіюванні не змінюються, так що комірка, на яку вказує посилання, розглядається як не таблична.

Елементи номера комірки з абсолютною адресацією містять символ $, наприклад $A$1, A$1 i $A1. У двох останніх випадках один з компонентів номера комірки розглядається як абсолютний, а інший – як відносний, такий тип адресації називається мішаною адресацією.

Якщо обчислення здійснюються з даними, що розташовані на кількох листах, тоді адреси комірок матимуть такий вигляд: Лист2!B6, Лист1!A1. У першому випадку ми маємо комірку B6, що розташована на листі 2; у другому випадку – комірку A1, що розташована на листі 1. Аналогічно можна задавати абсолютну та змішану адресу комірки: Лист2!$B$6, Лист1!$A1, Лист2!B$6.