2.3.6 Побудова обвідної епюри моментів

Обвідну епюру моментів будуємо відповідно до рекомендацій п. 1.3.6 за (1.57). Для цього знаходимо спочатку відношення змінного навантаження до постійного.

.

За обчисленим відношенням , використовуючи рис. 1.16 та табл. 1.2, знаходимо значення коефіцієнтів β. Для точок 6 – 12 значення коефіцієнта β знаходимо за табл. 1.2 методом інтерполяції. Згинальні моменти обчислюємо в табличній формі (табл. 2.5).

Таблиця 2.5 – Обчислення значень ординат обвідної епюри моментів у перерізах другорядної балки

Проліт	Розра-хунковий переріз	Відстань від лівої опори до перерізу, мм	+βi	–βi	pl2sbi, кНм	MEd,max, кНм	MEd,min, кНм
1	2	3	4	5	6	7	8
АБ	0	0,0lsb1 = 0	0	–	22,93·5,8752 = 791,44	0	–
	1	0,2lsb1 = 0,2·5875 = 1175	0,0650	–		51,4	–
	2	0,4lsb1 = 2350	0,0900	–		71,2	–
	1-1	0,425lsb1 = 2497	0,0910	–		72,0	–
	3	0,6lsb1 = 3525	0,0750	–		59,4	–
	4	0,8lsb1 = 4700	0,0200	–		15,8	–
	5 (2-2)	1,0lsb1 = 5875	–	–0,0715	22,93·6,7002 = 1029,33	–	–73,6
Продовження табл. 2.5
1	2	3	4	5	6	7	8
БВ	5 (2-2)	0,0lsb2 = 0	–	–0,0715		–	–73,6
	6	0,2lsb2 = 0,2·6700 = 1340	0,0180	–0,0259		18,5	–26,7
	7	0,4lsb2 = 2680	0,0580	–0,0028		59,7	–2,9
	3-3	0,5lsb2 = 3350	0,0625	–0,0015		64,3
							0,2
	8	0,6lsb2 = 4020	0,0580	0,0002		59,7
	9	0,8lsb2 = 5360	0,0180	–0,0199		18,5	–20,5
	10 (4-4)	1,0lsb2 = 6700	–	–0,0625		–	–64,3
ВГ	10 (4-4)	0,0lsb2 = 0	–	–0,0625		–	–64,3
	11	0,2lsb2 = 1340	0,0180	–0,0189		18,5	–19,5
	12	0,4lsb2 = 2680	0,0580	0,0042		59,7	4,3

Точку перетину верхньої правої частини обвідної епюри в прольоті АБ з горизонтальною віссю знайдемо таким чином. Із рис. 1.16 видно, що при v/g = 1,5 верхня частина обвідної епюри перетинає горизонтальну вісь на відстані 0,228l_sb від правої опори Б, а при v/g = 1,0 – на відстані 0,200l_sb. У нашому випадку v/g = 1,49, а тому точка перетину верхньої частини обвідної епюри з горизонтальною віссю розміщуватиметься від правої опори В на відстані

м.

Для забезпечення надійного анкерування поздовжніх стержнів ординати M_Ed,i обвідної епюри моментів (табл. 2.5) необхідно збільшити на значення ΔM_td,i, котрі обчислюються за (1.58) з використанням значень поперечної сили із її обвідної епюри.

В даному прикладі з метою спрощення та зменшення трудомісткості виконання курсового проекту зміщення обвідної епюри моментів шляхом збільшення її ординат не виконується. При цьому основні принципи відгинання та обривання поздовжніх арматурних стержнів (п. 1.3.7) не порушуються.

Рисунок 2.8 – Схема армування другорядної балки