- •Київ нухт 2013
- •Заходи безпеки
- •Лабораторна робота 1 Санітарно-мікробіологічний аналіз об’єктів, що контактують з плодово-овочевою сировиною
- •Загальні відомості Правила роботи у мікробіологічній лабораторії. Правила техніки безпеки
- •Джерела мікробної контамінації сировини консервного виробництва
- •Методи мікробіологічного аналізу повітря. Мікрофлора повітря виробничих приміщень.
- •Методи мікробіологічного аналізу води. Вимоги до води.
- •Мікрофлора ґрунту
- •Аналіз одержаних результатів
- •Контрольні запитання
- •Завдання на виконання
- •Загальні відомості Профілактичні заходи, що знижують чисельність мікроорганізмів у об’єктах, які контактують з плодово-овочевою сировиною
- •Завдання на виконання
- •Аналіз одержаних результатів
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 3 Мікробіологічний контроль сировини
- •Загальні відомості
- •Короткий навчальний визначник хвороб плодів і овочів Картопля
- •Цибуля й часник
- •Капуста
- •Огірки та перці
- •Яблука й груші
- •Цитрусові
- •Завдання на виконання
- •Аналіз одержаних результатів:
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 4 Облік бактеріальної забрудненості сировини для виготовлення консервів. Мікробіологічний контроль допоміжних матеріалів
- •Загальні відомості
- •Мікробіологічні дослідження цукру
- •Мікробіологічні дослідження солі
- •Мікробіологічні дослідження прянощів
- •Завдання на виконання
- •Аналіз одержаних результатів:
- •Результати аналізів допоміжних матеріалів
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 5 Мікрофлора овочів та плодів при солінні та заквашуванні. Облік бактеріального забруднення допоміжних матеріалів консервного виробництва
- •Загальні відомості
- •Завдання на виконання
- •Аналіз одержаних результатів.
- •Дослідження морфології молочної плісняви роду Oidium, виділеної з розсолу кислої капусти.
- •Контрольні запитання
- •Загальні відомості
- •Завдання на виконання
- •Аналіз одержаних результатів:
- •Контрольні запитання
- •Загальні відомості
- •Завдання на виконання
- •Мікробіологічні показники якості замороженої плодоовочевої продукції
- •Завдання на виконання
- •Контрольні запитання:
- •Література:
- •Мікробіологія галузі лабораторний практикум
- •Підп.До друку 00.00.12 р. Обл.-вид.Арк. Наклад пр. Вид.№ / . Зам. № рвц нухт. 01601, Київ, вул. Володимирська, 68
Мікрофлора ґрунту
Мікробіологічні методи дослідження ґрунту. Численні популяції, що населяють ґрунт, і групи популяцій різноманітних організмів, що розрізняються за екологічними функціями і таксономічним положенням, поєднуються загальним поняттям «ґрунтова біота». Ґрунт є середовищем поширення великої кількості різноманітних мікроорганізмів: у 1 г ґрунту міститься від 1 до 10 млрд. клітин мікроорганізмів.
У ґрунті активно ходять процеси розкладання органічних природних речовин за участі широкої розмаїтості сапрофітних мікроорганізмів. Для виявлення, вивчення й обліку кількості ґрунтових мікроорганізмів використовують прямі методи мікроскопування і методи посіву з розведенням ґрунтової суспензії на щільні й рідкі середовища.
Для прямого мікроскопічного вивчення ґрунту застосовують метод Виноградського в різних модифікаціях. Суть його полягає в тому, що ґрунтову суспензію, нанесену на предметне скло, фіксують і зафарбовують карболовим еритрозином. Забарвлені клітини підраховують під мікроскопом.
Незважаючи на те, що прямі мікроскопічні методи дають змогу виявити і підрахувати значно більшу кількість мікроорганізмів (кількість бактерій, що її обчислюють прямими методами, у 1000 разів перевищує ту, що враховують методом посіву), метод посіву залишається одним з поширених у практиці дослідження ґрунтових мікроорганізмів завдяки тому, що дає змогу враховувати не тільки кількість, а і груповий (а часто і видовий) склад мікрофлори, а також дозволяє з ізольованих колоній, що виросли на чашках, виділяти мікроорганізми в чисті культури для подальшого дослідження та ідентифікації.
Відбір і підготовка ґрунтового зразка для мікробіологічного аналізу. При доборі зразків ґрунту враховують як надзвичайну макро-, мезо- і мікрогетерогенність мікробіологічних показників ґрунту, так і інших його властивостей. З дослідної площадки відбирають 3 – 10 зразків і аналізують їх окремо. Це дає можливість одержати статистично достовірні результати щодо середньої кількості мікроорганізмів, а також статистично опрацювати отримані дані.
Зразки ґрунтів для проведення мікробіологічних досліджень відбирають у стерильні пергаментні або поліетиленові пакети чи скляний посуд з ватяними пробками тощо. За відсутності можливості аналізування зразків безпосередньо після збору, їх протягом кількох годин висушують на повітрі, оберігаючи від прямих сонячних променів.
Готуючи ґрунт до мікробіологічного аналізу, слід провести такі операції: зруйнувати ґрунтові агрегати; десорбувати мікроорганізми з поверхні ґрунтових частинок та з органомінерального гелю і провести дезагрегацію мікроколоній мікроорганізмів.
Для руйнування ґрунтових агрегатів найчастіше використовують метод розтирання ґрунту, зволоженого до пастоподібного стану впродовж 5 хв у стерильній фарфоровій чашці гумовим товкачиком або пальцем у гумовій рукавичці. Використовують також метод оброблення ґрунтової суспензії на електричній мішалці чи на ультразвуковій установці.
Перед посівом вологий чи сухий ґрунт висипають на годинникове скло, протерте спиртом, і звільняють від сторонніх включень.
Техніка посіву. Наважку підготовленого ґрунту в 1 г переносять у колбу з 100 см3 стерильної водопровідної води. Готують розведення ґрунтової суспензії, для чого 1 см3 суспензії з колби послідовно переносять у ряд пробірок з 10 см3 стерильної водопровідної води (рис. 1).
Рис. 1. Схема розведення ґрунту для проведення мікробіологічного аналізу
Посів на щільні середовища проводять з різних розведень. Розведення для висіву підбирають таким чином, щоб на чашці розвивалося 50 – 200 колоній. З кожного зразка беруть не менше трьох повторних наважок і кожну висівають не менше ніж на 3 чашках.
На поверхню застиглого і підсушеного середовища наносять краплю ґрунтової суспензії певного розведення і за допомогою скляного шпателя розподіляють її по всій поверхні. Засіяні чашки перевертають догори дном і ставлять у термостат.
Терміни обліку мікроорганізмів залежать від складу поживного середовища і групи мікроорганізмів, що обліковуються. На м’ясо-пептонному агарі на другу – третю добу інкубації враховують спорові й неспорові форми бактерій. На середовищі Чапека на п’яту – сьому добу враховують колонії актиноміцетів, на сусло-агарі на п’яту – сьому добу – колонії грибів і дріжджів.
Кількості колоній на чашці вираховують звичайно з дна чашки, на просвіт. На місці підрахованої колонії маркером ставиться крапка. Обчисливши кількість колоній на всіх паралельних чашках, підраховують їх середнє число на одній чашці і потім перераховують для визначення вмісту мікроорганізмів у 1 г ґрунту за формулою
де а – кількість клітин у 1 г ґрунту; б – середня кількість колоній на чашці; в – кратність розведення, з якого зроблений посів; г – кількість крапель у 1 см3 суспензії.
Результати опрацьовують статистично, розраховують: помилку середнього арифметичного, середнє квадратичне відхилення, коефіцієнт варіації.
