- •Критеріїоцінюваннянавчальнихдосягненьстудентів
- •Оцінювання мовних знань і вмінь
- •Критерії оцінювання
- •Практичне заняття№ 1 Вступ. Державотворча роль мови. Функції мови. Стилі , типи і форми мовлення.
- •Практичне заняття№ 2 Літературна мова. Мовна норма. Культура мови. Культура мовлення під час дискусії.
- •2. Скласти виступ під час дискусії на тему, що стосується вашого фаху.
- •Практичне заняття№ 4 Правила спілкування фахівця при проведенні зустрічей, переговорів, прийомів та по телефону.
- •Практичне заняття№ 5 Терміни і термінологія. Загальнонаукові терміни. Спеціальна термінологія і професіоналізми.
- •Практичне заняття№ 7 Орфографічні та орфоепічні норми сучасної української літературної мови (робота з орфографічними та орфоепічними словниками).
- •Практичне заняття№ 6 Точність і доречність мовлення. Складні випадки слововживання. Пароніми та омоніми. Вибір синонімів.
- •Практичне заняття№ 8 Морфологічні норми сучасної української літературної мови. Варіанти норм.
- •Практичне заняття№ 9 Синтаксичні норми сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні.
- •Практичне заняття№ 10 Загальні вимоги до складання документів. Текст документа. Основні реквізити. Види документів.
- •Практичне заняття№ 11 Укладання документів щодо особового складу. Текстове оформлення довідково-інформаційних документів.
- •Практичне заняття№ 12 Особливості складання розпорядчих та організаційних документів.
- •Практичне заняття№ 13 Укладання фахових документів (відповідно до напряму підготовки).
Практичне заняття№ 9 Синтаксичні норми сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні.
МЕТА: Активізувати знання студентів з даної теми, за допомогою правильно підібраного матеріалу, виконання вправ, завдань та питань розвивати у студентів знання, вміння та навички, виховувати у студентів любов та повагу до слова, до своєї професії та до ділової мови і спілкування загалом.
ПЛАН:
1.Синтаксичні структури у професійному мовленні.
2.Розповідна форма викладу матеріалу.
3.Прямий порядок слів, вживання інфінітивних конструкцій, дієприслівникових та дієприкметникових зворотів, однорідних членів речення.
4.Місце в реченні вставних слів та словосполучень у діловому мовленні.
5.Складні випадки керування та узгодження у професійному мовленні.
6.Просте і складне речення.
КЛЮЧОВІ СЛОВА:
Інфінітивна конструкція
Дієприслівниковий зворот
Дієприкметниковий зворот
Вставні слова
Керування
Узгодження
Просте речення
Складне речення
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ПИТАНЬ ЗАНЯТТЯ:
- Складні синтаксичні структури відрізняються від простих речень своєю будовою: членами простого речення є слова або словосполучення, а членами складних конструкцій є кілька моделей речень (прості речення поєднуються і стають частинами складних речень).
- Вставні конструкції виражають:
• модальну оцінку (впевненість невпевненість, передбачення, можливість, неможливість, сумнів тощо) – безсумнівно, безумовно, звичайно, ймовірно, можливо, мабуть, здається, напевне, очевидно, без сумніву
• почуттялюдини у зв'язку з повідомленням (радість, здивування, співчуття, застереженнятощо) – на щастя, на жаль, як навмисне, шкода
• активізують увагу співрозмовника – чуєте, знаєте, дивись, погодьтесь, повірте, уявіть собі, майте на увазі, зверніть увагу, прошу вас, даруйте, між нами кажучи
• вказують на джерелоповідомлення – кажуть, повідомляють, за висловом, на думку, на нашу думку, по-моєму, по-нашому • допомагаютьупорядкувати думки, пов'язатиїхміж собою – по-перше, по-друге, нарешті, з одного боку, до речі, міжіншим, навпаки, наприклад, отже, виявляється, зокрема, з рештою, повторюю • виражаютьемоційністьвислову, підкреслюютьекспресивністьйого – даруйте, пробачте, легко сказатитощо
- За своїм значенням вставні слова і словосполучення діляться на три групи:
1. Вставні слова і словосполучення, що вказують на ставлення мовця до висловленої ним думки. Вони можуть означати ступінь впевненості або невпевненості в повідомленні
2. Вставні слова і словосполучення, що вказують на те, кому належить висловлена думка (самому мовцеві чи комусь іншому).
3. Вставні слова і словосполучення, що вказують на зв'язок висловлюваного з контекстом. До них належать: отже, наприклад, значить, виходить, до речі, нарешті, навпаки, проте, загалом, справді, між: іншим, словом, по-перше, по-друге по-третє, кінець кінцем, мало цього та ін.
РОЗВЯЗАННЯ ТИПОВИХ ЗАВДАНЬ:
Завдання 1. Перебудуйте подані конструкції за нормами української мови.
Відділ по міжнародним зв'язкам, їздити по нашим дорогам, пройтися по магазинам, за це відомо' по слухам, видали по документам, заступник по господарській частині, зустрічатися по вихідним, по закону, по адресу, комісія по резолюціям, зошит по філософії, консультація по праву.
Відділ міжнародних зв'язків, їздити нашими дорогами, пройтися магазинами, за словами…, відповідно до документів, заступник з господарської частини, зустрічатися у вихідні, за законом, на адресу, комісія з питань резолюції, зошит з філософії, консультація з права.
