Зразок орфографічний розбору

Орфографічний розбір – це пояснення орфограм української мови, обґрунтування правильного написання слів. Орфографічний розбір може поєднуватися з морфемним.

Схема розбору

1. Орфографічний запис слова.

2. Визначення орфограми для аналізу.

3. Записати слово фонематичною транскрипцією.

4. Записати слово фонетичною транскрипцією.

5. Встановити відповідність між фонемами (варіантами їх) та буквами у виділених орфограмах.

6. Сформулювати правила правопису щодо виділених орфограм.

7. Схарактеризувати принципи правопису щодо аналізованих орфограм.

Зразок розбору:

Для того, щоб створити щось красиве, треба нести красу в душі (Ю.Мушкетик).

1. Словоформа для аналізу в орфографічному записі: створити.

2. Орфограми для аналізу: створити.

3. Словоформа записана фонематичною транскрипцією: /з т в о р и т и /.

4. Словоформа записана фонетичною транскрипцією: [с т в о р и т и ].

5. У виділених орфограмах немає повної відповідності між фонемами і буквами: фонема /з/ позначається буквою с;

6. Префікс с- пишеться перед буквами к, п, т, ф, х.

7. Орфограма с- пишеться за фонетичним принципом, тобто відповідно до вимови: префікс з- перед глухим приголосним [п] оглушується, звучить як [с]; на письмі позначається буквою с.

Зразок орфоепічного розбору слова

Завдання цього виду мовного розбору – пояснити нормативну вимову голосних і приголосних у слові, виявити й охарактеризувати можливі варіанти вимови окремих звуків.

Схема розбору:

1. Орфографічний запис слова.

2. Запис слова фонетичною транскрипцією.

3. Пояснення вимови голосних у слові.

4. Пояснення вимови приголосних у слові.

5. Характеристика всіх можливих варіантів вимови голосних та приголосних звуків.

Зразок:

Той хто по-справжньому любить Батьківщину, – в усіх відношеннях справжня людина.

1. Відношеннях.

2. [в’ і д н о ш е н’: а х].

3. Наголошені голосні вимовляються чітко, ненаголошене [е] вимовляється як звук [е] з наближенням до [и].

4. Приголосні у сильній позиції вимовляються чітко; [н’:] подовжується у вимові.

5. Норми літературної мови не допускають варіантної вимови голосних і приголосних.

Зразок словотвірного розбору

Схема розбору:

1. Речення із словом для аналізу.

2. Аналізоване слово.

3. Твірне слово (мотиватор або мотивуюче слово).

4. Твірна основа (мотивуюча основа).

5. Словотворчий засіб (дериватор).

6. Вид словотворення.

Зразок:

1. Із коси осінніх хмар летіла мжичка ... (В.Стус).

2. Аналізоване слово : осінній.

3. Твірне слово: осінь.

4. Твірна основа: осін.

5. Словотворчий засіб: суфікс -н-.

6. Морфологічний спосіб словотворення, суфіксальний тип.

Зразок морфемного аналізу

Схема розбору:

1. Аналізоване слово.

2. Змінюване чи незмінюване слово (довести).

3. Визначити закінчення у змінюваному слові (позитивне чи нульове).

4. Визначити основу слова й охарактеризувати її: непохідна (коренева), похідна (суфіксальна, префіксальна, префіксально-суфіксальна, суфіксально-постфіксальна, префіксально-постфіксальна, префіксально-суфіксально-постфіксальна), чиста ( у незмінюваних словах), вільна чи зв'язана, проста чи складна, відкрита чи закрита, тверда чи м'яка.

5. Визначити корінь слова і вказати на можливі варіанти (модифікації) кореня. 6. Визначити префікси, суфікси, постфікси, інтерфікси.

7. Вказати на морфонологічні зміни в основі. 8. Вказати на зміни в морфемній будові слова.

9. Виконати графічне позначення морфемного складу слова.

Зразок аналізу:

На крило небокраю сіла хмара в червоній хустині і задумалась, тиха, над краєм землі (М.Вінграновський).

1. Аналізоване слово: хмара.

2. Змінюване: хмари, хмарою, хмарами.

3. Закінчення: -а позитивне.

4. Основа слова: хмар-, непохідна (коренева), вільна, закрита, тверда.

5. Корінь хмар- (хмарний, захмарилось).

6. —

7. —

8. У морфемній будові слова змін не відбулося.

9. Графічне позначення морфемного складу слова: хмар а

Схема морфологічного розбору іменника