Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Географія рідного краю.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
10 Мб
Скачать
☆
  1. М

    Маак «урга»

    ААК «УРГА». Основним із видів послуг є пасажирські авіаперевезення на літаках типу АН-24. Послуги класифікуються за напрямками: чартерні пасажирські авіаперевезення, перевезення в рамках ООН ( Хорватія, Кувейт, Ангола, Сомалі, Кенія), внутрішні перевезення.

  2. З

    ЗАТ «Радій»

    АТ науково-виробниче підприємство «Радій» головний розробник і постачальник програмно технічних комплексів високого класу безпеки системи управління і захистів автономних електростанцій з реакторами в Україні.

  3. ЗАТ « Об’єднання Дніпроенергобудпром» є головним постачальником унікальних будівельних конструкцій для енергетичного, промислового та комунального будівництва.

Продукцію цінять не лише в країнах СНД, а й в країнах Азії та Близького Сходу.

  1. НВО «ЕТАЛ» одне з найбільших машинобудівних підприємств області. Свою роботу починало як Олександрійський електромеханічний завод. Сьогодні підприємство – одне із самих великих виробників електротехнічної продукції в країнах СНД. Підприємство складається із трьох основних виробництв:

  • Виробництво контактної апаратури;

  • Виробництво друкованих плат;

  • Виробництво низьковольтного комплектного обладнання.

Відповідно ми не можемо перерахувати всі підприємства, які працюють на території Кіровоградщини. Але дуже важливим є те, що нашу область знають також і далеко за кордоном.

Активізація міжнародних контактів Кіровоградщини на рівні регіонів та тісне співробітництво з міжнародною спільнотою дозволило області здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з 85 країнами світу.

Післямова

Збираючи матеріал до цієї книги, мені потрібно було обійти немало місць, людей, неодноразово звертатися за допомогою до своїх учнів, перегорнути не одну сторінку різних книжок. Праця була досить нелегкою та об'ємною. Але завдяки своїй кропіткій праці та допомозі безлічі людей ми виконали своє завдання.

Чому саме Кіровоградщина? Можна сказати , що про неї і так написано досить багато літератури. Але я постійно стикаюся на уроках з історії та географії з проблемою, що на кожен урок потрібно мати безліч книг для однієї теми – це по-перше, а по-друге – географії та історії села Звенигородки ніде не знайдеш. От і прийнято було рішення звернутися саме до рідного краю.

Звичайно, це абсолютно не все, що можна було ще написати. Багато питань залишились нерозкритими. Але потрібно сподіватися, що хтось іще візьметься опрацьовувати свій край і досліджувати все нове й нове.

Де б ми не вчилися, чи що б ми не вчили, географію та історію неможливо вивчати без знань про рідний край. Недарма Я.Каменський зазначав що «Географію потрібно починати з того місця, де живуть люди».

Вивчення історії та географії Кіровоградщини на основі їхніх здобутих знань в процесі досліджень, розробок, написаних творів приближає учнів до кращого засвоєння матеріалу, розуміння його, а також переносить їх із підручників у реальне життя. Таким чином це дуже могутній засіб патріотичного, морального, екологічного, естетичного та трудового виховання.

Недарма говорять, для того, щоб по-справжньому любити свій край, його потрібно добре пізнати. Знання рідного краю не просто підносить і звеличує людину, розширює її світогляд, воно служить своєрідним містком, що єднає покоління минулі з поколіннями нинішніми і прийдешніми.

У цілому краєзнавство повинне стати базовим чинником у вивченні географії та історії в школі, основою для розробки стратегічних програм розвитку області, вирішенні нагальних проблем сьогодення.

Я сподіваюсь, що наша спільна праця дійсно зможе комусь принести користь. Хтось зможе знайти для себе щось нове, хтось можливо використає матеріал у своїй роботі, а хтось продовжить вже давно розпочату справу – вивчення рідного краю.

ВІРШІ ДІТЕЙ

СТЕПАМ БАТЬКІВЩИНИ

Замріяли волошки у житах,

Я бігти хочу босими ногами

По вранішніх і заспаних степах

І мріяти. І з мрією в очах

Заснути під твоїми небесами.

Мій рідний краю! Піснею летить,

Легеньким вітром українське слово,

І я скажу: спинись прекрасна мить,

Де лине ніжна мова калинова.

Я так люблю блукати по стежках,

Гаях мойого серця Батьківщини!

Здіймаю крила, і тоді, як птах,

Злітаю в недосяжні височини.

Безкраї ви – простори України!

Безкраї, як до вас свята любов.

Ви там, де мови рідної навчили,

Ви тут, де новий день стрічаю знов.

Маменко Ян

Моє село

Моє село – лани широкополі,

В’юнка й чарівна річка Інгулець.

Дивуюсь я цим дивним схилам, полю,

Як солодко й чарівно пахне тут чебрець.

Звенигородка – це моє дитинство,

І крок у юність і в доросле вже життя.

Чому душевно так і мимоволі

Я знову повертаюсь в це буття?

А все тому, що є нам чим пишатись,

Природа є, що зачарує зір,

А маки тут які, ще пошукати

Та кращих не зустрінеш ти – повір.

І мрія в мене є одна єдина,

щоб наші рідні, друзі тут жили,

щоб не шукали щастя на чужині,

Звенигородку, щоб на ноги підняли

Анастасія Бурлака

*** ***

Ще довго жити у цім світі – Звенигородщина – мій рідний край.

Звенигородському селу. Тут всі ми народились і живемо,

Прекрасне й миле тут життя І хай тут і не справжній рай -

Світить про гарне майбуття. А все одно… А все одно…

Пшениця й жито - кругом поле Ми всі повинні разом бути,

У цім маленькому селі, І вдень, і в ніч, і назавжди,

Але не забуваймо все ж ніколи, Щоб краще нам жилося , люди,

що ми росли на цій землі. Сьогодні, завтра і завжди!

Курін Юрій Стром Олена

***

Хай живе Звенигородка,

Славиться хлібами

І, щоб наша Україна

Пишалася нами.

Щоби наша Україна

Горя, бід не знала,

щоби щастя, мир і спокій

були завжди з нами.

Сичова Ірина

Мій рідний край

Звенигородка – рідний край!

Моя ти мила Батьківщино!

Зелений ліс та жовта нива,

І синя річка і ставок,

Це все наш затишний куток.

А в далині видніє місто,

Яке селив ще старий Ус –

Чарівна Олександріє

Гордо лине з наших вуст.

Мельничук Даша

***

На чарівній землі в мальовничому краї

Мережково сплелись звенигородські стежки.

Все знайоме й близьке від стеблинки до гаю –

Вздовж і вшир я сходила босоніж навпрошки.

Де б не була я, теплом зігріва рідна хата

І, мов пісня, звучить голос неньки в душі.

Рідні стежки, як же вас забувати?!

У дитинство сягать – не буває межі.

Котляр Анна