3.2.2 Персонал для виконання то-1.
Технічне обслуговування №1 здійснюють працівникирізної кваліфікації і спеціалізації. Найбільш чисельна група виконавців ТО-1 – це слюсарі авторемонтники 2-4 розрядів. В залежності від виду транспортних засобів можливе використання на цих роботах автоелектриків, спеціаліств з обслуговування паливної апаратури, та діагностів для виконання Д-1. Кількість працівників визначається виробничою програмою АТП поТО-1. Враховується, що на одному посту можуть працювати одночасно 2-3 робітники.
3.2.3 Приміщення для виконання то-1.
Для виконання робіт ТО-1 в залежності від організації технологічних процесів і загального планування виробничих приміщень виділяється одне, кілька приміщень або частина виробничого корпусу. При використанні методу виконання робіт на універсальних робочих постах можна використати приміщення , обладнані тупиковими робочими постами (рис.1).
Коли обслуговування виконується на спеціалізованих постах, потрібно забезпечити можливість переїзду автомобіля з одного поста на інший.
При організації ТО-1 потоковим методом необхідне приміщення, довжина якого дозволяє обладнати необхідну кількість робочих постів (як правило три-чотири). Приміщення повинно бути окремим, або відокремленим від інших приміщень перегородкою. Для забезпечення нормальних умов праці в приміщенні повинно бути освітлення (природне і штучне, яке відповідає вимогам норм охорони праці).
Рис.1 – Розташування робочих постів при виконанні ТО-1
Тупикових: а- паралельне без проїзду, б- з проїздом, в- паралельне двостороннє, г- косокутне, д – комбіноване;
Проїздних: е- паралельних, є- послідовних
Для забезпечення нормальних температурних умов при роботах в холодну пору року приміщення бажано обладнати тамбурами на їзді і виїзді (рис.2)
Рис.2 – Схема приміщення для виконання ТО-1 потоковмим методом.
1 – механізм приводу воріт, 2 – установка для теплової завіси воріт, 3 – напрямні ролики, 4 – конвеєр для переміщення автомобілів, 5 – гайковерт для гаєк коліс,
6 – слюсарний верстак,7 – повіторороздавальна колонка, 8 – стелаж-вертушка для кріпильних деталей, 9 – стіл-візок електрика, 10 – підйомник для вивішування коліс, 11 – гайковерт для гайок стремянок, 12 – підставка для оглядової канави,
13 – ящик для інструментів, 14 – бак для гальмівної рідини, 15 – ящик для обтиральних матеріалів, 16 – місток перехідний, 17 – стл для документації, 18 – оливороздавальна колонка, 19 – стіл-візок мастильника, 20 – пристрій для прокручування карданного вала, 21 – напрямний жолоб переднього колеса, 22 – шарнірна лінійка для зливання відпрацьованих олив, 23 – оливороздавальний бак,
24 – установка для запрвляння агрегатів оливою, 25 – солідолонагнітач, 26- стіл-ванна для промивання повітрянних фільтрів, 27 – пристрій для підведення стиснутого повтря, 28 – установка для відсмоктування вихлопних газів.
3.2.4 Методи проведення то-1.
Розрізняють два методи виконання ТО-1: одиничний і потоковий.
Під одиничним розуміють виконання усіх робіт ТО на одному посту. Цей метод застосовується на невеликих АТП, в польових умовах та ін.
Для одиничного методу характерні: широка номенклатура робіт, рідка повторювальність однотипних робіт, відсутність типізованих технологічних процесів, різна послідовність виконання операцій і їх несинхронність, велика трудомісткість і тривалість циклу обслуговування, комплексність операцій, відносно велика частка ручних робіт, низька продуктивність праці, висока кваліфікація виконавців робіт, великий час на маневрування автомобіля при переїзді з поста на пост.
Потоковий метод перспективніший, він дає змогу реалізувати всі принципи раціональної організації виробництва. При потоковому методі всі роботи виконуються на кількох розташованих у технологічній послідовності спеціалізованих постах, сукупність яких створює потокову лінію. Переміщення автомобілів із поста на пост при потоковому методі ТО може бути примусовим (конвеєрами) і своїм ходом. Пости розташовують прямолінійно, що дає змогу застосовувати механічну тягу і забезпечує найкоротші шляхи переміщення автомобіля з поста на пост. На постах потокової лінії розташування автомобілів може бути поздовжнім (вісь автомобіля збігається з віссю потокової лінії), кільцевим, поперечним (вісь автомобіля перпендикулярна до осі потокової лінії). При поперечному розтатшуванні автомобіля скорочується довжина потокової лінії і полегшується з'їзджання автомобіля з будь-якого поста.
Основним недостатком застосування потокових ліній являється
неможливість зміни обєму постових робіт і необхідність мати в складі бригади
резервних виконавців для забезпечення заданого ритму виробництва і швидкості руху автомобілів в потоці.
Розрізняють потоки неперервної і періодичної дії. Потоки неперервної дії в основному використовуються при ЩТО. При потоковому методі періодичної дії автомобілі періодично переміщаються з одного робочого поста на інший. Швидкість пересування конвеєра при цьому становить 10-15 м/хв, такт поста складає приблизно 30 хв.
Разом з ТО можна виконувати технологічно повязяні з ним операції супровідного поточного ремонту малої трудомісткості (при ТО-1 до 5-7 людино-хвилин), що часто повторюються. Сумарна трудомісткість операцій супровідного поточного ремонту не має перевищувати 15-20% трудомісткості відповідного ТО.
За типовою технологією рекомендується виконувати ТО-1 на потоковій лінії з несучим конвеєром (рис.2). На цій лінії три робочих пости. В тамбурах при необхідності можна обладнати ща два додаткові пости, наприклад, для підготовчих робіт (в тамбурі на вїзді) і для виконання ремонтних робіт по усуненню виявлених несправностей (в тамбурі на виїзді). Пропускна здатність такої лінії може складати до 15 автомобілів за зміну, що задовольняє потреби в ТО-1 АТП з 250-350 вантажних автомобілів. Пости №1 призначений для виконання контрольно-діагнностичних, регулювальних і електротехнічних робіт, №2 – для кріпильних і шинних робіт. пост №3 – для мастильних, заправних та очисних робіт.