2.3 Шляхи вдосконалення організації інформаційно-аналітичного забезпечення в контексті підвищення якості державно-управлінських рішень

Основні проблеми, які потребують вирішення задля удосконалення організації інформаційно-аналітичного забезпечення процесу вироблення та прийняття державно-управлінських рішень, можна розділити на тригрупи:

1) відсутність єдиної нормативно-правової та навчально-методичної бази здійснення інформаційно-аналітичної діяльності;

2) відсутність інформаційної освіти у державних службовців, які займаються інформаційно-аналітичною діяльність;

3) відсутність єдиної регіональної інформаційно-аналітичної служби.

З метою вирішення цих проблем та задля удосконалення організації інформаційно-аналітичного забезпечення процесу вироблення та прийняття державно-управлінських рішень було розроблено концептуальну модельпокращення якості організації інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття державно-управлінських рішень з метоюпідвищення ефективності їх реалізації (див. рис. 2.7)

Шляхи оптимізації інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття державно-управлінських рішень

Прийняття законів, які б врегульовували інформаційно-аналітичну діяльність органів державної влади

Створення регіональної інформаційно-аналітичної служби

Рис. 2.7 – Концептуальна модель покращення якості організації інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття державно-управлінських

Під концептуальною моделлю ми розуміємо знакову систему, що відтворює, імітує, відображає принципи внутрішньої організації, функціонування, певні властивості, ознаки та характеристики об’єкта дослідження (інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття державно-управлінських рішень), виявляє риси, властиві досліджуваному об’єктові в межах, визначених цілями дослідження.

Розроблена модель демонструє, що для досягнення поставленої мети було проаналізовано:

• організаційну структуру та основні напрями діяльності інформаційно-аналітичного відділу;

• кадровий склад, а саме, освіту та досвід роботи, працівників відділу;

• структуру інформаційно-аналітичних довідок та особливості їх створення;

• фактори позитивного впливу на діяльність працівників інформаційно-аналітичного відділу та бар’єри на шляху ефективної роботи відділу.

На основі проведеного аналізу було запропоновано шляхи підвищення ефективності інформаційно-аналітичної діяльності, які включають розробку ряду методичних матеріалів, створення регіональної інформаційно-аналітичної служби, прийняття законів, які унормовували б інформаційно-аналітичну діяльність органів державної влади та удосконалення кадрової політики щодо добору державних службовців для роботи з інформацією та щодо підвищення кваліфікації таких працівників.

Отож, з метою удосконалення процесу інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття державно-управлінських рішень (а в результаті – і підвищення якості здійснення цих рішень), пропонується прийняти наступні закони: «Про інформаційно-аналітичну діяльність» та «Про інформаційне забезпечення органів державної влади». Доцільність прийняття таких законів зумовлена по-перше, тим фактом, що чинне законодавство, яке регулює інформаційне середовище, не враховує особливості діяльності органів державної влади, по-друге, органи державної влади, як правило, самостійно вирішують проблеми забезпечення послугами зовнішніх споживачів інформації – юридичних та фізичних осіб, що призводить не тільки до незадовільного інформаційного забезпечення діяльності органів державної влади, а й до необґрунтованих матеріальних витрат на створення несумісних автоматизованих інформаційних систем і баз даних цих органів. Резченко Є. О. наголошує на тому, що прийняття закону «Про інформаційне забезпечення органів державної влади» дозволить створити законодавчу основу у сфері інформаційного забезпечення органів державної влади та ефективно використовувати наявні інформаційні ресурси, визначити права та обов’язки як органів державної влади, так і юридичних та фізичних осіб у цій сфері[66].

Прийняття зазначених законів спрямоване на:

• забезпечення та реалізацію єдиної державної політики у сфері інформатизації;

• стимулювання виробництва та надання інформаційних послуг, створення цивілізованого ринку інформаційних продуктів та послуг, а також інформаційних технологій та засобів їх забезпечення;

• формування розгалуженої системи інфраструктури для оптимального використання державних інформаційних ресурсів;

• включення інформаційних ресурсів до переліку найважливіших державних ресурсів тощо.

Наступним чином, необхідно почати підготовку науково-методичної літератури з різних аспектів розвитку та реалізації інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття державно-управлінських рішень, організації та технологій інформаційно-аналітичної діяльності у сфері державного управління, застосування різноманітних методів аналітики. Тому нами було розроблено методичні рекомендації для працівників інформаційно-аналітичного відділу Івано-Франківської обласної державної адміністрації «Пошук інформаційних ресурсів в мережі Інтернет: особливості здійснення» (див. додаток Б) та «Методика створення інформаційно-аналітичних документів» (див. додаток В).

Необхідність створення методичних рекомендацій «Пошук інформаційних ресурсів в мережі Інтернет: особливості здійснення» зумовлена тим фактом, що працівники інформаційно-аналітичного відділу щоденно проводять збір інформації із застосуванням мережі Інтернет. Проте, в зв’язку із відсутністю у них профільної інформаційної освіти, часто стикаються із проблемою не релевантних результатів пошук. Тож, працівникам відділу пропонуються методичні рекомендації, що містять вказівки щодо вибору інформаційно-пошукової системи, використання можливостей базового та розширеного пошуку, правильного формування запиту в пошукових системах, використання мовних інструментів для пошуку інформаційних ресурсів на іноземних сайтах та веб-порталах.

Важливість формування методичних рекомендацій «Методика створення інформаційних документів» випливає із відсутності в органах державної влади єдиних вимог щодо створення інформаційних документів, зокрема, інформаційно-аналітичних довідок. Роботу працівників інформаційно-аналітичного відділу Івано-Франківської обласної державної адміністрації значно ускладнює той факт, що інформація із районних державних адміністрацій надходить у різному форматі. Можемо припустити, що до Адміністрації Президента інформація із обласних державних адміністрацій також надходить у різному вигляді.Оскільки Івано-Франківська обласна державна адміністрація регулярно проводить навчальні семінари для працівників відповідних відділів районних державних адміністрацій, то вважаємо за доцільне стверджувати, що за наявності єдиних вимог щодо формування інформаційно-аналітичних довідок, можливо уніфікувати форму цих документів хоча б у межах області, на що і направлені розроблені методичні рекомендації.

«Методика створення інформаційно-аналітичних документів» містить

• теоретичні основи наукової обробки документів;

• загальну методику створення інформаційних документів;

• основні види інформаційних документів;

• особливості оглядово-аналітичних, оглядових та аналітичних документів.

Також у методичних рекомендаціях зазначено рекомендовані вимоги щодо оформлення інформаційно-аналітичних довідок, а саме, рекомендовані обсяг, шрифт, кегль, міжрядковий інтервал, границі сторінки тощо.

Наступним кроком в напрямку удосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття державно-управлінських рішень є формування у державі сучасної інфраструктури аналітичної діяльності, що включала б тісну взаємодію державних і недержавних аналітичних центрів, підсистеми підготовки й підвищення кваліфікації кадрів, навчально-методичну базу, Інтернет-ресурси, офіційну статистику, банки та бази аналітичної інформації. За розробленою моделлю, таким кроком є створення при Івано-Франківській обласній державній адміністрації регіональної інформаційно-аналітичної служби, метою діяльності якої б була своєчасна, науково-обґрунтована підтримка процесів підготовки та прийняття державно-управлінських рішень. Ідею створення такої служби детально розробляє у своїх працях Гаман Т., яка зазначає, що важливим елементом у забезпеченні ефективного взаємозв’язку між потребами суспільства та діяльністю держави є наявність чіткого, безперебійного, своєчасного та ефективного механізму циркуляції інформації в самих органах виконавчої влади задля забезпечення прийняття ефективних державно-управлінських рішень [2].

Функціонально така інформаційно-аналітична служба може складатися із таких підсистем (чи складових): функції інформаційного пошуку, аналітико-методичні функції, функції технічного забезпечення та захисту інформації (див. рис. 2.8)

Рис. 2.8 – Функціональні складові регіональної інформаційно-аналітичної служби

До першої підсистеми функцій Гаман Т. відносить функції інформаційного пошуку, які включають у себе: збір та аналіз даних, пошук і оцінку інформації з використанням інформаційно-телекомунікаційних технологій та можливостей Інтернет; ідентифікацію та систематизацію інформації, її зберігання; створення баз даних; інформаційний супровід підготовки прогнозів розвитку галузей, підприємств регіону; інформаційну підтримку проектів зі ступенем ризику; інформаційну підтримку науково-дослідних робіт із проблем розвитку соціально-економічного потенціалу регіону.

Другою функціональною складовою пропонується виділити функції здійснення аналітично-методичної діяльності, а саме: виявлення, опис проблем, тенденцій,альтернатив, конфліктних і надзвичайних ситуацій; моделювання проблем, вибір методів їх рішення, оцінка наслідків; інформаційне та аналітичне рецензування планів, програм, результатів експертиз; аналіз і прогнозування ситуацій, проблему політиці, економіці, науці, виробництві, підприємницькій діяльності тощо;мінімізація факторів ризику; аналітична оцінка ініціатив, інновацій, розробка пропозицій щодо їх використання; аналіз рейтингів, кредитних історій об’єктів;інформаційний супровід і аналіз суспільно-політичних акцій і процесів; підготовка зведених, тематичних, прогнозних, аналітичних матеріалів, довідок, доповідей, обґрунтувань, інших інформаційних продуктів.

Третя підсистема функцій включає в себе функції технічного забезпечення та захисту інформації, серед яких: організаційно-технологічна реалізація процесів інформатизації в області; програмне забезпечення; створення інформаційно-пошукових програм; забезпечення захисту інформації; забезпечення телекомунікації та автоматизації; випуск аналітичних збірників, довідників тощо.

Для реалізації вищенаведених функцій доцільно в структурі інформаційно-аналітичної служби в регіоні створити відповідні відділи: відділ інформаційного пошуку та інформаційних ресурсів; аналітично-експертний відділ; відділ технічного забезпечення (див. рис. 2.9)

Рис. 2.9 – Структурна схема інформаційно-аналітичної служби

Розглянемо складову діяльності інформаційно-аналітичної служби Івано-Франківської області, яка безпосередньо стосується теми нашого дослідження – інформаційно-аналітичне забезпечення прийняття державно-управлінських рішень. Пропонуємо виділити два основних напрямки такої діяльності інформаційно-аналітичної служби, а саме:

1. підготовка та інформаційно-аналітичне забезпечення стратегічних рішень керівництва місцевих державних адміністрацій;

2. щоденна, поточна робота з підготовки інформаційно-аналітичної основи для управлінських рішень; оформлення документів, офіційних доповідей, інформаційних, аналітичних довідок тощо.

Основу діяльності першого напрямку складає аналіз і оцінка поточних подій у всіх основних сферах суспільного, соціально-економічного життя регіону,зокрема, виявлення тенденцій і прогноз розвитку ситуацій, формулювання проблем, стратегічних завдань, що вимагають відповідної реакції від керівництва місцевих державних адміністрацій. Другий напрямок реалізується в щоденній роботі інформаційно-аналітичної служби. Її результати є інформаційною і науковою основою для прийняття управлінських рішень. Це – підготовка регулярних аналітичних довідок, аналітичних оглядів, експрес-аналізів, що відображають найбільш важливі події, інших документів, які заслуговують на увагу керівництва обласної державної адміністрації.

Отже, у випадку її створення, інформаційно-аналітична служба виконуватиме такі функції:

• формування та здійснення в регіоні загальної політики інформатизації;

• формулювання загального інформаційно-телекомунікаційного простору;

• розширення задач моніторингу щодо розробки й оцінки міжгалузевих показників розвитку області, аналізу і прогнозування проблемних ситуацій розвитку;

• розробка критеріїв і показників комплексної оцінки якості життя населення;

• створення і забезпечення системи інформаційної безпеки, регламентації доступу до інформаційних ресурсів;

• розроблення загальних критеріїв відповідності до матеріалів, що розміщуються в базі даних інформаційно-аналітичної системи;

• адміністрування, нормативно-правове забезпечення діяльності

інформаційно-аналітичної системи області тощо.

Підвищення ефективності інформаційно-аналітичної діяльності, спрямованої на забезпечення прийняття державно-управлінських рішень, крім її підтримки нормативно-правовими та науково-методичними матеріалами і створення інформаційно-аналітичної служби області, має супроводжуватися і підтримуватися формуванням системи професійних кадрів спеціалістів-аналітиків, розробки основних кваліфікаційних вимог до професії інформаційного аналітика в сфері державного управління, створенням ефективної системи комунікацій. З огляду на це, останнім пунктом щодо оптимізації інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття державно-управлінських рішень у розробленій нами концептуальній моделі є формування нового, вдосконаленого кадрового ресурсу органів державного управління в області, що вміє грамотно використовувати інформаційні ресурси, новітні інформаційні технології тощо.

Сьогодні в Україні ефективність кадрової політики має визначатися з урахуванням суспільно-політичного та соціально-економічного стану в державі. Реальна кадрова ситуація, що склалася в країні та регіонах зокрема, ще не повністю відповідає потребам держави, суспільства та громадян. Тому, кадрове забезпечення інформаційно-аналітичної діяльності органів державного управління, як складова кадрової політика в сфері державної служби, має здійснюватися у взаємопов’язаних напрямах, а саме:

• забезпечення органів державного управління високо­кваліфікованими, компетентними кадрами;

• досягнення професіоналізму державних службовців шляхом ефективного функціонування й удосконалення системи навчання державних службовців;

• розвиток механізму формування нової генерації державних службовців, здатних ефективно працювати в умовах євроінтеграції та становлення інформаційного суспільства в державі.

З огляду на це, основною метою кадрової політики, на нашу думку, є забезпечення місцевих державних адміністрацій, зокрема, Івано-Франківської обласної державної адміністрації, високопрофесійними, ініціативними, патріотично налаштованими, моральними управлінськими спеціалістами, здатними взяти на себе відповідальність й успішно вирішувати назрілі загальнодержавні та регіональні проблеми і таким чином організувати ефективне управління політичним, економічним і соціальним розвитком області. Коли говоримо про управлінські кадри нового типу, насамперед маємо на увазі молодь. Залучення на державну службу молодих, перспективних фахівців, омолодження керівного складу органів державного управління в регіоні залишається актуальною проблемою у здійсненні кадрової політики.

З огляду на викладене, вбачаємо доцільним запровадити у вищих навчальних закладах України, які готують фахівців у сфері державного управління, спеціальний навчальний курс «Аналітика в державному управлінні», «Інформаційно-аналітичні продукти та послуги», «Інформаційно-аналітичні технології» тощо. Доцільно було б запровадити вивчення таких навчальних курсів і в системі Центрів перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій. А надалі запровадити підготовку фахівців інформаційного профілю із функціональною спеціалізацією «Документознавець, менеджер органів державної влади та управління» за спеціальністю «Документознавство та інформаційна діяльність». Особливості професійної підготовки фахівців з інформаційного забезпечення державного управління зумовлені необхідністю урахування наукового доробку у таких взаємопов'язаних галузях як бібліотечно-інформаційна освіта, інформаційно-бібліографічне забезпечення, документознавство, сучасні напрями інформатизації державного управління у взає­мозв’язку їх із цілями і завданнями, що виникають в інформаційному за­безпечення органів державної влади.

Питання кадрового забезпечення інформаційно-аналітичної підтримки процесу прийняття державно-управлінських рішень становитиме предмет наших подальших досліджень.

Отже, провівши відповідні дослідження, можемо стверджувати, що основними бар’єрами на шляху ефективного інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття державно-управлінських рішень є відсутність єдиної нормативно-правової та навчально-методичної бази здійснення інформаційно-аналітичної діяльності; відсутність у державних службовців відповідних знань, вмінь та навичок щодо здійснення інформаційно-аналітичної діяльності та відсутність єдиної регіональної інформаційно-аналітичної служби. З метою вирішення зазначених проблем нами було розроблено концептуальну модель оптимізації інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття державно-управлінських рішень.

З метою підвищення ефективності організації інформаційно-аналітичного забезпечення процесу вироблення та прийняття державно-управлінських рішень нами було проаналізовано: організаційну структуру та основні напрями діяльності інформаційно-аналітичного відділу; кадровий склад, а саме, освіту та досвід роботи, працівників відділу;структуру інформаційно-аналітичних довідок та особливості їх створення;фактори позитивного впливу на діяльність працівників інформаційно-аналітичного відділу та бар’єри на шляху ефективної роботи відділу.

На основі проведеного аналізу було запропоновано шляхи підвищення ефективності інформаційно-аналітичної діяльності, які включають розробку ряду методичних матеріалів, створення регіональної інформаційно-аналітичної служби, прийняття законів, які унормовували б інформаційно-аналітичну діяльність органів державної влади та удосконалення кадрової політики щодо добору державних службовців для роботи з інформацією та щодо підвищення кваліфікації таких працівників.