Розділ і. Дослідження укріплень

Щоб вивчати історію та особливості укріплень Другої світової війни на о.Хортиця, треба спочатку дізнатися, хто до нас цим вже займався. Цьому й призначений даний розділ.

Багато уваги укріпленням приділяли провідні фахівці з історії Другої світової війни у Запоріжжі та на Хортиці. Серед них Ф.Г. Турченко, Я.О. Іванов. Також ми відшукали у запорізькому архіві збірку документів «Народна війна 1941–1944» за виданням О.М.Ігнатуша та ін., у якій описуються події війни цих років та розташування укріплень, зокрема, на Хортиці. Звернувшись до Національного заповідника ми отримали праці Д.Р. Кобалії, який описав місцезнаходження, стан, розміри даних укріплень.

Також на острові було проведено безліч археологічних досліджень, щодо вивчення укріплень періоду Другої світової війни. За час археологічних розкопок було знайдено декілька укріплень, у вигляді окопів, про що свідчать прокопи, та було знайдень багато гільз, колючий дріт і т.п. Також було знайдено ймовірне розташування потужного укріплення, про що свідчать залишки битої цегли та застиглого розчину. Цими археологічними дослідженнями займався Козачок Н.Л.

До нас багато людей цікавилися даною темою, та кожний з них вніс багатий вклад до вивчення цих памяток історії.

Розділ іі. Історія запоріжжя та о.Хортиці у другій світовій війні

2.1. Оборона Запоріжжя

Воєнна хвиля пройшла по Запоріжжю двічі, вперше при захопленні німецькими військами та при звільнені від окупації. 15 серпня німецькі війська підходили до міста.(Додаток 6) Вперше події війни розгорнулися тут 17 серпня 1941 р. 18 серпня 1941 гітлерівці , кинувши на прорив танки і моторизовані війська з метою раптового захоплення Дніпрогесу і греблі , по якій розраховували ввірватися в місто , прорвали оборону на захід Запоріжжя на вузькій ділянці фронту. По мосту через старе русло Дніпра ворогу удалося прорватися на Хортицю , наблизитися до Дніпрогесу і почати гарматно - мінометний обстріл його захисників. Підрозділи, що оборонялись, переключивши генератори ГЕС на самоспалення , відступили на Лівобережжя. Були підірвані залізничний міст через нове русло Дніпра і частково гребля (Додаток 5). Гігантський водоспад змив кілька ворожих переправ , потопив багато фашистських підрозділів , що сховалися в плавнях . Загони народного ополчення під керівництвом міського штабу (його очолювали перший секретар міськкому партії П. Н. Комарів і голова міськвиконкому В. В. Скрябін) , а також бійці винищувальних батальйонів , загони чекістів і міліції під загальним командуванням В. І. Леонова протягом 18 - 21 серпень тримали оборону до підходу частин Червоної Армії.

 Cили були нерівними , але захисники міста ще 45 доби , таких необхідних для евакуації унікальних промислових підприємств , утримували місто . За мужність і героїзм , проявлені при обороні Запоріжжя , десятки бійців самооборони були визнані гідними орденів і медалей СРСР , а В. І. Леонов нагороджений орденом Леніна. Великий внесок у затримці його просування відіграв загін «Юних чапаївців».

4 жовтня 1941 , вистеливши шлях трупами своїх солдатів і офіцерів , фашисти ввірвалися в палаюче Запоріжжя . Вони відразу ж встановили свій " новий порядок ", заснований на грабежах , насильстві , винищуванні радянських людей. 24 березня 1942 окупанти розстріляли за містом 3700 чоловік - старих, жінок і дітей. Всього у Запоріжжі від рук окупантів загинуло 44 тис. мирних жителів і військовополонених. За два роки і 10 днів окупації з Запоріжжя на примусові роботи було вивезено до Німеччини 58 тис. осіб . Незабаром місто наповнили представники німецьких промислових фірм , назви яких з'явилися на воротах заводів. А між тим заводи бездіяли.