6. Календарно-тематичний план аудиторних занять

№ п/п	Назва теми	Лекції	Семі-нари
1	2	3	4
Заліковий модуль № 1
1	Тема 1. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити НС.	1
2	Тема 2. Планування заходів з питань цивільного захисту.	1
3	Тема 6. Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту.	1
4	Тема 7. Економічна функція у сфері цивільного захисту.	1
8	Семінарське заняття з тем № 6, 7		2
9	Залік по модулю		2
Разом годин:		4	4

6.1. Графік обов’язкових консультацій

№ п/п	Тема консультації	Кількість годин
1	Консультація по виконанню самостійних робіт	1
2	Консультація по підготовці до семінарського заняття, залікового модуля	1
	Разом годин:	2

7. Плани семінарських занять

Навчальним планом з предмету «Цивільний захист» передбачено проведення семінарських занять, метою яких є контроль засвоєння студентами навчального матеріалу. На семінарських заняттях студенти мають можливість обговорення проблемних питань, перспектив розвитку українського законодавства, конкретизації деяких правових норм, практичного застосування норм права. Підготовка до семінарських занять передбачає роботу не тільки з основною навчальною літературою, але і з додатковою науковою літературою (підручниками, монографіями, статтями) та законодавством.

Семінарське заняття є формою проміжного контролю знань студентів, тому оцінки, одержані студентами під час семінарських занять є підставою для підсумкового оцінювання знань студента.

7.1. Методичні рекомендації та плани семінарських занять

Семінар (“семінар” латинською мовою означає “розсадник”, а в буквальному розумінні – поширення знань шляхом усних виступів і обговорень) у вищій школі – це адекватна форма навчального процесу, вид практичних занять, який передбачає обговорення під керівництвом викладача підготовлених студентами доповідей і повідомлень чи проблемного, заздалегідь не підготовленого питання, участь студентів у дискусіях, виступи з доповненнями до відповідей колег. На семінарах студенти розширюють, поглиблюють і зміцнюють набуті на лекціях і під час самостійної роботи знання, накопичують у пам’яті нові факти, положення, вчаться критично аналізувати документи і матеріали, набувають навиків публічних виступів, ведення полеміки, обстоювання власних поглядів, виробляють уміння користуватися науковою термінологією й поняттями.

Залежно від мети, завдання і змісту у вищій школі використовують різні типи семінарських занять. Кожний з них має власну структуру і методику проведення. Передусім слід підкреслити важливість проведення вступних семінарських занять з метою викликати інтерес до семінарської роботи, психологічно підготувати студентів до цього виду навчання, надати план занять, список літератури та джерел, методичні поради тощо. Це сприяє усвідомленню студентами важливості семінарської роботи.

Семінар – розгорнута бесіда найбільш поширений вид практичного заняття. Його характерною особливістю є чітко сформульовані, тісно пов’язані між собою питання певної теми, які формулюються як пізнавальне завдання і на які студенти мають давати відповіді в результаті самостійного вивчення програмного матеріалу.

Структурно семінар-бесіда має обов’язкові складові, які викладач прагне раціонально використати в процесі роботи:

• вступне слово викладача;

• основна частина семінару, на яку відводиться найбільше часу, – це бесіда з питань, що виносяться на заняття.

• заключне слово викладача, який оцінює рівень підготовки студентів до заняття, виставляє відповідні бали, підбиває підсумки та робить узагальнення з теми.

Семінар доповідей і повідомлень ставить вищі вимоги до студентів на всіх етапах підготовки до нього. Студенти ретельно готуються до семінарського заняття, грунтовно вивчають і конспектують різні джерела та літературу, продумують відповіді на питання, винесені для розгляду. Цей вид семінарського заняття дає змогу обговорювати спеціально підготовлені студентами письмові доповіді – реферати. Структурно семінар доповідей і повідомлень складається з таких елементів:

• вступне слово викладача;

• доповіді студентів з окремих питань;

• обговорення та оцінювання кожного виступу;

• підбиття підсумків викладачем.

Свої особливості має і семінар-диспут – один із найефективніших методів активізації процесу самостійного мислення. Дискусія, тобто колективне обговорення, сприяє виробленню в студентів уміння обговорювати проблеми і знаходити шляхи їх вирішення, висловлювати й аргументувати свої погляди, слухати один одного, виступати в ролі критиків.

Поради загального характеру, які необхідно послідовно використовувати при підготовці до семінарського заняття:

1. Ознайомитись з темою і планом заняття, кожним із винесеним на розгляд питань.

2. Знайди і замовити у бібліотеці відповідні рекомендовані джерела та літературу.

3. Прочитати документальні джерела й основну літературу до кожного з питань семінару.

4. Законспектувати необхідний матеріал, виписати цитати.

5. Скласти план і текст свого виступу на семінарському занятті з кожного питання.

6. В зв‘язку зі змінами у законодавстві необхідно використовувати законодавчі акти, які не втратили свою чинність;

Участь в семінарських заняттях, виступи, доповнення оцінюються за кредитно-модульною системою. Відповідні бали викладач виставляє в журналі. Пропущене семінарське заняття відпрацьовується студентом, незалежно від причини пропуску в позаурочний час протягом двох тижнів. Невідпрацьоване семінарське заняття має наслідком недопущення студента до здачі залікового модуля та екзамену.

Семінарське заняття є формою проміжного контролю знань студентів, тому бали, одержані студентами під час семінарських занять є одним з критеріїв для оцінювання знань студентів протягом вивчення навчальної дисципліни.

Метою кожного семінарського заняття є: розвиток навичків самостійного здобуття знань за аналогією; уміння виділяти головне і суттєве; критично аналізувати документи і матеріали; набуття навиків публічних виступів, ведення полеміки, відстоювання власних поглядів; вироблення уміння користуватися науковою термінологією й поняттями.

Семінарське заняття №1