2. Номінальна заробітна плата - це:

а) грошова сума, яку одержує працівник за виконану роботу;

б) законодавчо зафіксовані тарифні розцінки і тарифні ставки;

в) мінімальний розмір заробітної плати, що має місце на під­ приємстві в певному періоді;

г) грошовий еквівалент матеріальних благ, які можуть бути придбані за неї.

3. Реальну заробітну плату можна визначити як:

а) номінальну заробітну плату, скориговану на процент ін­ фляції в певному періоді;

б) грошовий вираз кількості товарів і послуг, які може при­ дбати працівник за номінальну заробітну плату;

в) суму основної і додаткової заробітної плати працівника;

г) суму основної заробітної плати і виплат по преміальних та інших мотиваційних системах;

д) співвідношення між рівнем заробітної плати працівника в базовому і звітному періодах.

4. Основна заробітна плата працівника - це:

а) виплати працівникові з фонду матеріального заохочення за досягнення підприємством високих кінцевих результатів роботи;

б) розмір оплати праці, який визначається тарифними ставка­ ми, відрядними розцінками, посадовими окладами;

в) сума заробітної плати, яка залежить від результатів роботи самого працівника;

г) законодавчо зафіксовані ставки згідно з рівнем кваліфікації працівника;

д) доплати понад розміри, встановлені чинним законодавством.

5. Заробітна плата виконує такі функції:

а) розподільча;

б) відновна;

в) відтворювальна;

г) стимулююча;

д) планово-облікова; є) регулююча;

є) соціальна.

6. Абсолютний ріст заробітної плати - це:

а) приріст заробітної плати в абсолютній величині у звітному періоді порівняно з базовим;

б) випередження темпів росту заробітної плати порівняно з темпами росту продуктивності праці;

в) можливість придбати більшу суму матеріальних благ за ве­ личину заробітної плати;

г) збільшення розмірів оплати праці у сфері матеріального ви­ робництва;

д) збільшення всієї частини суспільного продукту, яка в гро­ шовому виразі виділяється суспільством для задоволення усіх потреб працюючих.

7. Відносний ріст заробітної плати характеризується:

а) приростом заробітної плати у відсотках у звітному періоді порівняно з базовим;

б) збільшенням частини суспільного продукту, яка припадає на одного працівника;

в) процентним випередженням росту заробітної плати порів­ няно із ростом продуктивності праці;

г) випередженням темпів росту середньої заробітної плати порівняно з ростом цін.

8. Державне регулювання оплати праці полягає у:

а) встановленні мінімального рівня оплати праці;

б) регулюванні чисельності відрядників і погодинників на під­ приємстві;

в) встановленні фонду оплати праці підприємств;

г) встановленні міжгалузевих співвідношень в оплаті праці;

д) встановленні співвідношення між величиною основної і додаткової заробітної плати працівників підприємства;

є) визначенні розмірів оплати праці в бюджетних установах;

є) встановленні певного рівня оподаткування доходів праців­ників.

9. Договірне регулювання оплати праці реалізується через:

а) механізм укладення угод між певним міністерством і колек­ тивом підприємства з приводу встановлення мінімального рівня оплати праці в галузі;

б) механізм укладення системи тарифних угод різних рівнів;

в) укладення контракту між працівником і адміністрацією під­ приємства з приводу визначення розмірів оплати праці;

г) встановлення єдиних тарифних ставок.

10.Тарифна система складається з таких елементів:

а) тарифної сітки;

б) середніх тарифних коефіцієнтів;

в) тарифних ставок;

г) тарифно-кваліфікаційних довідників;

д) схем посадових окладів.

11.Тарифно-кваліфікаційний довідник - це:

а) характеристика працівника певної професії і спеціально­ сті;

б) перелік посад усіх найменувань із зазначенням їх окладів;

в) опис необхідних практичних навичок, якими повинен воло­ діти працівник певної кваліфікації;

г) нормативний документ, що містить сукупність цензів - вимог, яким повинен задовольняти робітник певної професії і ­ кваліфікації.

12.Погодинна форма оплати праці передбачає вико­ ристання таких систем:

а) пряма погодинна; г) погодинно-прогресивна;

б) акордна; д) система посадових окладів;

в) погодинно-преміальна; є) безтарифна.

13.Відрядна форма оплати праці використовується за умов:

а) неможливості кількісного виміру затрат праці;

б) наявності кількісних показників роботи;

в) залежності результатів роботи безпосередньо від зусиль конкретного працівника;

г) можливості точного обліку результатів праці;

д) необхідності стимулювання якісних показників праці і не­ доцільності нормування робіт.

14.Особливістю відрядно-прогресивної системи оплати праці є те, що:

а) стимулюється не тільки виконання і перевиконання плано­ вого завдання, а й вихідної бази;

б) обсяг продукції, виконаний в межах вихідної бази, оплачуєть­ ся за звичайною розцінкою, а понад вихідну базу - за підвищеною;

в) передбачається використання ряду доплат за досягнення високих кінцевих результатів роботи підприємства;

г) розцінки на вироби є диференційованими залежно від їх пріо­ ритетності для виконання виробничої програми підприємства.

15.Доцільність використання непрямої відрядної сис­ теми оплати праці виникає за умов:

а) неможливості визначення заробітної плати з використанням фіксованих ставок;

б) значної диференціації в оплаті праці основних робітників;

в) обчислення заробітку підсобних робітників;

г) визначення заробітної плати допоміжних робітників, якщо від їх праці залежить виконання поставлених завдань основними робітниками.

16.Колективна форма оплати праці використовується у випадку:

а) неможливості обслуговування обладнання одним робітником;

б) специфічна технологія вимагає використання праці групи робітників;

в) необхідності економії фонду оплати праці підприємства;

г) рівності кваліфікаційного рівня працівників.

17.Якщо при нарахуванні заробітної плати викорис­ товується розцінок за весь обсяг виконаних робіт і вста­ новлюється строк їх виконання, то така система назива­ ється:

а) безтарифна; г) погодинна;

б) контрактна; д) сумарна.

в) акордна;

18.При використанні безтарифної системи оплати праці заробіток працівника залежить від:

а) кваліфікаційного рівня;

б) середньої заробітної плати, яка склалась на підприємстві в минулому періоді;

в) коефіцієнта трудової участі;

г) фактично відпрацьованого часу;

д) чисельності працівників найвищої кваліфікації.

19.Система участі в прибутках передбачає:

а) залучення вільних грошових коштів працівників підприєм­ ства для розширення виробництва;

б) преміювання працівників за досягнення найвищих резуль­ татів роботи з прибутку підприємства;

в) диференціацію заробітної плати працівників залежно від вкладу їх підрозділу у формування прибутку підприємства;

г) розподіл певної частини прибутку підприємства між його працівниками, який здійснюється у різних формах.

Тести для самоконтролю «Витрати виробництва і собівартість продукції підприємства»

1. До операційних витрат підприємства можна віднести такі:

а) витрати на придбання сировини і матеріалів;

б) витрати на оплату праці виробничих робітників;

в) виплати грошових коштів для погашення отриманих позик;

г) транспортні витрати, пов'язані зі збутом продукції;

д) витрати на придбання акцій інших підприємств;

е) витрати на придбання ліцензії на виробництво нового виробу;

є) суми дивідендів, сплачені грошовими коштами.

2. З перелічених виберіть ті витрати, які включаються у собівартість продукції:

а) витрати на вивчення ринку;

б) витрати на розробку технічної документації на нові вироби;

в) грошові позики іншим сторонам;

г) витрати на процес виробництва продукції;

д) виплати грошових коштів орендодавцю;

е) витрати на збут продукції;

є) витрати на підготовку кадрів.

3. Одноелементними є витрати:

а) заробітна плата;

г) загальновиробничі;

б) сировина і матеріали;

д) адміністративні;

в) паливо і енергія;

є) витрати на збут.

4. Постійними називаються витрати, які:

а) постійно повторюються при калькулюванні собівартості оди­ ниці продукції;

б) пов'язані з постійним асортиментом продукції;

в) постійно зростають із ростом обсягу виробництва продук­ ції;

г) не змінюються залежно від кількості виготовленої про­ дукції.

5. На основі елементів витрат складається:

а) кошторис витрат на виробництво;

б) планова калькуляція;

в) розрахунок обсягу необхідних інвестицій;

г) запит на фінансування будівельно-монтажних робіт.

6. Елементи витрат включають:

а) витрати на підготовку і освоєння виробництва;

б) матеріальні витрати;

в) загальновиробничі витрати;

г) витрати на оплату праці;

д) відрахування на соціальні заходи; е) амортизація основних фондів;

є) витрати на збут;

ж) інші операційні витрати.

7. Залежно від часу формування затрат розрізняють такі види собівартості:

а) порівняльна; д) нормативна;

б) планова; е) кошторисна;

в) фактична; є) квартальна;

г) розрахункова; ж) річна.

8. Залежно від місця формування затрат собівартість може бути:

а) загальна; г) індивідуальна;

б) цехова; д) галузева;

в) виробнича; є) повна.

9. Індивідуальна собівартість характеризує:

а) затрати на виробництво одиниці продукції;

б) середні витрати на виробництво продукції в галузі;

в) сукупність витрат на виробництво продукції в межах окре­ мого структурного підрозділу підприємства;

г) особистий внесок окремого працівника у виробництво оди­ ниці виробу, виражений у грошах;

д) витрати окремого підприємства на виробництво і реаліза­ цію продції.

10.Зниження собівартості продукції може бути досяг­ нуте за рахунок таких джерел:

а) зниження затрат уречевленої праці;

б) зменшення затрат часу на підготовку і освоєння виробництва;

в) зменшення витрат на збут продукції;

г) зниження затрат живої праці;

д) поліпшення використання фінансових ресурсів;

є) зниження адміністративно-управлінських витрат.

11.Основними чинниками зниження собівартості про­ дукції є:

а) структурні зрушення у виробництві;

б) зміна обсягу випуску продукції;

в) обмеження кошторису витрат на виробництво;

г) введення в дію нових підрозділів підприємства;

д) підвищення технічного рівня виробництва;

е) вдосконалення організації виробництва і праці;

є) галузеві фактори.

12.План по собівартості продукції на підприємстві включає такі елементи:

а) планування зниження собівартості товарної продукції;

б) розрахунок середньогалузевої собівартості продукції;

в) складання планового кошторису витрат на виробництво;

г) розробка планових калькуляцій окремих видів продукції;

д) планування погашення позик, одержаних підприємством на закупівлю сировинно-матеріальних ресурсів;

є) планування зниження трудовитрат на виробництво продукції

.

13.Індексний метод розрахунку зниження собівартості продукції дає можливість:

а) порівняти витрати на 1 грн. товарної продукції в плановому і звітному періодах;

б) визначити зниження витрат по кожному елементу;

в) врахувати вплив на собівартість продукції зміни цін на ос­ новні сировинно-матеріальні ресурси;

г) врахувати вплив на собівартість продукції всіх чинників укрупненим методом.

14.Калькулювання собівартості - це:

а) процес визначення допустимих норм витрат сировинно- матеріальних ресурсів, які включаються у собівартість одиниці продукції;

б) розрахунок витрат на весь обсяг випуску продукції;

в) коригування собівартості товарної продукції на зміну за­ лишків нереалізованої продукції;

г) процес обмеження собівартості одиниці продукції.

15.Якщо затрати на проектований виріб встановлю­ ються залежно від зміни його техніко-економічних пара­ метрів, то такий метод калькулювання називається:

а) нормативний; г) розрахунково-аналітичний;

б) об'єктивний; д) залежно-функціональний.

в) параметричний;

16.Стаття витрат «Сировина і матеріали» включає ви­ трати на:

а) основні матеріали;

б) допоміжні матеріали для основного виробництва;

в) допоміжні матеріали для догляду за обладнанням;

г) куповані вироби і напівфабрикати;

д) паливо і енергію;

є) зворотні відходи;

є) транспортно-заготівельні витрати.

17.Загальновиробничі витрати включаються в собівар­ тість одиниці продукції шляхом:

а) сумування витрат по кожному виробничому підрозділу і ді­ лення на обсяг випуску продукції;

б) складання кошторису цих витрат на певний період і розпо­ ділу їх на одиницю продукції пропорційно основній заробітній платі виробничих робітників;

в) складання кошторису цих витрат і їх розподілу на одиницю продукції пропорційно витратам на сировину і матеріали;

г) розрахунку кожної складової цих витрат на одиницю про­ дукції та їх сумування.