2 Методичні вказівки до виконання курсового проекту

2.1 Мета курсового проектування

Метою курсового проекту з дисципліни “Проектування пристроїв систем технічного захисту інформації” є: систематизація, закріплення та розширення теоретичних і практичних знань студентів в області побудови пристроїв та систем захисту; здобуття вміння самостійно працювати зі спеціалізованою літературою та довідниками; оволодіння раціональними методами пошуку й аналізу сучасної вітчизняної та зарубіжної елементної бази для проектування радіотехнічних систем і пристроїв; застосування отриманих знань та набуття практичних навичок схемотехнічного моделювання, оптимізації та конструювання при проектуванні радіотехнічних пристроїв систем захисту з використанням відомих пакетів САПР, зокрема пакету програм проектування НВЧ пристроїв Microwave Office; розвиток вміння готувати та оформляти технічну і конструкторську документацію.

2.2 Тематика курсового проекту

Тематика курсового проекту спрямована на проектування радіодавача – одного з найбільш поширеного серед систем захисту радіотехнічного пристрою. Проект згідно із завданням припускає урахування останніх досягнень світової та вітчизняної радіоелектроніки, використання сучасної елементної бази та виконання практично усіх основних етапів проектування радіотехнічної апаратури – від розробки функціональної схеми пристрою, з розрахунком радіолінії зв‘язку з зовнішніми взаємодіючими радіопристроями, до комп‘ютерного моделювання і оптимізації, аналізу отриманих результатів та конструкторського проектування розрахованої принципової схеми одного з функціональних вузлів пристрою. Тому тематика курсового проекту є актуальною. Окрім цього важливе місце у курсовому проектуванні відводиться виготовленню конструкторської документації та кресленників на спроектований радіотехнічний пристрій, що також є невід‘ємною частиною проектування радіоапаратури.

2.3 Структура і зміст курсового проекту

Курсовий проект складається з пояснювальної записки (текстової частини) та графічної частини. Матеріал пояснювальної записки та графічної частини – це результат самостійної творчої роботи студента з питань, сформульованих у завданні на курсовий проект. При цьому пояснювальна записка курсового проекту має містити:

• титульну сторінку;

• завдання;

• реферат;

• зміст;

• перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів;

• вступ;

• огляд аналогічних рішень;

• змістовну частину;

• висновки;

• перелік посилань;

• додатки.

Графічна частина включає в себе наступні кресленники та плакати.

• Радіодавач. Схема електрична функціональна.

• Підсилювач потужності. Схема електрична принципова.

• Підсилювач потужності. Плата друкована.

• Підсилювач потужності. Складальний кресленник.

• Основні характеристики підсилювача потужності, що моделювався у програмі Microwave Office.

2.4 Методичні вказівки з виконання основних розділів змістовної частини пояснювальної записки

Виконання курсового проекту слід починати з аналітичного огляду літературних джерел та сайтів Інтернету, в яких відображається сучасний стан радіотехніки в області технічного захисту майна та інформаціі. Результатом цієї роботи повинно бути подання у пояснювальній записці проекту характеристик радіотехнічних аналогів та їхнього порівняльного аналізу з метою застосування відомих методів і рішень до задачі, яка поставлена у курсовому проекті (наприклад, може бути наведена наступна інформація: принципи, переваги та недоліки побудови безпроводових охоронних систем; сучасні засоби безпроводового передавання інформації їхні характеристики; варіанти побудови приймальних, передавальних та інших трактів систем охорони й передавання різноманітних даних на сучасній елементній базі та ін.). Усі повідомлення, запозичені з різних джерел, наводяться з посиланням.

Після огляду літератури студент повинен синтезувати функціональну схему, яка забезпечує реалізацію заданих технічних вимог до приладу, що розробляється у проекті. Розглядаючи функціональну схему та аналізуючи можливі варіанти, слід враховувати переваги і недоліки існуючих аналогів, для вибору оптимального варіанту. У результаті проведеної роботи обґрунтовують вибір елементної бази. Необхідно в основу проектованого радіодавача покласти приймальнопередавальну інтегральну мікросхему. Технічний опис характеристик та принципу дії, опис виводів корпусу мікросхеми, функціональну схему внутрішньої структури та типовий варіант її підключення слід навести у відповідному додатку проекту. Функціональна схема радіодавача також повинна містити функціональну схему обраного приймача-передавача, а пояснювальна записка – обгрунтування необхідності кожного функціонального елементу схеми. Окрім цього в огляді аналогічних рішень треба розмістити підрозділ з описом принципу побудови, дії, технічними характеристиками та властивостями одного з імовірних давачів, що можна буде підключити до розроблюваного приймальнопередавального модуля, утворюючи тим самим повноцінний радіодавач.

Реалізація радіодавача можлива і на мікросхемах приймального та передавального трактів, реалізованих в окремих корпусах. У будь-якому випадку необхідно надавати перевагу новим сучасним електронним компонентам вітчизняного та імпортного виробництва.

На наступному етапі на основі обраної приймальнопередавальної мікросхеми та технічного завдання необхідно визначити початкові вимоги до структурних частин радіодавача (напругу живлення, тривалість імпульсів сигналу, індекс модуляціі, ефективну ширину спектру сигнала, коефіцієнти передачі окремих функціональних блоків, смуги пропускання, чутливість приймального тракту та ін.) і розрахувати радіолінію зв‘язку між радіодавачем та базовою станцією системи збору інформації.