4.4 Класифікація.

Сучасна класифікація ЇМ здійснюється за такими ознаками:

• за величиною та глибиною ураження серцевого м'яза;

• за характером перебігу захворювання;

• за локалізацією ЇМ;

• за наявністю ускладнень ЇМ.

За величиною виділяють крупновогнищевий, трансмуральний (Q-IM) та дрібновогнищевий (не Q-IM). В останній час виділяють ЇМ без елевації та з елевацією сегмента ST на ЕКГ.

За характером перебігу захворювання розрізняють первинний, повторний (після 28 днів) та рецидивуючий (від 3 до 28 днів) ЇМ.

За локалізацією виділяють передній, передньосептальний, передньоверхів-ковий, передньобічний, діафрагмальний, нижньобічний, нижньобазальний, бічний, задній, задньобазальний, задньобічний, задньосептальний, септаль-ний, правого шлуночка.

За стадією перебігу захворювання розрізняють:

• найгостріший (ішемічний) період — до 2-3 год від початку ЇМ;

• гострий період — до 7 днів від початку ЇМ;

• підгострий період — від 8 до 28 діб;

• рубцювання — 29 діб і більше.

Продромальний період характеризується появою чи частими нападами сте­нокардії.

Найгостріший ЇМ триває від початку нападів стенокардії до початку появи ознак некрозу серцевого м'яза за даними ЕКГ.

Гострий період характеризується резорбцією некротичних мас і початком формування рубця. Після двох діб ЇМ формується резорбційно-некротичний синдром.

У підгострому періоді зменшуються ознаки серцевої недостатності (СН) і резорбційно-некротичного синдрому.

У післяінфарктному періоді консолідується рубець, організм адаптується до нових умов функціонування.

До числа найбільш розповсюджених ускладнень ЇМ відносяться:

- гостра серцева недостатність (класи І—IV за Killip) і кардіогенний шок;

- порушення серцевого ритму та провідності;

- розрив серця зовнішній і внутрішній; - тромбоемболії різної локалізації;

- тромбоутворення в порожнинах серця;

- гостра аневризма серця;

- синдром Дресслера;

- постінфарктна стенокардія.

4.5 Клініка.

Основні клінічні критерії: сильний, нестерпний, пекучий, стискаю­чий біль за грудиною тривалістю більше 20 хв, що іррадіює в ліву руку та ло­патку, котрий не купирується нітрогліцерином

Атипові форми ЇМ:

- астматична — основний симптом задишка та лівошлуночкова недостатність;

- гастралгічна — біль у животі, нудота, блювота;

- аритмічна — порушення ритму та провідності серця;

• церебральна — порушення мозкового кровообігу;

- мапосимптомна або безсимпшомна — без анамнезу;

- колапшоїдна (шокова) — з падінням AT;

- атипова локалізація болю — біль іррадіює в нижню щелепу, праву руку, спину, зуби тощо;

• у людей похилого віку — млявість, зниження фізичного навантаження, задишка, прояви СН

4.6 Діагностика.

4.7 Екг критерії.

• найгостріша стадія — куполоподібний підйом сегмента ST на фоні по­ зитивного зубця Т, який часто різко збільшується в 2 послідовних відведен­ нях, а зубець R збільшується у відведеннях, в котрих спостерігається зміщен­ ня сегмента ST від ізолінії [54];

• гостра стадія — поява патологічного зубця Q, куполоподібне зміщен­ ня сегмента ST, виникнення негативного зубця Т;

• підгостра стадія — наближення сегмента ST до ізолінії, негативний зубець Т;

• стадія рубцювання — сегмент ST знаходиться на ізолінії, а зубець Т може залишатись негативним, двофазним

За допомогою ЕКГ встановлюється локалізація ЇМ:

1. передньосептальний — зміни в І, aVL, V,_₂ відведеннях;

2. передньобічний — зміни в І, V₅_₆;

3. передній розповсюджений — зміни в І, V,_₆;

4. задній — зміни в III, aVF;

5. задньобічний — зміни в III, aVF, V₅_₆;

6. верхівковий — зміни в V₄;

7. бічний — зміни в V₅_₆;

8. циркулярний — зміни в III, aVF, V, ₆ відведеннях