3.6 Виявлення та оцінка очікуваної пожежної обстановки, що може виникнути на території досліджуваного об’єкту у результаті пожежі на стоянці автомобілів-заправників

Робота виконується з використанням стандартного бланка «Картка очікуваної (інженерної, пожежної, радіаційної чи хімічної) обстановки, що може виникнути на території (назва досліджуваного об’єкта) у результаті (назва та місце виникнення події, що призведе до НС; основні класифікаційні ознаки цієї НС)» у такій послідовності:

• попереднє оформлення бланка;

• визначення та відображення назви первинного уражального чинника;

• визначення та відображення місця розташування і основних характеристик джерела цього уражального чинника;

• визначення та відображення форми, геометричних розмірів і просторового розташування зони горіння первинної пожежі та зовнішніх меж зони можливих суцільних вторинних пожеж і зони можливих окремих вторинних пожеж;

• визначення та відображення можливих окремих вторинних пожеж;

• визначення та відображення можливої величини втрати основних фондів (ОФ);

• визначення та відображення можливої величини загальних (М_заг,,чол) і санітарних (М_сан,чол_.) втрат виробничого персоналу (населення);

• визначення та відображення можливої величини збитків (Зб) від НС;

• визначення та відображення можливого рівня надзвичайної ситуації;

• визначення та відображення переліку невідкладних робіт у зоні НС з позначенням об’ємів кожної з цих робіт.

При цьому відображення результатів вказаних операцій здійснюється з використанням тактичних знаків (червоного кольору відповідної форми) і пояснювальних написів (які виконують чорним кольором креслярським шрифтом).

Попереднє оформлення бланка передбачає дописування у відповідні «пробіли» бланка (див. рис. 3.5) пояснювальних написів: «пожежної»; «Павлівського авіаційного заводу»; «пожежі на стоянці автомобілів-заправників – 10203 (авіаційний гас – Q кг), R_{НС гран.конкр} ≥ 10^-6 за рік». Крім того у рамку «Виконав» слід дописати прізвище, ініціали, номер групи, особистий підпис та дату виконання документа.

Визначення та відображення назви первинного уражального чинника. Первинним уражальним чинником (що створює пожежну обстановку) є теплове випромінювання первинної пожежі. Тому на вільній від інших зображень ділянці Плану місцевості «Картки …» слід дописати пояснювальний напис у вигляді: «первинний уражальний чинник – теплове випромінювання».

Визначення та відображення місця розташування і основних характеристик джерела первинного уражального чинника. Джерелом теплового випромінювання є зона горіння (ЗГ) первинної пожежі, місце розташування якої (елемент – 1 на Плані авіаційного заводу «Картки …») позначають з використанням тактичного знака «Центр займання» у вигляді круга діаметром п’ять міліметрів

червоного кольору. Поряд з цим тактичним знаком виконують пояснювальний напис у вигляді дробу (у чисельнику якого записують назву горючої речовини («авіаційний гас») та її масу («Q кг»), а у знаменнику – астрономічний час («Ч») і дату («Д») можливого виникнення НС): « ».

Визначення та відображення форми, геометричних розмірів і просторового розташування зони горіння первинної пожежі та зовнішніх меж зони можливих суцільних вторинних пожеж у зоні можливих окремих вторинних пожеж. Зоною горіння первинної пожежі є ділянка простору, де відбуваються фізико-хімічні реакції з’єднання горючої речовини з окисником (як правило, з киснем атмосферного повітря), які супроводжуються, зокрема, інтенсивним тепловим випромінюванням. У фазі стійкого горіння первинної пожежі горизонтальний перетин факелу полум’я у ЗГ за формою, геометричними розмірами і просторовим розташуванням цілком співпадають з відповідними параметрами горизонтального перетину «запасів» горючої речовини. При виникненні первинної пожежі на стоянці автомобілів-заправників (елемент – 1 на Плані авіаційного заводу «Картки …») найтяжкішими наслідки такої НСТХ будуть у разі несанкціонованого «розливу» авіаційного гасу з цистерн автомобілів-заправників на горизонтальну поверхню стоянки з утворенням «калюжі запасів горючої речовини» у формі круга з радіусом r_зап, м, глибиною 0,05 м (внаслідок впливу сил поверхневого натягу). Тому зону горіння такої первинної пожежі рекомендується прогнозувати у формі круга (з центром у місці розташування

тактичного знака «Центр займання») з радіусом r_зап, м, величину якого визначають з використанням співвідношень:

, (3.33)де Q – загальна маса «запасів» горючої речовини, кг (Q = 120000 кг); ρ – густина горючої речовини, кг/м³ (для авіаційного гасу – ρ = 800 кг/м³).

Описану зону горіння первинної пожежі відображають з використанням тактичного знака «ЗГ» у вигляді кола (з штрихових дуг червоного кольору), внутрішнє «поле» якого заштриховане нахиленими паралельними прямими червоного кольору. При цьому геометричний розмір цього тактичного знака відображають з урахуванням масштабу Плану авіаційного заводу. аме навколо зони горіння первинної пожежі утворюється зона можливого ураження тепловим випромінюванням (тобто електромагнітним випромінюванням в інфрачервоному, видимому і ультрафіолетовому діапазонах) – ЗМУ_{тепл.випр}, в межах якої:

• люди можуть майже миттєво отримати опіки (першого ступеня, якщо інтенсивність (густина) теплового випромінювання І_{тепл.випр} = 30…60 кВт/м², другого ступеня – при І_{тепл.випр} = 60…150 кВт/м², третього ступеня – при І_{тепл.випр} = 150…220 кВт/м², або четвертого ступеня – при І_{тепл.випр} > 220 кВт/м²);

• на матеріальних об’єктах, виконаних з використанням горючих речовин (матеріалів), можуть виникнути вторинні пожежі у разі виконання співвідношення І_{тепл.випр.конкр.об} ≥ І_{порог.ГРконкр}, де І_{тепл.випр.конкр.об} – інтенсивність теплового випромінювання первинної пожежі в районі розташування конкретного матеріального об’єкта, кВт/м², І_{порог.ГРконкр} – порогове значення інтенсивності теплового випромінювання, при якій спалахує конкретна горюча речовина (матеріал), кВт/м².

Тому в межах ЗМУ_{тепл.випр} виділяють:

• зону можливих суцільних вторинних пожеж (де вторинні пожежі виникають майже на всіх матеріальних об’єктах), на зовнішній межі якої І_{тепл.випр} = 30 кВт/м²;

• зону можливих окремих вторинних пожеж (де вторинні пожежі виникають тільки на окремих матеріальних об’єктах), на зовнішній межі якої І_{тепл.випр} = 10 кВт/м².

Форми зовнішніх меж зони можливих суцільних вторинних пожеж і зони можливих окремих вторинних пожеж співпадають з формою ЗГ (тобто вони є концентричними колами з центрами у місці розташування тактичного знака «ЦЗ»), а величини їх радіусів – R_суц, м, і R_окр, м, відповідно рекомендується визначати з використанням співвідношень:

, (3.34

, (3.35

де Н_Тконкр – теплотворна здатність конкретної горючої речовини, Дж/кг (див. табл. 3.2); Т_виг – термін вигоряння «запасів» конкретної горючої речовини, с.

Значення величини Т_виг, с, рекомендується визначити з використанням співвідношень:

Т_виг = Н_шаруГР/V_лін, (3.36)

де Н_шаруГР – глибина шару горючої речовини, мм (для досліджуваної пожежі на стоянці автомобілів-заправників (при розливі авіаційного гасу на асфальтоване покриття стоянки) - Н_шаруГР = 0,05 м = 50 мм); V_лін – лінійна швидкість вигорання конкретної горючої речовини, мм/с.

Т а б л и ц я 3.2

Теплотворна здатність

Назва горючих речовин (матеріалів) НТ, Дж/кг Гас (втому числі авіаційний гас) 50,0·106 Бензин 47,9·106 Нафта (дизельне паливо) 41,9·106 Мазут 39,9·106 Природний газ (метан, бутан, пропан) 36,0·106 Ацетон 28,8·106 Етиловий (метиловий) спирт 27,3·106

Т а б л и ц я 3.

Значення величин швидкості вигоряння

Назви горючих речовин (матеріалів)	Vлін, мм/с
Бензин	0,075
Гас	0,06
Ацетон	0,055
Сірковуглець	0,036
Мазут	0,037
Етиловий спирт	0,042
Метиловий спирт	0,035
Нафта (дизельне паливо)	0,027
Мастила (олії)	0,025

Зовнішні межі зони можливих суцільних вторинних пожеж і зони можливих окремих вторинних пожеж рекомендується відображати з використанням тактичних знаків у вигляді, наприклад, концентричних кіл (з радіусами R_суц і R_окр) червоного кольору, у розриві яких виконані пояснювальні написи «30» і «10» відповідно, обов’язково враховуючи масштаб Плану авіаційного заводу.

Визначення та відображення можливих місць виникнення окремих вторинних пожеж здійснюються шляхом виконання таких операцій:

• визначення значення величини І_{тепл.випр.конкр.ел}, кВт/м², теплового потоку, що опромінює конкретний елемент досліджуваного об’єкта за місцем «розташування» цього елемента відносно зовнішніх меж зони можливих суцільних вторинних пожеж і зони можливих окремих вторинних пожеж (вважаючи, що інтенсивність теплового випромінювання первинної пожежі змінюється в межах зони можливих окремих вторинних пожеж (від 30 кВт/м² до 10 кВт/м²) майже за лінійним законом, а в межах зони можливих суцільних вторинних пожеж – зворотно пропорційно квадрату відстані від тактичного знака «ЦЗ» до конкретного елемента і завжди перевищує 30 кВт/м²);

• визначення значення І_{порог.ГРконкр} (за даними таблиці 3.4) для конкретного елементу досліджуваного об’єкта з використанням інформації про горючі речовини (матеріали) цього елемента, наведеної у «Характеристиці досліджуваного промислового об’єкта»;

• вказаний конкретний елемент може спалахнути і на ньому може виникнути окрема вторинна пожежа у разі виконання співвідношення І_{тепл.випр.конкр.ел} ≥ І_{порог.ГРконкр}.

Можливість виникнення окремої вторинної пожежі відображають з використанням тактичного знаку червоного кольору у вигляді круга діаметром 3 мм з трьома язиками полум’я, який наносять на План авіаційного заводу «Картки …» поряд з умовним зображенням конкретного досліджуваного елемента.

Можливість виникнення окремої вторинної пожежі відображають з використанням тактичного знаку червоного кольору у вигляді круга діаметром 3 мм з трьома язиками полум’я, який наносять на План авіаційного заводу «Картки …» поряд з умовним зображенням конкретного досліджуваного елемента.

Таблиця 3.4

Порогові величини інтенсивності (густини потоку потужності) теплового випромінювання

Назви горючих речовин (матеріалів)		Іпорог.ГРконкр, кВт/м2 залежно від терміну опромінювання
		3 хв	5 хв	15 хв
Технічний картон (папір)		18,0	15,2	10,8
Бавовняні тканини (волокна) темного кольору		11,0	9,7	7,5
Брезент кольору хакі		48,0	45,0	38,0
Дерматин темного кольору		20,0	16,0	11,0
Тканини для оббивки		55,0	52,0	48,0
Деревина(сосна, соснові дошки з вологістю 12% та з непоструганою і непофарбованою поверхнею)		20,6	17,5	12,9
Дошки постругані та пофарбовані олійною фарбою темного кольору		26,7	22,3	17,5
Фанера		25,0	22,0	17,0
Пластик		–	–	15,4
Руберойд		–	–	28,0
Гумові вироби		–	–	14,5
Шифер (тріскається, руйнується)		–	–	52,0
Горючі гази та вогненебезпечні рідини з температурою само спалахування	150°С	–	–	8,9
	300°С	–	–	12,1
	350°С	–	–	15,5
	400°С	–	–	19,9
	500°С і більше	–	–	28,0

Слід відзначити, що наслідками виникнення окремої вторинної пожежі на конкретному елементі можуть стати раптове руйнування (з утворенням завалів) будівель і споруд (10600), а також виникнення аварій з викидом небезпечних хімічних речовин (10301), аварій з викидом радіоактивних речовин (10500), забруднення навколишнього середовища шкідливими речовинами з концентрацією, що перевищує ГДК (10400), т. ін. Можливість виникнення таких вторинних НСТХ відображають з використанням відповідних пояснювальних написів у вигляді номеру коду сфери виникнення цих НСТХ.

Визначення можливої величини втрати основних фондів рекомендується здійснювати з використанням співвідношення:

Втрати ОФ = 0,7 Σ В_ОФпож/МЗП, (3.37)

де Σ В_ОФпож – сумарна вартість основних фондів елементів, де можуть виникнути первинна і вторинні пожежі, тис. грн.; МЗП – мінімальна заробітна плата, тис. грн.

Визначену таким способом величину втрати основних фондів відображають на вільній від інших зображень ділянці Плану місцевості «Картки …» з використанням пояснювального напису у вигляді: «Втрати ОФ = …».

Визначення можливої величини загальних (М_заг,,чол) і санітарних (М_сан,чол_.) втрат виробничого персоналу (населення) рекомендується здійснювати з використанням співвідношень:

М_заг = ΣN_суц+ ΣN_вт.пож, (3.38)

М_сан = 0,95 М_заг, (3.39)

де ΣN_суц – сумарна кількість осіб виробничого персоналу найбільшої працюючої зміни (НПЗ), робочі місця яких за прогнозом опиняться в межах зони можливих суцільних вторинних пожеж, чол.; ΣN_вт.пож – сумарна кількість осіб виробничого персоналу НПЗ, робочі місця яких знаходяться в будівлях і спорудах, де за прогнозом виникнуть вторинні пожежі, чол.

Результати такого прогнозу слід відобразити на вільній від інших зображень ділянці Плану місцевості «Картки …» з використанням пояснювального напису у вигляді: «М_заг = … чол» і «М_сан = … чол».

Визначення можливої величини збитків (Зб) внаслідок досліджуваної НСТХ рекомендується здійснювати з використанням співвідношення:

Зб = Втрати ОФ + 18М_сан + 288(М_заг - М_сан). (3.40)

Результати такого прогнозу слід відобразити на вільній від інших зображень ділянці Плану місцевості «Картки …» з використанням пояснювального напису у вигляді: «Зб = …».

Визначення можливого рівня прогнозованої НСТХ рекомендується здійснювати з використанням таблиці 1.1 за даними про можливі (М_заг - М_сан), М_сан і Зб. При цьому за остаточний результат слід вибирати найвищий з визначених таким способом рівнів НСТХ.

Результати такого прогнозу необхідно відобразити на вільний від інших зображень ділянці Плану місцевості «Картки …» з використанням пояснювального напису у вигляді: «Рівень НС - …».

Перелік невідкладних робіт у зоні НС з позначенням обсягів кожної з них повинен включати:

• розвідку ділянок робіт рятувальників – п_діл і маршрутів руху рятувальників – п_марш, (де п_діл = п_марш = п –кількість елементів заводу, де виникли первинна і вторинні пожежі);

• локалізацію і гасіння пожеж (п_пож);

• локалізацію аварій на газових, електроенергетичних і технологічних мережах (п_ав);

• пошук уражених (М_заг, чол) і матеріальних цінностей, діставання їх з-під завалів, з пошкоджених і палаючих будівель (споруд), із задимлених і загазованих приміщень;

• надання негайної медичної допомоги ураженим (М_сан, чол) і евакуація їх до лікувальних закладів;

• виведення не постраждалого персоналу у безпечні райони (1630- М_заг, чол);

• укріплення (або обрушення) конструкцій, що загрожують обвалом;

• ремонт і відновлення пошкоджених ліній зв’язку, комунально-енергетичних і виробничих мереж та захисних споруд;

• виявлення та знешкодження вибухонебезпечних предметів.