2. Актуалізація суб'єктного досвіду й опорних знань.

Слайд № 1- «Епіграф уроку»

Учитель: Епіграфом сьогоднішнього уроку будуть слугувати слова літературознавця Сергія Сергієнко ( зачитуємо епіграф). Зміст епіграфа ми будемо розкривати протягом всього уроку. Пригадайте, на минулому уроці ми з вами поринули у творчість Тараса Григоровича Шевченка.

Слайд № 2 – «Фото Шевченка» – геніального митця, поета, художника, у творчість, яка відкриває найпотаємніші куточки людської душі. Зараз, давайте разом згадаємо найголовніші сторінки життя Т.Г. Шевченка

Відео « Біографія Т.Г. Шевченка».

Отже, якою запам’яталася вам особистість генія української літератури:

(Очікувані відповіді учнів:

• Творець геніального «Кобзаря»

• Поет, - Драматург, - Прозаїк,

- Художник, - Мислитель, - Фольклорист)

Слайд № 3 – «Літературна спадщина Шевченка»

Учитель: Дякую за відповіді. Дійсно, Шевченко залишив по собі велику образотворчу спадщину – понад тисячу творів («Кобзар», п’єса «Назар Стодоля», балади «Катерина», «Гайдамаки», «Іван Підкова», «Тарасова ніч», поеми «Сліпий», «Наймичка», «Сон», поезії «Думи мої», «Заповіт» та багато інших).

Іі. Цілевизначення та планування роботи за темою на уроці

Учитель: Я переконана, що багатогранний талант Т.Г. Шевченка, його постать залишили у ваших серцях слід. Шевченко дійсно писав з думкою про народ, про його долю. Незважаючи на усі негаразди життя, Тарас Григорович став «поетом усього людства». Сьогодні ми продовжимо подорож у творчість цієї геніальної постаті.

Слайд № 4 – «Тема уроку»

• Відкрийте робочі зошити з української літератури, запишіть сьогоднішню дату і тему уроку: «Тарас Григорович Шевченко. "Тарасова ніч". Образ народного співця, його роль у житті українців часів Шевченка»

Учитель: На сьогоднішньому уроці, ми перегорнемо іще одну сторінку творчості Тараса Шевченка та познайомимося з поемою «Тарасова ніч» написаною в листопаді 1838 році, в Санкт - Петербурзі. Будемо аналізувати вчинки героїв, визначати художні особливості твору. Помандруємо в далекі історичні часи, дізнаємося, про яку історичну подію розповідає поет, хто такий – Тарас Трясило, з якими історичними подіями пов’язана ця постать. А допоможе нам в цьому ваш вчитель історії - …

ІІ-А. Робота за темою уроку. Робота учнів зі вчителем історії та в супроводі презентації.

Учитель: Дійсно, в основу написання цієї поеми покладено реальні історичні події періоду Козаччини. Давайте пригадаємо:

1. Під владою якої держави були українські землі на початку 17 ст? (Речі Посполитої)

2. Яку політику проводив уряд Речі Посполитої по відношенню до українців? (соціальне гноблення,національні та релігійні утиски)

3. Які верстви населення найбільше відчували на собі таку політику? (селяни та козаки)

4. Як вони намагалися протистояти полякам? (піднімали повстання)

- Молодці діти, однією з найпоширеніших форм протесту такої політики, були повстання, рушійною силою яких були козаки та селяни.

Слайд № 1.

- Отже, причинами козацько-селянських повстань 20-30 рр.17 ст. були:

1. Посилення феодально-кріпосницького гніту.

2. Національно-релігійні утиски.

3. …

- Яскравим прикладом козацько-селянських виступів цього часу було повстання під проводом Тараса Федоровича.

Слайд № 2.

Тарас Федорович (роки народження і смерті невідомі). Вихідець із козацької родини, з Чигирина. Прославився як рішучий, мужній, досвідчений ватажок. Водив козацькі чайки на Крим і Туреччину від 1622 року і в тих походах був прозваний «Трясилом». Мав великий авторитет серед українців, бо дуже любив свою Батьківщину і не залишався байдужим до її долі.

Слайд № 3.

В березні 1630 року Федорович звернувся із закликом до населення України: «До всіх, хто був колись козаком чи хоче ним стати – до Війська прибувати, віру благочестиву від замислів лядських боронити, вольностей козацьких здобувати» (це був перший в історії цього часу заклик до відкритої боротьби).

На цей заклик гетьмана відгукнулися багато українців. На Січ почали стікатися селяни,міщани, загалом - майже 30 тис. чоловік. Отримавши про це звістку, поляки теж почали готуватися до рішучих дій. Вони сформували польсько-литовське військо, яке отримало назву «Золота Рота» (налічувало близько 20 тис.) (Слайд № 4) очолив коронний гетьман Станіслав Конецпольський. І хоч чисельно це військо було меншим за кількість повсталих, зрозуміло, що переважна його більшість мала значно ліпший досвід ведення війни. А крім того, коронна армія значно переважала своїх супротивників озброєнням, маючи у своєму розпорядженні легку артилерію. Початок походу поляків проти повстанців супроводжувався урочистими католицькими богослужіннями та жорстокими розправами над українськими селянами.