- •1 Конституції зарубіжних держав: поняття, класифікація, структура.
- •2Види законів, що регулюють конституційно-правові відносини в зарубіжних країнах.
- •3 Інститут конституційного контролю в зарубіжних державах: поняття, види, моделі організації.
- •3. Конституційний контроль (нагляд) Поняття конституційного контролю і нагляду.
- •Органи конституційного контролю.
- •Дія конституції.
- •Зміна конституцій.
- •5Держава як конституційно правова категорія
- •6 Зміст правління.Класифікація держав за змістом правління.
- •7.Форма правління.Класиф.Держав за ф.П.
- •8. Монархія як форма правління: сутнісні ознаки, різновиди.
- •9Необмежена (абсолютна) та обмежена (конституційна) монархії: характерні риси.
- •10Парламентська монархія: характерні риси.
- •12 Республіка як форма правління та її різновиди.
- •15 Конституційно-правові ознаки змішаної республіки.
- •16 Соціалістична держава: поняття, сутність, приклади сучасних соціалістичних держав.
- •22 . Способи припинення громадянства у зарубіжних державах.
- •32Поняття та сутність глави держави. Юридичні форми глави держави (навести приклади кожної форми).
- •43. Види парламентів зарубіжних країн за структурою. Зміст представництва нижньої та верхньої палат бікамерних парламентів.Види верхніх палат парламентів зарубіжних держав.
- •44 Види верхніх палат парламентів зарубіжних держав.
- •46. Дострокове припинення повноважень парламентів та їх палат.
- •47 Юридична природа представницького мандата. Сутність вільного та імперативного депутатського мандату.
- •49 Способи формування урядів зарубіжних держав.
- •52 Судова влада
12 Республіка як форма правління та її різновиди.
Республіка – це форма правління, при якій всі вищі органи державної влади або обираються, або формуються загально національними представницькими установами а громадяни володіють значними правами та свободами. Глава держави обирається на певний строк, повинен відповідати певним вимогам (вік, країна народження, громадянство), його влада похідна від представницького органу чи виборців.
В рамках респ.форми правління розрізняють: 1) президентську, 2) парламентську і 3) змішану республіки.
Президентська: США, Азербайджан, Палау, Камерун, Бенін, Кот-д’Івуар
Парламентська: Вануату, Греція, Естонія, Ефіопія, Ірланддія, Італія, Молдова, Німеччина, Словенія.
Змішані: Франція, Білорусія,Україна, Туреччина, Монголія, Росія, Чехія
13 Конституційно-правові ознаки президентської республіки. Історично республіканська форма правління в зарубіжних країнах виникла насамперед у вигляді президентської республіки.Уперше ця форма правління була встановлена в США відповідно до Конституції 1787 р. У подальшому північноамериканська форма правління була зразком для багатьох країн, але найбільшого поширення вона дістала у державах Латинської Америки (Бразилії, Венесуелі, Гаїті, Гватемалі, Гондурасі, Домініканській Республіці, Колумбії, Мексиці, Парагваї, Еквадорі та ін.). У конституційно-правовій літературі президентську республіку визначають як республіканську форму правління, при якій на чолі держави знаходиться президент, обраний загальним прямим або непрямим голосуванням і який поєднує повноваження голови держави і глави уряду (США, Аргентина, Бразилія, Мексика). Ознаки:
президент є одночасно главою держави і главою виконавчої влади;
позапарламентський спосіб формування уряду;
жорсткий поділ державної влади;
відсутність інституту контрасигнатури;
уряду як колегіального органу може й не бути, міністри призначають і звільняються президентом, несучи відповідальність перед ним.
Приклади: США, Азербайджан, Палау, Камерун, Бенін, Кот-д’Івуар
14 . Конституційно-правові ознаки парламентської республіки.
За такої форми правління на чолі держави стоїть виборна посадова особа. Уряд формується і діє за умови, що він має підтримку, тобто довіру нижньої палати парламенту (або обох його палат). Уперше подібна форма правління з'явилася у Франції у 70-ті роки XIX ст.
Парламентську республіку визначають як таку форму правління, при якій на чолі держави знаходиться виборна посадова особа, але уряд формується і діє лише при тій умові, що він користується довірою (підтримкою) нижньої палати парламенту (або навіть обох палат) (Німеччина, Італія, Португалія). Ознаки:
Проголошення принципу політичного верховенства парламенту;
Наявність посади прем’єр-міністра та уряду як самостійного колегіального органу, наділеного широкими владними повноваженнями;
Відсутність у глави держави значущої влади, як правило виконує представницькі функції та наділений формальними повноваженнями.
Діє інститут контрасигнатури;
Принцип політичної відповідальності уряду перед парламентом.
Парламент формує уряд і сам обирає президента, або ж це відбувається за його активної участі.
Приклади: Вануату, Греція, Естонія, Ефіопія, Ірланддія, Італія, Молдова, Німеччина, Словенія.
