- •Чому вивчення науки перетворилося в наш час на нагальну потребу? Як це відобразилося у спробах створити наукознавство?
- •Чому в наш час з наукою пов’язані і страхи і надії людей?
- •Чому п. В. Копнін заперечував можливість створення наукознавства як окремої науки? Чи з усім в його аргументації Ви згодні?
- •Чи можливі «комплексні науки»? Чи можна ототожнити комплексну науку з комплексним вивченням проблеми?
- •Як виникають окремі науки за п. В. Копніним? Як формуються їх предмети?
- •В чому специфіка соціологічного вивчення науки?
- •В чому специфіка логічного вивчення науки?
- •Що таке знання за п. В. Копніним? Чи можна будь-яке знання звести до наукового знання?
- •Чи можна вважати знання відображенням дійсності і в якому сенсі?
- •В якому сенсі знання можна вважати формою діяльності суб’єкта?
- •Як знання набувають предметного характеру? Яка роль мови в цьому процесі?
- •Чому сучасну науку можна вважати суспільним виробництвом?
- •Що таке ідея як форма мислення? Який вона має стосунок до існування знання?
- •Чи можна вважати, що досвід формує зміст наукових понять? Аргументуйте свою точку зору?
- •Які знання про науку дає філософія? Як вони можуть впливати на розвиток науки?
- •Дайте визначення мислення. В чому між мисленням і працею п. В. Копнін знаходив ізоморфізм?
- •Що таке філософські категорії? Яка їх роль в науковому мисленні?
- •Порівняйте між собою системи категорій Аристотеля, Канта і Гегеля.
- •Функції філософських категорій в науковому мисленні.
Функції філософських категорій в науковому мисленні.
Теперь, наконец, остановимся на функции категорий
в познании. Они являются формами, определяющими движение от ранее достигнутого знания к новому. Здесь роль категорий двояка. Прежде всего с ними связана форма вывода одного знания из другого. Эта сторона в процессе мышления была давно подмечена, в частности Аристотелем в его силлогистике, Ф. Бэконом в методах индукции, современной логикой в многочисленных логических исчислениях, каждое из которых строится на определенном содержании знания (аксиоме), определяющем форму движения выводного знания. В. И. Ленин тонко это подметил, когда писал: «Самые обычные логические „фигуры“... самые обычные отношения вещей»
Но роль категорий не ограничивается тем, что их со-держание превращается в правило логического вывода. Это только одна, можно сказать, их аналитическая функ¬ция. Кроме того, категориям принадлежит огромная роль’ в создании новых понятий и принципов, в синтезе, приво-дящем к новому знанию.
Синтезирующая функция категорий в процессе мыш-ления стала предметом серьезного философского анализа у Канта, который отчетливо сознавал, что новые понятия возникают в результате синтеза опытных данных с кате-гориями мышления: «.. .все категории основываются на логических функциях в суждениях, а в них уже мыслит¬ся связь, стало быть, единство данных понятий. Следова¬тельно, категория уже предполагает связь» .
1 Там же.