Вегетативні рефлекси

Вегетативна і соматична рефлекторні дуги збудовані за одним планом і складаються з чутливого, асоціативного та еферентного ланцюгів. Вони можуть мати спільні чутливі нейрони. Відмінності полягають у тому, що в дузі вегетативного рефлексу еферентні вегетативні клітини лежать у гангліях поза ЦНС.

Вегетативні рефлекси викликаються подразненням як інтеро-, так і екстерорецепторів. Серед чисельних і різнома­нітних вегетативних рефлексів розрізняють вісцеро-вісцеральні, вісцеродермальні, дерматовісцеральні, вісцеромоторні та моторно-вісцеральні.

Вісцеро-вісцеральні рефлекси викликаються подразненням інтерорецепторів (вісцерорецепторів), розташованих у внутрішніх органах. Вони відіграють важливу роль у функціональній взаємо­дії внутрішніх органів і їх саморегуляції. До цих рефлексів нале­жать вісцерокардіальні (рефлекторні зміни серцевої діяльності при подразненні рецепторів шлунка, кишечника, жовчного та сечо­вого міхурів тощо), кардіо-кардіальні, кишково-печінкові та ін. У деяких хворих із ураженням шлунка спостерігається гастрокар-діальний синдром, одним із проявів якого є порушення діяльності серця, аж до появи приступів стенокардії, зумовлених недостат­ністю коронарного кровообігу.

Вісцеродермальні рефлекси виникають при подразненні рецеп­торів вісцеральних органів І проявляються порушенням шкірної чутливості, потовиділення, еластичності шкіри на обмежених ді­лянках поверхні шкіри (дерматомами). Такі рефлекси можна спо­стерігати в клініці. Так, при захворюваннях внутрішніх органів підвищуються тактильна (гіперестезія) і больова (гіпералгезія) чутливість у обмежених ділянках шкіри. Можливо, больові і небо-льові шкірно-аферентні волокна і вісцеральні аференти, які нале­жать певному сегменту спинного мозку, конвергують на одних і тих'же нейронах спіноталамічного шляху. Подібні шкірні реакції (підвищеної чутливості) з'являються при захворюваннях внутріш­ніх органів, називаються відображеним болем, а ділянки, де він виникає,— зонами Захар'їна—Геда (табл. 105). При хворобах сер­ця, печінки, жовчного міхура, шлунка, товстої кишки й інших внут­рішніх органів пацієнти нерідко скаржаться на біль у цих зонах, що полегшує діагностику. Наприклад, хворі на стенокардію від­значають біль у ділянці серця, який віддає в ліву лопатку і ліву руку, хворі з виразкою шлунка — у надчеревну ділянку зліва тощо.

Дерматовісцеральні рефлекси проявляються в тому, що подраз­нення деяких ділянок шкіри супроводжується судинними реакція­ми і порушенням функції певних внутрішніх органів. На цьому грунтується застосування ряду лікувальних процедур (фізіо-, рефлексотерапії). Так, подразнення терморецепторів шкіри (нагріванням або охолодженням) через симпатичні центри призводить до почервоніння ділянок шкіри, гальмування активності внутріш­ніх органів, які іннервуються з однойменних сегментів.

Вісцеромоторні і моторно-вісцеральні рефлекси. З проявом сег­ментарної організації вегетативної іннервації внутрішніх органів зв'язані також вісцеромоторні рефлекси, при яких збудження ре­цепторів внутрішніх органів зумовлює скорочення або гальмування поточної активності скелетних м'язів.

Р озрізняють «к о р и г у ю ч і» і «пускові» впливи з рецеп­торних полів внутрішніх органів на скелетні м'язи. Перші призво­дять дй змін скорочень скелетних м'язів, які відбуваються під впливом інших аферентних подразнень, посилюючи або пригнічую­чи їх. Другі самостійно активізують скорочення скелетних м'язів. Обидва типи впливів пов'язані з посиленням сигналів, які надхо­дять аферентними шляхами вегетативної рефлекторної дуги. Віс­церомоторні рефлекси нерідко спостерігаються і при захворюван­нях внутрішніх органів. Наприклад, при холециститі або апенди­циті виникає напруження м'язів у ділянці, яка відповідає локалі­зації патологічного процесу. Таке захисне напруження м'язів черевної порожнини (дефанс) пов'язане зі збуджувальним впли­вом вісцеральних аферентних волокон на мотонейрони. До захис­них вісцеромоторних рефлексів належать також і так звані виму­шені пози, яких набуває людина при захворюваннях внутрішніх органів (наприклад, згинання і приведення нижніх кінцівок до живота).

Разом із тим напруження скелетних м'язів може позначитися і на діяльності внутрішніх органів, які іннервуються аферентами і еферентами однойменного сегмента спинного мозку (моторно-вісцеральні або соматовісцеральні рефлекси). На цьому грунтує­ться, зокрема, застосування певних комплексів лікувальної фіз­культури при захворюваннях внутрішніх органів.

У здійсненні розглянутих вище рефлекторних актів беруть участь «центри» спинного, довгастого, середнього, проміжного моз­ку. Вони можуть активізуватися й імпульсами відповідних зон кори великого мозку. На підставі аферентних сигналів від внут­рішніх органів можуть бути вироблені будь-які умовні інтероре-цептивні рефлекси.