- •1. Поняття та суспільна природа публічних фінансів. Види фінансів.
- •1. Становлення поглядів на сутність фінансового права вітчизняних юристів - фінансистів у дореволюційний період розвитку науки фінансового права
- •1. Поняття, ознаки методів фінансового права
- •1. Поняття, ознаки методів фінансового права
- •1. Еволюція науки фінансового права.
- •1. Еволюція науки фінансового права.
- •1. Основоположні принципи фінансового права: поняття, правова природа.
- •1. Поняття об’єктивного фінансового права. Типи доктринальних підходів
- •Поняття об’єктивного фінансового права. Типи доктринальних підходів
- •1. Основоположні принципи фінансового права: поняття, правова природа.
- •1. Категорійно-понятійний апарат системного аналізу типової юридичної конструкції фінансового права
- •1. Категорійно-понятійний апарат системного аналізу типової юридичної конструкції фінансового права
- •1. Поняття фінансово-правової норми. Особливості фінансово-правової норми. Типи доктринальних підходів до розуміння фінансово- правових норм.
- •1. Поняття фінансово-правової норми. Особливості фінансово-правової норми. Типи доктринальних підходів до розуміння фінансового правових норм.
- •1.Поняття та об’єктивна зумовленість системи фінансового права. Типи доктринальних підходів до розуміння системи фінансового права
- •1.Поняття та об’єктивна зумовленість системи фінансового права. Типи доктринальних підходів до розуміння системи фінансового права
- •Загальноправові та галузеві передумови формування радянських концепцій системи фінансового права.
- •1.Поняття та класифікація суб’єктів фінансового права.
- •1. Поняття та класифікація суб’єктів фінансового права.
- •1. Поняття та природа правовідносин у фінансовому праві: типи доктринальних підходів.
- •1. Поняття та природа правовідносин у фінансовому праві: типи доктринальних підходів.
- •1. Поняття та зміст фінансово-правового зобов’язання
- •1 Поняття, зміст і значення фінансового контролю.
- •1 Поняття, зміст і значення фінансового контролю.
- •1 Поняття, зміст і значення фінансового контролю.
- •1 Поняття, зміст і значення фінансового контролю.
- •1. Поняття та особливості фінансово-правової відповідальності
- •1. Поняття емісійного права, його особливості, структура та місце в системі права України
- •1. Поняття емісійного права, його особливості, структура та місце в системі права України
- •1. Грошовий обіг та грошова система України.
- •1. Грошовий обіг та грошова система України.
- •1. Фінансово-правове регулювання ринків фінансових послуг.
- •1. Поняття валюти та валютних цінностей
- •1. Поняття валюти та валютних цінностей
- •1. Публічні видатки як категорія фінансового права.
- •1. Публічні видатки як категорія фінансового права.
- •1. Поняття та особливості фінансування публічних видатків.
- •1. Поняття та особливості фінансування публічних видатків.
- •1. Поняття та види публічних доходів
- •1. Еволюція, поняття та особливості податкової системи України
- •1. Еволюція, поняття та особливості податкової системи України
- •1. Поняття та особливості адміністрування податків та зборів як елемент податкової системи України
- •1. Податок на доходи фізичних осіб
- •1. Податок на доходи фізичних осіб
- •1. Поняття та правова природа зборів та інших обов’язкових платежів
- •1. Поняття та правова природа зборів та інших обов’язкових платежів
- •1. Загальна характеристика страхування як інституту фінансового права
- •1. Загальна характеристика страхуванняяк інституту фінансового права
- •2. Інститут загальнообов’язкового страхування в системі фінансового права
- •3. Види страхування. Загальнодержавне обов'язкове страхування
- •1. Поняття і правова природа міжбюджетних трансфертів
- •1. Поняття і правова природа міжбюджетних трансфертів
- •1. Поняття про державні та місцеві запозичення.
- •1. Поняття про державні та місцеві запозичення.
- •2. Державні облігації України;
- •1. Поняття бюджету.
- •1. Поняття і зміст бюджетного процесу
- •1. Поняття, правова природа та класифікація цільових фондів.
- •1. Публічні фонди органів місцевого самоврядування як об’єкт фінансового права
1. Поняття об’єктивного фінансового права. Типи доктринальних підходів
Поняття об’єктивного фінансового права. Типи доктринальних підходів
Загальноприйнятим є розгляд права, його галузей у двох розуміннях – об’єктивному та суб’єктивному. В силу наших традицій, загально прийнято, що право відноситься до суб’єктивної сторони нашого життя. До того, що являє собою плід думок і волі людей. Особливо тих хто має державну владу – творить закони, приймає обов’язкові рішення по тих чи інших питаннях правового регулювання публічних фінансів. Проте, вихідний, принципово важливий пункт істинно наукового розуміння права полягає саме в тому, що право – це факт об’єктивної реальності. Тобто, зовнішня реальність, чітка об’єктивна даність. Тобто – така реальність, об’єктивна даність, що у кожний конкретний момент існує і діє як явище нашого буття, щось відособлене й «зовнішнє» для кожної людини й для всіх соціальних інститутів, якщо завгодно, у відомому змісті – для суспільства в цілому. Трактування права як реального факту важливі для науки. Це її вихідний пункт.
Стосовно об’єктивного фінансового права слід зазначити, що стосовно його визначення існує 2 підходи – позитивістський та природно-правовий.
Згідно позитивістського підходу об’єктивне фінансове право визначають в двох розуміннях – вузькому та широкому. У вузькому розумінні, об’єктивне фінансове право – це система всіх нормативно-правових актів, які регулюють процес мобілізації, розподілу та використання фондів коштів.
У широкому розумінні об’єктивне фінансове право являє собою систему всіх існуючих норм права, що врегульовують відносини в сфері мобілізації, розподілу та використання централізованих і децентралізованих фондів коштів держави та органів місцевого самоврядування ( наприклад, норми, створені судовими органами*.
Вищезазначений підхід є загальноприйнятим в науці фінансового права України.
Він був сформований ще за радянських часів і як видно з вищевказаного визначення за ним об’єктивне фінансове право фактично ототожнюється з писаним законодавством, в кращому розумінні з фінансово-правовими нормами.
Таке розуміння усуває можливість сприйняття фінансового права як ширшого явища, ніж законодавство, фактично ототожнює з ним.
На противагу позитивістському підходу представниками Чернівецької школи фінансового права було розроблене визначення об’єктивного фінансового права з природно-правової точки зору.
За цим підходом об’єктивне фінансове право – це система ієрархічно влаштованих елементів, що взаємодіють між собою та зовнішнім середовищем, а саме: начала фінансового права, природні принципи фінансового права, конституційні засади фінансового права, юридичні конструкції та норми фінансового права.
Природно-правове розуміння об’єктивного фінансового права дозволило виявити онтологічну його сутність, а також більш повно розкрити місце та роль фінансового права в суспільстві.
1. Основоположні принципи фінансового права: поняття, правова природа.
1. Основоположні принципи фінансового права: поняття, правова природа.
Розкриваючи конституційні засади фінансового права неможливо обійти основоположні принципи у сфері публічних фінансів. На жаль, Радянська правова доктрина, відзначаючи важливу роль принципів права у правотворчості та правозастосуванні, водночас не визнавала за ними статусу джерела права в буквальному розумінні слова. Це аргументувалось тим, що принципи права не мають власної форми вираження, а володіють формою того акту, складовою частиною змісту якого вони є. Справа в тому, що за умов ототожнення права і закону, яке мало місце у радянський період, конституційні засади і зміст законодавства належало виводити тільки із самого законодавства.
На думку Воронової Л. К., принципи не є джерелом права, в тому числі і фінансового права. Принципи права визначаються джерелом лише там, де в державі панує природно-правова доктрина права або в мусульманських державах.
В Україні представники «класичної» радянської доктрини не визначають принципи джерелом права, тим більше в фінансовому праві, де фінансові відносини існують виключно у формі правовідносин. А суд не виносить рішення на підставі таких приписів, як справедливість, громадська безпека тощо на відміну від європейського суду з прав людини, рішення якого ґрунтуються на природних принципах права.
Проте, згідно природно-правової доктрини фінансового права, ми вважаємо їх джерелом. Апелюючи до відомих представників у сфері публічних відносин.
На нашу думку, розуміння принципів права, що склалося в цивілізованих країнах світу, було б доречним поширити і в Україні. І хоч принципам права не завжди притаманні достатня чіткість і стабільність змісту, в нинішніх умовах переходу до ринкової економіки, коли реформування правової системи нерідко відстає від потреб практики, принципи права могли б стати засобом її коректування, сприяти усуненню пробілів в праві, в тому числі й фінансовому праві України.
Як справедливо відзначає німецький юрист-фінансист К.Фогель, "для фінансової системи з чинного правового регулювання (виділено мною - Г.Р.* робляться специфічні висновки, які стосуються безпосередньо фінансового права" (виділено мною -Г.Р.*. Отже, "поряд з писаним виступає більш широке, неписане право Основного закону" (виділено мною - Г.Р.*, тобто, його принципи. Причому, продовжує К.Фогель, "конституційне фінансове право не може залежати від випадковості, згідно з якою одні питання знайшли в тексті Конституції повне відображення, а інші - ні". Незалежно від того, знайшли чи ні принципи правового регулювання публічних фінансів своє формальне закріплення у Конституції, вони не можуть бути порушені без негативних наслідків для практики цієї діяльності. Закріплення даних принципів у Конституції держави чи інших законах тільки більш послідовно та надійно забезпечує їх практичну реалізацію, і не більше, а принципами вони є за своєю правовою природою.
Цей дозаконний і в певній мірі навіть надзаконний характер принципів фінансового права, як і права взагалі, сприяє втіленню в життя та захисту основ конституційного ладу, конституційних прав та свобод людини і громадянина. Правові принципи спрямовують та пов'язують законодавчу, виконавчу і судову гілки влади, виступають щодо них у якості своєрідних еталонів, зразків. Як писав відомий російський юрист-фінансист О.М.Козирін, принципи права як основа нормативного регулювання є певним камертоном усієї наступної нормотворчості. Вони гарантують безперервність, послідовність законодавчого процесу, забезпечують взаємозв'язок права та законодавства, адаптують відповідну нормотворчість держави до особливостей традиційної правосвідомості населення. Отже, за своєю правовою природою принципи фінансового права є органічною складовою, ядром її фінансово-правової доктрини. Саме у них ця доктрина найпослідовніше проявляє свою онтологічну сутність, найглибше розкривається її зміст, найчіткіше визначаються межі фінансової діяльності держави та фінансового права.
Розуміння суті фінансового права з позицій соціального натуралізму, згідно якого у творенні фінансового права природа відіграє ту роль, що створює об'єктивні фінансові відносини, в тому числі й у сфері публічних фінансів, а держава відіграє ту роль, що надає цим природнім розподільним та перерозподільним відносинам адекватні правові форми, і не більше не тільки робить можливим, але й з необхідністю вимагає бачити найважливіше джерело фінансового права у його принципах. Такий підхід до розуміння джерел фінансового права не вписується у загальноприйняту на всьому постсоціалістичному просторі позитивістську доктрину джерел права, яка є дещо модернізованою радянською нормативістською доктриною джерел права, проте для юристів цивілізованих країн Заходу він не є чимось новим.
Начало формы