Результати застосування методів збільшення нафтовидобутку

	Успішність застосування методу, %
	Кислотні обробки	Стру-минні апарати	Гідророз-риви пластів	Обробки ПАР і розчинни-ками	Обробки міцелярним розчином	Розглини-зація пластів	Теплові обробки	Обмеження притоку пластових вод
Середнє значення успішності	81,9	73	87,4	63,3	77,7	73,1	74,3	64,9

На основі цих даних значення m_у можна розрахувати за формулою:

, (11.31)

де k_у – успішність застосування певного методу збільшення нафтовидобутку.

Значна кількість проектів стосується збільшення кінцевого коефіцієнта нафтовилучення шляхом буріння додаткових свердловин для підвищення ефективності процесів витіснення. У таких випадках величину m_у можна прийняти на рівні відносної похибки визначення коефіцієнта нафтовилучення за встановленими статистичними моделями, яка коливається у межах 12-22,9%.

Ще одним параметром у опціонній моделі є (t) – час закінчення життя опціону. Це тривалість періоду розробки природного ресурсу за інвестиційним проектом або час прояву ефекту від застосування заходу з інтенсифікації припливу вуглеводнів у свердловину.

N(d₁) і N(d₂) – це імовірності, які розраховуються з використанням кумулятивної функції стандартизованого нормального розподілу, визначені для величин d₁ і d₂ даного опціону. Їх можна знайти за таблицею, яка наведена у відомому підручнику У. Шарпа «Інвестиції, с. 661», або використовуючи Інтернет-ресурс.

Описана методика була апробована на прикладі одного з нафтових родовищ Прикарпаття, де застосування традиційного методу NPV показало практично негативні результати щодо доцільності інвестиційного проекту з підтримання пластового тиску шляхом приконтурного заводнення, який передбачав буріння восьми додаткових нагнітальних свердловин. Вихідні дані і основні результати розрахунків подані у табл. 11.5.

Таблиця 11.5

Застосування методу реальних опціонів для оцінки інвестиційного проекту з підтримання пластового тиску

Показники	Значення показника
Обсяг видобутку нафти, тис. т.	185,3
Вартість реалізованої нафти, тис. грн.	44 298
Обсяг видобутку нафтового газу, млн. м3	50,9
Вартість реалізованого нафтового газу, тис. грн.	7 921
Кількість додаткових свердловин, шт.	8
Тривалість розробки tр, роки	65
Тривалість лагу у зв’язку з додатковими інвестиціями tп, роки	1
Початкові інвестиційні витрати, необхідні для реалізації інвестиційного проекту Хn, тис. грн.	3 035
Інвестиційні витрати протягом розробки родовища Хр, тис. грн.	21 536
Чиста теперішня вартість NPV за методом ДГП, тис. грн.	- 6 125
Дисконтований грошовий потік S, тис. грн.	8 967
Середня річна норма доходу y, част. од.	0,0154
Безризикова ставка доходу r, част. од.	0,07
Точність визначення видобувних запасів нафти mн, част. од.	0,58
Точність визначення видобувних запасів попутного газу mг, част. од.	0,34
Середньозважена величина похибки визначення запасів нафти та попутного газу mзв, част. од.	0,54
Відносна похибка визначення коефіцієнта нафтовилучення mнв, част. од.	0,224
Волатильність цін на нафту σн2, част. од.	0,0533
Волатильність базового активу σА2, част. од.	0,3991
d1	3,0714
d2	-2, 0219
N(d1)	0,9989
N(d2)	0,0216
Вартість опціону V, тис. грн.	3 216
Ефективність реального опціону λ, тис. грн.	9 341

Розрахунок вартості колл-опціону цього інвестиційного проекту здійснено за формулою:

V = 8967exp^{(-0,0154)(65)}(0,9989) - (3055exp^(0,07)(1) +

+ 21536exp^(-0,07)(65))(0,0216) = 3216 тис.грн. (11.32)

З табл. 11.5 видно, що при застосуванні методу реальних опціонів інвестиційний проект, який характеризувався як неприйнятний за методами дисконтування грошових потоків (NPV = - 6125 тис. грн.), виявився ефективним, з опціонною вартістю 3126 тис. грн.

Використання методу реальних опціонів для ухвалення рішень за інвестиційними проектами дає змогу врахувати можливість гнучкого реагування на зовнішні умови, що змінюються. Невизначеність залишається, а менеджмент з часом налаштовується (ухвалює оптимальні рішення) залежно від ситуації, що змінюється. Інакше кажучи, реальні опціони дають можливість враховувати зміни у прийнятті управлінських рішень в майбутньому відповідно до нових умов і додаткової інформації, що надходить. Причому можливості приймати і змінювати рішення в майбутньому кількісно оцінюються саме у момент здійснення аналізу. Проблема ДГП в тому, що цей метод не враховує такі можливості.

Слід зауважити, що родовища з низькими показниками ефективності, але позитивно оцінені за опціонними характеристиками можуть становити інтерес для інвесторів, котрі володіють конкурентними перевагами і здатні підвищити ймовірність оптимістичного сценарію розвитку проекту.

Конкурентні переваги нафтогазових компаній, що сприяють реалізації можливостей оптимістичного сценарію і скороченню фінансових втрат у разі песимістичного сценарію розвитку проекту, можуть бути такі:

наявність патентів, ліцензій або ноу-хау на прогресивні технології видобутку, транспортування й переробки нафти і газу;

наявність фонду раніше пробурених законсервованих та ліквідованих з різних причин свердловин;

значні обсяги власних вільних фінансових коштів і доступ до кредитних ресурсів з помірними процентними ставками;

висококваліфікований, досвідчений виробничий персонал.

Важливим чинником для успішного застосування методу реальних опціонів є також наявність команди кваліфікованих менеджерів, які можуть не тільки виявити опціони, але й грамотно їх інтерпретувати і розрахувати здатність компанії приймати ризик додаткових інвестиційних витрат, витрат на отримання нової інформації, можливість організаційних змін. Використання методу реальних опціонів дає результати у тому випадку, якщо значущі рішення, такі як, наприклад, призупинення чи скорочення видобутку, можуть бути ухвалені після початку проекту, а не тільки на стадії планування і якщо майбутня невизначеність стосовно технології або ситуації на ринку може бути використана для підвищення доходів.

Метод реальних опціонів дає об'єктивнішу і багатобічну оцінку будь-якого проекту, оскільки вже на стадії його розробки дає змогу передбачити велику кількість варіантів для кожного етапу можливої реалізації. Метод вимагає від аналітика творчого підходу, завдяки чому навіть збиткові на перший погляд проекти можуть виявитися прибутковими і за підсумковими розрахунками, і в реальності.

Використання в управлінні такого інструменту, як реальні опціони, дає змогу менеджменту приділяти менше уваги створенню «ідеальних» прогнозів і спрямовувати більше зусиль на визначення альтернативних шляхів розвитку.