- •Лекція 1. Наукове педагогічне дослідження як процес формування нових педагогічних знань
- •1. Педагогічне дослідження в галузі дошкільної педагогіки
- •2. Методологічні основи організації і проведення педагогічних досліджень
- •4. Рівні педагогічного дослідження. (тема 2)
- •3. Принципи науково-педагогічного дослідження (методологічні принципи педагогічних досліджень).
- •4. Основні етапи та умови здійснення науково-педагогічного дослідження
- •Лекція 2: Загальна характеристика методів науково-педагогічних досліджень
- •2. Класифікація методів за різними критеріями.
- •1. Метод спостереження, функції, види дослідницького спостереження в педагогіці.
- •Лекція 3: Емпіричні методи педагогічних досліджень
- •3. Педагогічний експеримент, його головні завдання, види та етапи.
- •2. Бесіда, анкетування, інтерв’ю, тестування як методи накопичення фактів з педагогічної практики.
- •5. Вивчення та узагальнення передового педагогічного досвіду.
- •Лекція 4: Теоретичні методи педагогічного дослідження
- •1. Абстрагування
- •2. Аналіз і синтез
- •3. Індукція і дедукція
- •4. Методи моделювання, порівняння, узагальнення
- •5. Ідеалізація та формалізація
- •6. Метод екстраполяції
2. Методологічні основи організації і проведення педагогічних досліджень
Методологія педагогічного дослідження
Дошкільна педагогіка, як і будь-яка наука, може успішно розвиватися за умови постійного поповнення новими фактами. Для нагромадження, пізнання та інтерпретації їх потрібен добір науково обґрунтованих методів дослідження, що залежать від сукупності методологічних принципів - основних положень, на яких ґрунтується дослідницьке і практичне перетворення педагогічних систем. Вони повинні бути обґрунтованими, узагальненими і обов'язковими для виконання. Система вихідних положень, принципів, способів пізнання, перетворення дійсності утворює методологію науки, яка репрезентує компоненти наукового дослідження, об'єкт, предмет, завдання аналізу, сукупність необхідних для їх вирішення дослідницьких засобів, а також формує уявлення про послідовність дій дослідника у процесі розв'язання поставлених завдань. З огляду на це методологія педагогіки як науки є сукупністю положень про педагогічне пізнання і перетворення дійсності.
Основою методології педагогіки є вчення про структуру і функції педагогічного знання; вихідні, фундаментальні педагогічні положення (теорії, концепції, гіпотези), які мають загальнонаукове наповнення; вчення про логіку і методи педагогічного дослідження, способи використання здобутих знань для вдосконалення педагогічної практики. Ця схема співвідноситься з методологією педагогіки і її галузей, що виникають на межі наук.
Визначальні положення про мету, структуру, функції і методи науково-педагогічного дослідження формують методологію педагогічного дослідження, яка передбачає об'єктивний розгляд педагогічних явищ у їх розвитку та взаємозв'язку.
Педагогічне дослідження – процес наукового визначення, вивчення та аналізу результатів актуальної педагогічної проблеми.
Виховання є надзвичайно складним процесом, остаточно вирішити проблеми якого практично неможливо, що обумовлює постійну необхідність нових наукових досліджень. Творчий цілеспрямований пошук шляхів удосконалення виховання і навчання дітей дошкільного віку утворює зміст педагогічного дослідження. Ґрунтується воно на вихідних положеннях, які об'єднуються у концепцію дослідження – систему вихідних теоретичних положень, яка є основою дослідницького пошуку. У процесі наукового пошуку прийняті вихідні положення перевіряють, розпинають, коригують, за необхідності — відкидають (зміна або модернізація концепції).
4. Рівні педагогічного дослідження. (тема 2)
Педагогічне дослідження здійснюється на теоретико-методологічному, теоретичному і методичному, а також історико-педагогічному рівнях. Теоретико-методологічний рівень педагогічного дослідження спрямований на аналіз існуючих і створення нових педагогічних теорій. Ефективність таких досліджень оцінюють за ступенем новизни і теоретичної значущості здобутих результатів та їх впливу на розвиток педагогіки. Теоретичний і методичний рівні забезпечують вирішення теоретичних і методичних проблем навчання і виховання дітей. їх ефективність пов'язують насамперед із якістю розв'язання конкретних навчально-виховних завдань. Історико-педагогічне дослідження має на меті вивчення конкретних проблем історії педагогіки. Його ефективність обумовлена не лише новизною виявлених дослідником даних, а й прогностичним їх значенням для розвитку науки і практики. Ефективність дослідження оцінюють за результатами поставлених завдань.
Структурними елементами науково-педагогічного дослідження є вибір об'єкта і предмета дослідження, формулювання його мети, завдань і гіпотези, вибір і застосування методів, аналіз одержаних результатів, формулювання висновків та науково-практичних рекомендацій.
