П ісля закінчення шліфовки гіпсокартон грунтують грунтовкою. Тепер поверхня готова до подальшого нанесення будь-якого декоративного покриття.

Нанесення першого шару шпаклівки

В давити в шпаклівку армуючи стрічку, покрити її шаром шпаклівки і дати йому висохнути.

П ісля висихання шпаклівки широким шпателем наносимо вирівнюющий шар шпаклівки.

Шліфування.

5. Дефекти опорядження гкл

Технології шпарування швів між ГКЛ призводить до утворення різних дефектів швів гіпсокартонних обшивок. До найпоширеніших дефектів швів належать тріщини і швах і видимі контури швів. Основними причинами таких дефектів є перевищення розтягувальних напружень над міцністю матеріалу шпаклівки, укладеного у стикові ділянки гіпсокартонної обшивки. Небезпеку тріщоутворення потрібно врахувати при зведені будинків і споруд у сейсмонебезпечних регіонах і на територіях, де інтенсивно добувають корисні копалини в підземних гірських родовищах. Тому в разі застосування технологій “сухого” будівництва в цих регіонах доцільно використовувати (видимі) відкриті шви в гіпсокартонних обшивках, що не підлягають шпаклюванню. Такі шви можуть зазнавати деформацій, які звичайно не погіршують зовнішній вигляд або експлуатаційні властивості обшивки обгороджувальних конструкцій, особливо із ковзними сполученнями стель, перегородок і стін.

Утворення тріщин у швах між ГКЛ спричиняються:

1) шпаруванням шпаклювальними масами без використання армуючих стрічок, які ущільнюють поверхню швів;

2) використанням шпаклівок, що втратили здатність до тужавлення. При цьому тріщини з’являються переважно обабіч стику по краях армуючої стрічки;

3) порушенням волого-теплового режиму або прикладанням випадкових навантажень як під час виконання робіт, так і в процесі експлуатації будинків і споруд;

4) порушенням правил виконання деформаційних швів, які треба передбачити при влаштуванні гіпсокартонних обшивок значної довжини і площі (понад 15 м і 50 м2 відповідно). Отже, температурні шви слід улаштувати в довгих коридорах (через кожні 15 .20 м) та в приміщеннях значної висоти і довжини (через кожні 8 .10 м).

Видимі контури швів, що можуть позначатися на обробленій поверхні гіпсокартонних обшивок при їхньому освітленні боковим світлом зумовлюються такими причинами і чинниками:

1) ділянки поверхні швів мають фактуру поверхні, що відрізняється від решти поверхонь обшивки через їхнє шліфування, надмірну ширину, неякісне ґрунтування поверхні під фарбування;

2) опуклості (вм’ятини) у зоні швів відносно великого за довжиною розміру , що утворилися внаслідок неякісного вирівнювання;

3) наявність уступів (задирок) на поверхні швів, що утворюються при нестабільному волого-тепловому режимі в процесі шпаклювальних робіт;

4) помилка монтажу гіпсокартонної обшивки (поперечні стики ГКЛ без утворення фасок), яку своєчасно не усунено до початку шліфувальних робіт;

5) помилки, допущені при шпаклюванні швів: передчасне нанесення накривного шару на поверхні шпаклівки, що недостатньо затужавіла; шпаклювання виконано за один раз; застосування неякісної шпаклівки, що втратила свою міцність через порушення технологічних операцій; недостатня кваліфікація опоряджувальника.

У разі випадків можна усунути видимі контури швів, хоча це пов’язано із зайвими витратами матеріалів і часу. Зокрема, можна виконати додаткове шпаклювання, але вже по всій поверхні обшивки, або обштукатурити цю поверхню тонким шаром структурної штукатурки. Шліфування опуклостей у зонах швів не завжди ефективне, оскільки виникає небезпека пошкодження не покритих шпаклівкою ділянок гіпсокартону.

Будь-які роботи, пов’язані із усуненням дефектів швів у гіпсокартонних обшивках, доцільно виконувати після стабілізації деформацій конструкції будівлі. і з дотриманням усіх вимог щодо виконання робіт.