- •Міністерство аграрної політики та продовольства україни всп шевченківський коледж уманського нус
- •З дисципліни
- •Роль і значення дисципліни в землевпорядному виробництві.
- •Вплив автоматизованих технологій на розвиток земельної реформи в Україні.
- •4. Автоматизована система ведення державного земельного кадастру
- •1. Картометричні операції.
- •2. Операції вибору.
- •3. Статистичний та просторовий аналіз картографічної інформації.
- •Системи автоматизованого картографування. (самостійна робота)
- •Системи управління базами даних. (самостійна робота)
- •4. Запити за місцем розташування та атрибутами.
- •Земельно-інформаційні системи.
- •2. Використання геоінформаційних систем в землевпорядному виробництві.
- •3. Оверлейний аналіз.
- •4. Зональні та локальні операції.
4. Автоматизована система ведення державного земельного кадастру
Автоматизована система ведення державного земельного кадастру Україні розпочала своє теоретичне існування та почала втілюватись в життя відповідно до Постанови КМУ «Про Програму створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру» від 2 грудня 1997 р. N 1355. Відповідно цієї програми передбачалось комплекс заходів, спрямованих на автоматизацію інформаційно-технологічних процесів, пов'язаних з оперативним веденням і використанням даних державного земельного кадастру.
Мета Програми полягала у створенні автоматизованої системи на базі широкого використання комп'ютерної техніки - єдиної державної інформаційної системи для забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, громадян, підприємств, установ та організацій достовірною інформацією про землю.
Ця Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМУ N 483 від 03.06.2013 «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії між кадастрами та інформаційними системами» так як Автоматизована система ведення державного земельного кадастру Україні розпочала свою дію.
Постанова N 483 від 03.06.2013 визначає механізм обміну інформацією між кадастрами та інформаційними системами і перелік відомостей, обмін якими може здійснюватись у процесі такої взаємодії, та спрямований на:
формування єдиної картографічної основи для геоінформаційних систем;
забезпечення взаємного поповнення даними інформаційних систем;
забезпечення обов'язковості передачі геопросторових даних до Державного земельного кадастру у випадках, передбачених законодавством;
забезпечення об'єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі;
визначення переліку відомостей, обмін якими може здійснюватись у процесі взаємодії між інформаційними системами;
запобігання дублюванню робіт з інформаційного наповнення інформаційних систем;
уніфікацію інформаційних систем;
забезпечення актуальними геопросторовими даними органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб.
Створення й запровадження автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру забезпечує перехід його на якісно новий рівень, що дає змогу підвищити ефективність управління земельними ресурсами за рахунок оперативного одержання інформації споживачами щодо використання та охорони земель, регулювання земельних відносин, обґрунтування розмірів плати за землю та впровадження регульованого ринку землі.
Автоматизована система ведення державного земельного кадастру економічно вигідна ще тим, що вона забезпечує удосконалення точності самих показників кадастрової інформації, що посилює економічне стимулювання раціонального використання земель, ефективності капітальних вкладень на їх поліпшення й охорону.
Ведення державного земельного кадастру здійснюється засобами єдиної автоматизованої системи державного земельного кадастру, яка являє собою корпоративну мережу автоматизованих інформаційних систем ведення земельного кадастру на місцевому, регіональному та загальнодержавному рівнях, що розробляються за єдиними технічними вимогами, забезпечують формування і оброблення уніфікованих електронних документів земельно-кадастрової інформації та підтримують обмін інформації в уніфікованих форматах даних і базуються на широкому застосуванні ГІС-технологій.
Лекція 2. АНАЛІТИЧНІ МОЖЛИВОСТІ СУЧАСНИХ ІНСТРУМЕНТАЛЬНИХ ГІС |
1. Картометричні операції. |
2. Операції вибору. |
3. Статистичний та просторовий аналіз картографічної інформації. |
4. Запити за місцем розташування та атрибутами. |
5. Системи автоматизованого картографування. (самостійна робота) |
6. Системи управління базами даних. (самостійна робота) |
|
Геоінформаці́йна систе́ма — сучасна комп'ютерна технологія, що дозволяє поєднати модельне зображення території (електронне відображення карт, схем, космо-, аерозображень земної поверхні) з інформацією табличного типу (різноманітні статистичні дані, списки, економічні показники тощо). Також, під геоінформаційною системою розуміють систему управління просторовими даними та асоційованими з ними атрибутами. Конкретніше, це комп'ютерна система, що забезпечує можливість використання, збереження, редагування, аналізу та відображення географічних даних.
Геоінформаційні технології, ГІС-технології — технологічна основа створення географічних інформаційних систем, що дозволяють реалізувати їхні функціональні можливості.
Інформаційно-обчислювальна система, призначена для фіксації, збереження, модифікації, керування, аналізу і відображення усіх форм географічної інформації. ГІС використовується багатьма дослідниками в галузі вивчення проблем навколишнього середовища, для визначення різних показників на географічній сітці.
За територіальним поділом ГІС поділяються на глобальні ГІС, субконтинентальні ГІС, національні ГІС частіше мають статус державних, регіональних ГІС, субрегіональних ГІС та локальних або місцевих ГІС.
