Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ТММ.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

2.2. Побудова планів механізму і траєкторій окремих точок

Кінематичне дослідження будь-якого механізму графічним або графоаналітичним методом починають з побудови ряду послідовних можливих його положень, тобто з будови планів механізму. Планом механізму називається графічне зображення взаємного положення ланок, яке відповідає вибраному моменту часу. Зображення планів механізму дає можливість прослідкувати за рухом як усього механізму, так і будь-якої його ланки, побудувати траєкторії точок, розташованих на будь-якій ланці, знайти крайні положення механізму.

Розглянемо методику побудови планів на прикладі кривошипно-повзунного механізму (рис.2.1). Заданими є величини: – довжина кривошипа ОА (ланки 1), – довжина шатуна АВ (ланки 2), – відстань між точками A i S2 на шатуні. Заданим вважаємо рух початкової ланки – кривошипа 1. Нехай кривошип здійснює рівномірний обертальний рух (ω1= соnst) навколо центра О. Повзун 3, шарнірно зв’язаний із шатуном 2, рухається вздовж нерухомої напрямної H34

Рис. 2.1. Побудова планів кривошипно-повзунного

механізму і траєкторії точки

Для побудови планів механізму задаємо довжину відрізка в міліметрах, яким будемо зображати на рисунку кривошип ОА. Визначаємо масштабний коефіцієнт

, .

Знаходимо довжини відрізків (в міліметрах) на рисунку:

, .

Підкреслимо, що значення величин , , є дійсні розміри ланок в метрах, а відстані , , - довжини відрізків, на рисунку в міліметрах. В подальшому відрізки на рисунках будемо позначати двома літерами з лінією над ними.

За початкове положення механізму, як правило, вибирають одне з його крайніх положень. Нехай таким є положення, коли кривошип і шатун витягуються в одну лінію ОА0 В0. При цьому повзун 3 знаходиться в верхній мертвій точці, яка віддалена від точки 0 на відстань . Траєкторією точки А поділимо на довільно вибране число рівних частин, наприклад, на 8, як це показано на рис.2.1. Точки поділу позначаємо А0, А1 А2 і т.д. у напрямі обертання кривошипа. Перехід механізму з одного положення в інше здійснюється за час Т/8, де Т - період обертання кривошипа ( Т = 60 / n ,с ; п - частота обертання кривошипа хв.-1), Під періодом Т (або циклом) руху розуміють проміжок часу, після закінчення якого механізм повертається у початкове положення, а його кінематичні параметри набувають початкового значення.

Положення точки В знаходимо методом дугових засічок. Для цього з одержаних точко А0 , А1 , А2 і т.д. радіусом робимо дугові засічки на траєкторії точки В , у результаті чого знаходимо точки В0, В1, В2 і т.д. З'єднавши відповідні точки А і В відрізками , одержимо положення шатуна та повзуна. Точна В4, яка віддалена від точки 0 на відстань , називається нижньою мертвою точкою. Відстань Smax між верхньою і нижньою мертвими точками є максимальним ходом повзуна (точки В).

Таким самим способом будуємо траєкторією точки S2, яка лежить на шатуні 2. Дня цього з точок А0, А1, А2 і т.д. радіусом робимо дугові засічки на відповідних положеннях шатуна, які визначають точки S2. Послідовно з’єднавши точки S2 плавною кривою, одержуємо траєкторію цієї точки. Через те, що точка S2 лежить на шатуні, її траєкторію називають шатунною кривою.