І. Діагностичний етап.
1. Методика діагностики рівня шкільної тривожності Філіпс;
2. Тест «САН» - «Самопочуття», «Активність», «Настрій» В.А. Доскін,
Н.А. Лавреньтьєва;
3. Методика дослідження вольової саморегуляції А. Звєрькова та Є. Ейдмана;
4. Дослідження наполегливості;
5.Опитувальник структури темпераменту В. Русалова
ІІ. Корекційний етап
ЗАНЯТТЯ 1
Вступ. Знайомство учасників. Визначення мети проведення занять
Присвячене знайомству школярів між собою. І навіть якщо діти знайомі – це можливість по-новому оцінити один одного. Школярі сідають у коло. Психолог пояснює учням, що вони разом будуть зустрічатися на спеціальних заняттях, які не схожі на шкільні уроки. На заняттях будуть грати, малювати, ділитися своїми проблемами й радощами, вчитися розуміти один одного, допомагати й підтримувати. Учасники групи ознайомлюються з правилами групової взаємодії:
Участь у вправах, іграх та інших видах діяльності – добровільна.
Слухати товаришів потрібно мовчки, не перебивати й не коментувати.
Критикувати вчинок, а не людину, причому в дуже м’якій формі, бажано з конкретною порадою даному учасникові групи.
Говорити тільки те, що думаєш і відчуваєш сам, а не перефразовувати думки інших.
Не обговорювати поза групою те, що відбувається в ній.
1. Гра "Знайомство"
Мета: можливість вийти з власного "Я", подивитися на себе по-іншому й у перспективі стати іншим.
Кожному учасникові групи пропонують назвати себе власним або вигаданим ім’ям, яке потім фігуруватиме у спілкуванні. Вибір імені говорить про те, як підліток сприймає своє "Я".
2. Малювання на тему "Моє ім’я"
Мета: невербальне символічне вираження змісту обраного імені.
Після того як усі учасники групи назвали свої імена, учням пропонують подумати й намалювати малюнок "Моє ім’я", що у вигляді символів або образів відображав би зміст обраного імені. Після виконання малюнка проводиться обговорення робіт.
3. Рухлива гра "Море хвилюється"
Мета: визначення емоційного стану й передання його невербальними засобами; краще знайомство з учасниками групи; створення позитивного емоційного тла; корекція нетерплячості.
Група обирає ведучого, який повертається спиною до інших і вимовляє слова: "Море хвилюється раз". На рахунок "три" школярі повинні завмерти в незвичайній позі. Ведучий по черзі підходить до кожного учасника гри, "включає" його і намагається відгадати, кого й у якому емоційному стані він зобразив. Потім кожен гравець сам пояснює, що він хотів зобразити. При цьому група обов’язково аналізує виразні невербальні засоби передання образу (міміка, погляд, жести, положення тулуба, стиснуті кулаки тощо), оцінює, наскільки вдалим був цей вибір. Гра вчить розрізняти й читати емоційний стан інших людей, адекватно передавати свій стан. Гра також коригує нетерплячість, виховує стриманість. Керівникові групи варто звернути увагу на те, кого зображували учасники: страшних, агресивних чудовиськ чи слабких, зляканих тварин.
4. Вправа "Слухаємо себе"
Мета: розвиток здатності до релаксації, уміння слухати себе й визначати свій настрій; уміння діагностувати емоційне самопочуття учасників групи.
Школярам пропонують сісти в зручній позі, заплющити очі, розслабитися й прислухатися до себе, ніби зазирнути в себе, й подумати: що кожний відчуває, який у нього настрій. Через декілька хвилин усі учасники групи по черзі розповідають, не розплющуючи очі, про те, як вони почуваються і який у них настрій. Вправа дає змогу діагностувати емоційне самопочуття підлітків, сприйняття ними форм і методів роботи групи.
5. Вправа "Подаруй усмішку"
Мета: навчитися знімати скутість обличчя за допомогою усмішки, підтримувати усмішкою, бажати добра навколишнім; створити й підтримувати позитивний емоційний фон; усувати страхи.
Психологові варто пояснити підліткам значення усмішки у житті та самопочутті людини. Напруження м’язів не тільки відображає, а й формує поганий настрій, утому, негативні емоції. Мають бути напруженими тільки ті м’язи, що необхідні, всі інші мають бути розслабленими. Цілком розслаблена людина стирає всі негативні емоції. Усміхайтеся! За серйозного виразу обличчя напружені 17 м’язів, в усмішці – 7. Фізіологічний сміх – це вібрація й масаж, що знімають напруження. Усмішка покращить настрій вам і навколишнім, для усмішки шукайте привід, провокуйте усмішку. Усі учасники групи беруться за руки і дарують один одному усмішки: кожен підліток повертається до свого сусіда праворуч або ліворуч і, побажавши йому гарного, усміхається. Той, у свою чергу, посміхається наступному сусідові і т.д.
6. Релаксаційний комплекс "Контраст"
Мета: навчання методів релаксації, зняття відчуття тривоги, хвилювання, емоційного напруження під час виступу на сцені та участі у різноманітних конкурсах.
Найпростіший спосіб відпочити полягає в тому, що спочатку напружують і втомлюють м’язи, потім різко розслаблюються.
Перша частина комплексу
Зображуємо нудьгуючих людей: руки покладіть на коліна, кисті вільно опустіть, корпус нахилений уперед, голова опущена. Заплющте очі. Вдихніть носом вільно та неглибоко. Видихніть, звертаючи увагу на свої відчуття від проходження повітря на видиху. Вдих, видих – пауза. Подихайте так, роблячи акцент на видихові.
Зосереджуємо увагу на ногах. Підніміть пальці й напружте м’язи ніг. Тільки ніг! Напружте м’язи ніг – іще й іще – зніміть напруження. Напруження на вдиху, релакс – на видихові. Переходимо до мускулатури тулуба. Напружте м’язи стегон і таза – вдих, при цьому живіт утягується й опускаються ребра. Тримайте в напрузі м’язи до втоми. Під час видиху розслабтеся. Повторіть. Переходимо до мускулатури плечового пояса. Підніміть плечі якнайвище, напружте їх, тільки плечі, - відпочиньте на видиху. Напруження, релакс.
Закиньте голову назад до відчуття напруги – на видиху опустіть голову на груди. Ще раз. Тепер руки. Стисніть кисті в кулаки. Відпочиньте. Напружте м’язи рук. Розслабтеся. Заплющте очі, стисніть губи, стисніть зуби – розгладьте ваше обличчя.
Друга частина комплексу
Тепер уся ваша мускулатура розслаблена, очі заплющені. Уважно внутрішнім поглядом перегляньте всі групи м’язів. Ваші ноги, тулуб, плечі, руки, обличчя – усі м’язи тіла приємно розслаблені.
Ви відпочиваєте.
Ви відчуваєте приємне відчуття спокою.
Ви спокійні, абсолютно спокійні.
У вас гарний настрій.
Ви спокійні й упевнені у собі.
Побудьте в цьому приємному стані спокою.
Третя частина комплексу
Ви добре відпочили. Настав час відновити активність мускулатури. Дихайте, зосередившись на вдиху. Вдих – видих. Я буду рахувати від 10 до 0, і кожною цифрою почуття свіжості й бадьорості почне охоплювати вас дедалі більше. Піднімаючи носки, напружте м’язи ніг на вдиху. Видих. Порухайте ногами. Ви відчуваєте сили у ногах. Десять. З невеликим зусиллям напружте м’язи стегон і таза. Хвиля свіжості охопила весь ваш тулуб. Прогніться. Дев’ять. Із задоволенням знизайте плечима. Ще раз. У плечах – відчуття бадьорості і свіжості. Знизайте плечима ще. Вісім. Зробіть кілька рухів головою вгору-вниз, ліворуч-праворуч. Приємне відчуття м’язів тіла, що рухаються. Сім. Порухайте руками, злегка стисніть кисті в кулаки. Шість. Напружте губи, зуби. Оживіть м’язи обличчя. П’ять. Усе ваше тіло відчуває потребу в русі. Ви бадьорі і сповнені сили. Зробіть розминальні рухи всіма частинами тіла. Чотири. Усе ваше тіло наповнене свіжістю. Три. Підведіться, станьте навшпиньки. Два. Потягніться руками вгору. Один. Усміхніться, розплющте очі. Нуль. Як ви почуваєтеся? Поділімося враженнями.
ЗАНЯТТЯ 2. Стрес та боротьба з ним
Мета: ознайомлення учнів із поняттям "стрес", природою його виникнення та способами подолання.
Завдання: ознайомити учнів із поняттям "стрес", природою його виникнення, ознаками, видами стресу та способами його подолання; формувати в учнів уміння адаптуватися до ситуації; виховувати в учнів витривалість, дбайливе ставлення до свого здоров’я.
1. Вправа-знайомство "Що про мене знає моя річ?"
Мета: знайомство учнів один з одним, само презентація.
Учасники приносять із собою свою улюблену річ чи якийсь талісман. Ця річ вустами учня повідомляю про свого господаря, його риси.
2. Вправа "Мій настрій"
Мета: розвиток рефлексії та вміння фіксувати свій емоційний стан.
Кожен з учасників оцінює свій настрій за 12-бальною шкалою.
3. Інформаційне повідомлення "Поняття стресу, його ознаки"
"Стрес – це все, що веде організм до швидшого старіння або спричиняє хвороби" Ганс Сельє
Мета: ознайомлення учнів із поняттям стресу, його ознаками.
Слово стрес (від англ.. – "натиск") – це сукупність захисних фізіологічних реакцій організму, які виникають у відповідь на вплив різноманітних несприятливих чинників (стресорів).
Чинники, які викликають стрес, називаються стресорами.
До ознак стресу відносять:
Емоційну напруженість;
Страх;
Тривогу;
Підвищення тиску;
Пришвидшення серцебиття;
Тремтіння тіла або його кінцівок;
Неможливість висловитися;
М’язове напруження.
Ознаки стресового напруження (за Шеффером):
Неможливість зосередитися;
Часті помилки в роботі;
Погіршення пам’яті;
Занадто часте виникнення відчуття втоми;
Прискорення темпу мовлення;
Думки кудись тікають;
Головний біль, біль у спині, в шлунку;
Підвищена збудливість;
Відсутність задоволення від праці;
Втрата почуття гумору;
Різке збільшення кількості викурених цигарок;
Пристрасть до алкоголю;
Постійне відчуття недоїдання або зниження апетиту.
4. Інформаційне повідомлення "Види стресу"
Мета: інформування учнів про види стресу та реакції організму на стрес.
Види стресу:
1. Еустрес – це стрес, спричинений позитивними стресорами (непередбачувана перемога у змаганні, олімпіаді). Він активізує та мобілізує внутрішні резерви людини, додає інтересу до життя, змушує діяти більш інтенсивно.
2. Дистрес – спричинений негативними стресорами (запізнення на важливий захід, програш у змаганні тощо). Це руйнівний процес, який дезорганізує поведінку людини, активізую глибинні адаптаційні резерви організму. Такий тривалий стрес може перерости в невроз або психоз.
Можливі реакції організму на стрес:
дезадаптація – людина намагається пристосуватися до стресової ситуації, але їй це не вдається;
пасивність – виникнення стану безпорадності, безнадії, депресії;
активний захист від стресу – зміна діяльності з метою досягнення душевної рівноваги (спорт, музика, фізична праця);
активна релаксація (розслаблення) – підвищує природну адаптацію організму до стресової ситуації.
5. Групова робота
Мета: актуалізація знань та суб’єктивного досліду, розвиток творчого мислення.
Учасники виготовляють пам’ятки.
Правила боротьби зі стресовою ситуацією
Не панікуйте, не будьте безпорадними. Немає нічого гіршого, ніж опустити руки і змиритися. Намагайтеся бути активними в будь-яких ситуаціях, що спричиняють стрес.
Вам необхідно зрозуміти, що зміни, зокрема й негативні, - невід’ємна частина життя.
Пам’ятайте, що зі стресовими ситуаціями найкраще впораються ті, хто володіє методами релаксації.
Активний, здоровий спосіб життя сприяє створенню в організмі захисного фону проти стресу.
Послабити негативний вплив стресу допомагають близькі люди (надійне оточення), які забезпечують моральну підтримку і додають вам упевненості в собі.
6. Вправа "Продовж речення"
Мета: збирання додаткової діагностичної інформації й матеріалу для корекційно-формуючої роботи.
Підліткам пропонується продовжити речення першими-ліпшими фразами, що спадають на думку. На аркуші паперу школярі записують тільки продовження наступних фраз: Більше за все я боюся... Мене засмучує... Я нервую, коли…
З відповідей можна судити про здатності школяра до рефлексії власних переживань. Відповідь "Не знаю" свідчить про недостатній розвиток цієї здатності або, можливо, про високу її значущість, або про проблему, яку викликає страх.
7. Вправа "Ліпимо вареники"
Мета: зняття емоційного напруження, створення позитивної атмосфери, підготовка до завершення роботи.
Учасники стають у коло, кладуть руки одне одному на спину та пригадують рухи, які робить господиня, коли ліпить вареники. Учні пробують повторити всі разом, а потім передають один одному "гостинець".
8. Вправа "Мій настрій"
Мета: розвиток рефлексії та вміння фіксувати свій емоційний стан, зосередження на позитивних емоціях.
Кожен з учасників оцінює свій настрій за 12 - бальною шкалою. Перевіряється, чи змінився настрій, чи ні.
ЗАНЯТТЯ 3. Релаксація як засіб запобігання емоційного напруження
Щоб запобігти стресу або ослабити його негативний вплив, слід опанувати навички релаксації. Релаксація необхідна. Вона допомагає зняти емоційне напруження, нормалізувати роботу серцево-судинної і травної систем. Водночас із півсвідомості усуваються перешкоди та зміцнюється центральна нервова система. Опанувавши метод релаксації, можна розслабитися і зняти напруження в будь - якій обстановці.
1. Інформаційне повідомлення "Релаксація"
Мета: ознайомлення учнів з одним із прийомів зняття напруження.
Релаксація – це метод, за допомогою якого можна частково або повністю позбутися фізичного або психічного напруження.
Як же впливає релаксація на організм людини? Учені вимірювали пульс, тиск, біоелектричні коливання, пов’язані з активністю мозку (електроенцефалограма), рівень поглинання кисню, а також вуглекислого газу, який виділяє людина, та рівень молочної кислоти в крові.
Після релаксації у досліджуваних пульс і тиск знижується, збільшується кількість а-хвиль, на 16% зменшується рівень кисню, також знижується рівень вуглекислого газу та молочної кислоти в крові.
Методика виконання релаксаційних вправ:
Релаксувати потрібно тільки лежачи. Лише після тривалого тренування можна застосувати релаксацію сидячи, стоячи, під час ходіння, хвилинку релаксацію;
Обов’язково зосередьтесь на тому, що ви робите;
Бажано релаксувати із заплющеними очима без глядачів;
Місце для релаксації – тверда поверхня (підлога) з теплою ковдрою;
Вихідне положення: лежачи на спині, ноги розведені в боки, ступні розвернуті носками назовні, руки вільно лежать уздовж тіла долонями вгору. Усе тіло розслаблене, очі заплющені, дихання через ніс;
Головне завдання – повністю розслабити тіло.
Основний релаксаційний комплекс
Уявіть приміщення, в якому ви знаходитеся, обійдіть подумки всю кімнату, а потім по периметру тіло – від голови до п’ят і у зворотному напрямку;
Стежте за диханням, усвідомте, що дихаєте через ніс, і повітря, яке вдихаєте, трохи холодніше за те, яке видихаєте. Зосередьтесь на диханні й намагайтеся більше ні про що не думати;
Зробіть неглибокий вдих і на мить затамуйте подих. Одночасно різко напружте всі м’язи на кілька секунд, намагайтесь відчути напруження в усьому тілі. Видихуючи, розслабтесь. Повторіть тричі;
Вправи для окремих частин тіла – чергувати напруження і розслаблення: м’язів ніг; сідничних м’язів; пресу, грудей; м’язів рук; м’язів обличчя.
Після вправ зробіть глибокий вдих, затамуйте подих і на мить напружте всі м’язи свого тіла. Видихаючи повітря, розслабтесь. Після цього довго лежіть на спині, дихайте рівно, спокійно. Відчуйте, як по вашому тілу розтікається тепле почуття спокою і приємного розслаблення. Ви знову впевнені у своїх силах і легко подолаєте стресову ситуацію (можна помедитувати).
2. Вправа "Розслаблюємося"
Уміння розслабитися одним дітям допомагає зняти напруження, іншим – сконцентрувати увагу, зняти збудження. Коли людина відчуває напруження, можна допомогти собі, розслабившись за допомогою простих прийомів, які допоможуть відчути себе більш комфортно і спокійно.
А) Сядьмо зручніше. Спина розслаблена, спираємося на спинку стільця, руки спокійно лежать на колінах. Можна заплющити очі. Зробімо по десять глибоких повільних вдихів і видихів. Щоб уповільнити їх, вдихаючи, порахуємо подумки до семи, а видихаючи – до десяти. Можна й не рахувати – як кому зручніше. Почнімо.
Учасники виконують вправу.
Тепер можна розплющити очі. Розповімо, що відчували, виконуючи цю вправу.
Б) Інший спосіб розслабитися можна було б назвати "чарівне слово". Наприклад, коли ми хвилюємося, ми можемо промовити це чарівне слово й відчуваємо себе набагато впевненіше та спокійніше. Це можуть бути різні слова: "спокій", "тиша", "ніжна прохолода", будь-які інші. Головне – щоб вони допомагали вам. Спробуймо.
3. Вправа "Антистресова релаксація"
Займіть зручну позицію. Заплющить очі, дихайте спокійно і глибоко. Зробіть вдих і на 10 секунд затримайте дихання. Повільно видихайте і подумки говоріть собі: "Вдих і видих, як приплив і відплив" Повторіть цю процедуру 5-6 разів. Потім 20 секунд відпочиньте. Вольовим зусиллям скоригуйте окремі м’язи або їх групи. Скорочення утримуйте до 10 секунд. Таким чином пройдіться по всьому тілу. Слідкуйте за змінами в тілі. Повторіть процедуру тричі. Розслабтесь, ні про що не думайте. Спробуйте уявити собі відчуття розслаблення, яке проникає в усі куточки вашого тіла знизу вгору: від пальців ніг вгору через живіт, груди - до голови. Повторюйте подумки "Я заспокоююсь, мені приємно, мене ніщо не тривожить". Уявіть, як розслаблення проникає в усі частини вашого тіла. Ви відчуваєте, що напруга залишає вас: ваші плечі, шия, м’язи, обличчя розслаблені. Ви спокійні, подібні до м’якої іграшки-ляльки. Насолоджуйтесь своїми відчуттями 30 секунд.
Полічіть до десяти, подумки повторюючи, що з кожною наступною цифрою ваші м’язи все більше розслаблюються. Ваше завдання - насолоджуватися станом розслаблення. Ось настає "пробудження". Порахуйте до десяти, скажіть собі: "Коли я долічу до двадцяти, мої очі відкриються, я буду відчувати себе бадьорим". Неприємне напруження в кінцівках зникне.
4. Вправа "Незакінчені речення"
По черзі складіть закінчення до запропонованих речень.
"Я немов пташка, тому що…"
"Я перетворююся на тигра, коли…"
"Я можу бути вітерцем, тому що…"
"Я немов мураха, коли…"
"Я – склянка води…"
"Я відчуваю, що я шматочок льоду, який тане…"
"Я прекрасна квітка…"
"Я відчуваю, що я скеля…"
"Я зараз лампочка…"
"Я – стежка…"
"Я немов риба…"
"Я - цікава книжка…"
"Я пісенька…"
"Я відчуваю, що я – ціла гривня…"
"Я – миша…"
"Я немов літера О…"
"Я макаронина…"
"Я – світлячок…"
"Я відчуваю, що я – смачний сніданок…"
5. Вправа "Внутрішній промінь"
Вправа допомагає зняти втому, стабілізувати внутрішній стан. Займіть зручну позу. Уявіть, що всередині вашої голови, у верхній її частині, виникає світлий промінь, який повільно і послідовно рухається згори вниз. Промінь повільно і поступово освітлює обличчя, шию, плечі, руки теплим, рівним і розслабленим світлом. Промінь, проходячи вниз, розгладжує зморшки. У вас зникає напруження в голові, розслаблюються зморшки на лобі, опускаються брови, "охолоджуються" очі, послаблюється напруга в кутиках губ, опускаються плечі, вивільнюється шия. Внутрішній промінь формує зовнішність спокійної вільної людини, задоволеної собою і своїм життям. Виконайте вправу декілька разів - згори вниз. Закінчуйте вправу словами: "Я став (стала) новою людиною! Я став (стала) молодим і сильним, спокійним і стабільнішим! Я все буду робити добре!"
6. Вправа "Дерево"
Вправа стабілізує внутрішній стан, створює баланс нервово-психічних процесів, запобігаючи травмуючим ситуаціям. Уявляйте себе деревом (яке вам подобається, з яким найлегше себе ототожнити). Детально програйте в свідомості образ цього дерева: уявіть його міцний і гнучкий стовбур; гілки, які розхитує вітер; листя, звернене назустріч сонячним променям і дощу; циркуляцію поживних соків по стовбуру; коріння, яке міцно вросло в землю. Важливо відчути поживні соки, які коріння втягує із землі. Земля - це символ життя, коріння - символ стабільності, зв’язок людини з реальністю. Відчуйте, як, вдихаючи повітря, ви втягуєте ці соки із землі, як вони наповнюють ваше тіло енергією життя. Відчувши приємну циркуляцію поживних соків, відкрийте очі.
7. Вправа "Дихання"
Сядьте зручно. Розслабтесь і заплющить очі. За своєю командою спробуйте відключити свою увагу від зовнішнього середовища і сконцентруватись на власному диханні. Не керуйте диханням, намагайтесь не порушувати природний ритм. Просто вільно дихайте. Виконуйте вправу 5-10 хвилин.
ЗАНЯТТЯ 4. Наші страхи
1. Жестові етюди
Мета: навчитися кращого розуміння учасників групи, передачі своїх думок, почуттів і дій жестами, тренування спостережливості; розвитку фантазії.
Насамперед, керівник групи пояснює підліткам, що жест – це важливий знак спілкування. Він допомагає точніше зрозуміти мовця. Кожен учасник групи одержує завдання передати жестами, без допомоги міміки й мови, певну ситуацію.
Так, один учасник групи показує жестами закінчену ситуацію, включаючи в неї інших членів групи (наприклад, відкриває кран, миє руки, забирає воду в долоні й передає її по колу, закриває кран, отримує залишки води з іншого кінця, струшує руки). Інші учасники групи показують свої ситуації.
Наступне завдання — показати колір жестом. Кожен учасник по черзі зображує свій улюблений колір жестами, а всі інші відгадують. При цьому не можна показувати на предмети подібного кольору.
2. Бесіда "Наші страхи"
Психолог запитує школярів, які емоції для них неприємні. Діти перелічують негативні емоції і якщо не називають страх, психолог нагадує учням про нього. Коротко обговорюються особливості емоційного стану, фізіологічні відчуття, що виникають під час страху (пришвидшення серцебиття, мурашки по тілу тощо). Усі разом згадують фразеологізми, пов’язані з почуттям страху.
3. Малювання на тему "Мої страхи перед виступом, змаганням"
Після бесіди психолог пропонує дітям подумати, чого вони над усе бояться, й намалювати свій страх. Це може бути абстрактний малюнок або зображення конкретного об’єкта страху, тривоги школяра. Коли виконання малюнків завершене, підлітки по черзі коротко пояснюють, чого вони бояться й що вони зобразили. Після цього керівник групи пропонує школярам розірвати аркуш із малюнком на дрібні шматочки і говорить про те, що кожен із них переміг свій страх, що їхнього страху більше не існує, тому що різі рвані аркуші потрапляють у кошик зі сміттям, будуть спалені й від страхів нічого не залишиться.
4. Вправа "Заповни таблицю"
Психолог пропонує заповнити табличку: "Чого можна досягти у житті, якщо ти маєш гарне психологічне здоров’я? Мільйон переваг!" Учні записують у пусті стовпчики свої приклади (гарна сім’я, гарна зарплатня, успіх у навчанні, багато друзів тощо). Потім психолог пропонує перегорнути табличку таким чином, щоб першої колонки не було видно, залишаються лише нулі. Тобто нічого.
5. Вправа "Склади вірш"
Творче завдання
Психолог пропонує скласти синкан на слова "виступ", "змагання", "олімпіада". Пояснює, як складати синкан:
1-й рядок – один іменник.
2-й рядок – два-три прикметника, що характеризують іменник.
3-й рядок – два-три дієслова, чи опис дії.
4-й рядок – дієслова, або фраза, яка передбачає особистісне ставлення до теми.
5-й рядок – синонім до іменника у першому рядку.
Приклад.
Всесвіт.
Таємний, неосяжний.
Цікавить, хвилює, зачаровує.
Вивчаю, дивуюсь, захоплююсь.
Гармонія.
6. Вправа "Слухаємо себе"
7. Вправа "Подаруй усмішку"
ЗАНЯТТЯ 5. Внутрішній стан людини
1. Релаксаційний комплекс "Контраст"
2. Вправа "Міміка і стан людини"
Мета: навчити виражати свій внутрішній стан мімікою та розуміти її.
Насамперед варто зупинитися на тому, що рухи м'язів обличчя, які виражають внутрішній душевний стан, називаються мімікою. Міміка — важливий елемент спілкування людей.
Далі пропонують зобразити мімікою такі емоції:
гнів;
презирство, прагнення йти на контакт;
страждання, байдужість;
страх, іронія;
подив, тріумф;
радість, збурення;
спокій, стримане роздратування.
А тепер вправа у парах. Один із учасників виражатиме згоду або протест, вимовляючи подумки тільки "так" чи "ні".
А партнер повинен якнайшвидше визначити, яке саме слово з двох було вимовлено подумки. Виграє той, кого правильно зрозуміли, і той, хто вгадав.
Визначити, що подумки каже партнер ("так" чи "ні"), нескладно.
Коли ми кажемо "так", то "так" говорить усе наше тіло. Воно розслаблюється, що видно з рухів м'язів обличчя й рук.
3. Рухлива гра "Жучок"
Мета: діагностика ієрархії групових взаємин і рівня самооцінки; розвиток стриманості, самоконтролю.
Школярі вишикувалися, утворивши невелике півколо. У центрі, спиною до інших учасників, стоїть ведучий, обхопивши руками свої плечі й виставивши одну руку долонею в бік учасників. Хтось із учнів торкається долоні ведучого, який повертається й намагається відгадати (за невербальними ознаками: міміка обличчя, рухи, жести тощо), хто доторкнувся до його руки. Якщо ведучий угадав, той, хто торкався його руки, стає ведучим.
Психолог звертає увагу школярів і ведучого на невербальні ознаки, що можуть видати людину, яка доторкнулася до руки ведучого. Людина може бути надто напруженою або, навпаки, робити вигляд, що їй усе байдуже.
Гра також допомагає діагностувати ієрархію групових взаємин і рівень самооцінки: так, лідери щоразу прагнуть доторкнутися до долоні ведучого; школярі з низькою самооцінкою торкаються до ведучого або надто рідко, або взагалі не торкаються. Гра також сприяє розвиткові стриманості, виробленню самоконтролю в підлітків.
4. Вправа "Почуваюся – добре"
Назвіть п’ять ситуацій, що викликають відчуття "добре". Відтворіть їх у своїй уяві, запам’ятайте почуття, які при цьому виникають. Тепер уявіть, що ви кладете ці почуття в надійне місце і можете дістати їх звідти, коли забажаєте… намалюйте це місце й назвіть ці відчуття.
Стисле обговорення виконання вправи.
5. Вправа-прощання "Компліменти"
Мета: узагальнення позитивного настрою, формування вмінь робити компліменти іншим.
Учні отримують написані на папірцях приємні слова, які можуть залишити собі або подарувати комусь:
Ти – весела людина.
У тебе добрі очі.
У тебе дуже гарна усмішка.
З тобою дуже весело.
Ти добра і чуйна людина.
Ти сміливий.
З тобою дуже цікаво.
6. Вправа "Слухаємо себе"
7. Вправа "Подаруй усмішку"
Повернутися до навчально-тематичного плану
ЗАНЯТТЯ 6. Самоаналіз якостей людини
1. Релаксаційний комплекс "Скафандр"
Мета: опанування прийомів розслаблення ваги.
Стан відпочинку в аутотренінгу настає під час видиху. Так улаштована дихальна система людини: на вдиху дихальна система скорочує мускулатуру, на видиху — розслаблює. Тому в момент видиху розслаблення завжди буде більш повним і глибоким. Найбільший ефект має так званий вечірній вдих — видих.
1 частина комплексу
– Сядьте зручно на стілець (поза нудьгуючих). Заплющте очі. Дихаємо вечірнім подихом. Акцент на видиху. Зосередьтеся на відчутті розслаблення під час видиху.
– Уявіть собі, що ви знаходитеся в зручному скафандрі. З кожним видихом ви наповнюєте його теплим важким повітрям, як насосом.
– Увага – на ноги. З кожним видихом усе більше теплого повітря йде до ніг і там залишається. Приємна вага тягне вас до землі.– Спочатку теплими й важкими стають стопи. (Аналогічно під команди керівника викликається почуття тепла й ваги в усьому тілі.)
2 частина комплексу
– Ваш скафандр наповнений теплим важким повітрям.
– Вам приємно відчувати тепло і розслаблюючу вагу.
– Ви відпочиваєте.
– Ви спокійні, абсолютно спокійні.
– Ви упевнені в собі.
– Ви вмієте володіти собою.
– Вас оточують друзі.
– Насолоджуйтеся вашим станом спокою та впевненості.
3 частина комплексу
– Настав час знімати скафандр. Дихаємо, роблячи акцент на вдиху.
– З кожним видихом ви звільнятиметеся від скафандру. Я рахую від 10 до 0.
– Зосередьтеся на ногах. На вдиху звільніть стопи, гомілки, верхню частину ніг. Свіже прохолодне повітря обвіює ваші ноги й піднімається уверх до тулуба. Десять.
(Під аналогічні команди керівника знімається скафандр із тулуба — дев'ять, плечей – вісім, шиї – сім, голови – шість, обличчя – п'ять, рук – чотири.)
– Ви майже невагомі. Вас буквально тягне вгору – три. Підведіться, підтягніться вгору – два. Усміхніться – один – і розплющте очі – нуль.
2. Вправа "На кого б я перетворився в чарівній країні"
Мета: складання психологічного портрета учасників групи (заперечення або приписування ними рис свого характеру).
Підлітків просять подумати, на кого хотів би перетворитися кожен із них, якби був чарівником. Частіше це буває тварина. Відповідь "Ні на кого", "Хочу залишитися самим собою" свідчить про задоволеність собою, самоприйняття. Учасники групи змальовують обрану ними тварину й коротко описують, де ця тварина живе, чим харчується, чим подобається школяреві. Як розминку можна запропонувати учням зобразити свою тварину, її зовнішній вигляд, рухи й ходу.
3. Вправа "Допоможи виправитися"
Мета: самоаналіз якостей людини й самовиховання.
– Напишіть на аркуші принаймні три якості, які варто було б виправити.
– Тепер кожному учасникові групи скажемо, які якості в ньому нам не дуже подобаються і які хотілося б, щоб виправили.
– А тепер порівняємо результати та обговоримо їх.
Вправа має бути виконана в досить м'якій формі, щоб не образити жодного з учасників групи, щоб у кожного школяра виникло бажання виправити свої вади і стати кращим.
4. Вправа "Непотрібне продихайте"
Мета: розслаблення, зняття скутості і тривожності.
За поганим настроєм, непевністю, безпідставною тривогою та страхами ховаються, як правило, невидимі зовні напруження гортані, глотки, діафрагми й черевного пресу. Ви не можете зняти це прямим розслабленням м'язів, але тут можуть допомогти спеціальні дихальні вправи.
Щоб продихати страх, тривогу й інші емоції, виконайте "собаче дихання" (швидке й поверхневе, горлом, через рот). Кілька хвилин такого дихання – і непотрібні емоції зникають. Іноді цього не вистачає, тоді потрібно додати вібрацій на вдиху. Зробіть кілька повних вдихів і видихів, потім затримайте повітря на вдиху та зробіть до десяти рухів діафрагмою. Відбувається масаж внутрішніх органів і спадає напруження там, де іншим шляхом домогтися розслаблення не вдається.
5. Вправа "Слухаємо себе"
6. Вправа "Подаруй усмішку"
ЗАНЯТТЯ 7. Невпевненість у собі та тривожність
1. Релаксаційний комплекс "Скафандр"
2. Вправа "Пальці"
Мета: простежити роботу уваги, розвивати вміння зосередитися. Учасникам групи варто зручно розташуватися в кріслах або на стільцях, утворити коло. Переплести пальці покладених на коліна рук, залишивши великі пальці вільними. На команду "Почали!" повільно обертати великі пальці довкола один одного з постійною швидкістю й в одному напрямку, стежачи за тим, щоб вони не торкалися один одного. Зосередити увагу на цьому русі. На команду "Стоп!" припинити вправу. Тривалість 5-15 хвилин.
Вправа дає змогу простежити роботу уваги в "чистому" вигляді. Для деяких дітей завдання може виявитися важким через те, що об'єкт зосередження незвичайний. Реакція на вправу може бути різна: учасники можуть засинати, роздратуватися або непокоїтися, сміятися. Постарайтеся зрозуміти причину цих явищ.
3. Гра "Витівник"
Мета: розвиток комунікативних якостей; подолання невпевненості та тривоги; зближення учасників групи.
Це завдання дуже просте. Кожному учасникові пропонується по черзі згадати веселу гру й організувати її у групі. Це можуть бути хованки, квач або будь-які інші ігри. Учасники групи ставлять витівникові свої оцінки за п'ятибальною системою. Після того як усі награлися, визначається найкращий масовик.
4. Вправа "Розповіси про себе"
Мета: розвиток комунікативних здібностей; перевірка ступеня згуртованості групи й довіри між дітьми; збагачення знань про товаришів у групі.
Кожному учасникові групи пропонується розповісти про себе те, що він сам захоче (без обмежень у тематиці й у часі).
5. Міні-вправа "Дихання"
Мета: опанування методів релаксації.
Психолог насамперед розповідає про значення ритмічного дихання, про зняття напруження за допомогою дихання. Потім пропонуються такі способи використання дихання, наприклад, робити видих удвічі довшим, ніж вдих; у випадку сильного напруження зробити глибокий видих і затримати дихання на 20-30 секунд.
6. Вправа "Використання ролі"
Мета: розвиток упевненості в собі; рятування від негативних якостей.
— Ви одержуєте роль і відповідаєте на будь-які запитання від імені персонажу. Усі інші учасники групи — допитливі кореспонденти радіо, телебачення, газет і журналів.
Пропоновані ролі:
переможниця конкурсу краси;
відомий веселун;
дуже серйозний і небагатослівний тип, що не вміє сміятися й жартувати;
дама-академік, що зробила важливе відкриття;
людина-маска, без емоцій;
різка, пряма людина, що не ховає свого невдоволення світом;
постійно привітналюдина, задоволена усім світом і собою тощо. Ролі бажано добирати персонально для кожного учасника групи. Тут можливі такі варіанти.
Варіант перший. Коли в підлітка якась якість розвинута погано, йому пропонують грати людей, наділених цією якістю повною мірою (часто своїх антиподів).
Так, сором'язлива, нерішуча у спілкуванні дівчина може на деякий час стати ведучою молодіжної програми, організатором або переможцем якоюсь конкурсу. А нестриманий підліток — ідеалом стриманості, люб'язності, увічливості.
Варіант другий. Доручена роль повинна збільшувати небажану властиністі"до абсурду (щоб переконатися в негативності даної якості).
— А тепер дайте самому собі пораду з поліпшення навичок спілкування та зміни окремих рис характеру. Можете висловити це від імені тільки-но зіграного персонажа.
7. Вправа "Подаруй усмішку"
Повернутися до навчально-тематичного плану
ЗАНЯТТЯ 8. Поведінка упевненої у собі людини
1. Релаксаційний комплекс "Сонячні ванни"
Мета: опанування прийомів розслаблення із самостійною подачею команд тілу й контролем відчуттів і дихання.
– Сьогодні ви спробуєте самі давати команди своєму тілу. Тип дихання і відчуття контролюйте самостійно. Я називатиму тільки ту частину тіла, до якої потрібно переходити. На роботу з кожною частиною тіла робіть два вдихи-видихи.