Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
підручн.з зоології модульІІ.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

2. Життєвий цикл медуз

Життєвий цикл в класі Сцифоїдні є вельми специфічним. Тварини цього класу мають дві форми будови тіла, медузоїдну та поліпову, які розмножуються статевим та безстатевим шляхом відповідно. Кожний представник класу в своєму життєвому циклі проходить п'ять стадій: яйце, планула, поліп, ефіра та медуза.

Життєвий цикл сцифоїдних на прикладі медузи Aurelia aurita

Життєвий цикл типового представника сцифоїдних показаний на малюнку праворуч. При цьому домінантна для цього класа стадія медузи є набагато більш відомою, в той час як форма поліпу набагато менша за розміром і малопомітніша. Медузам притаманна можливість виробляти як жіночі, так і чоловічі статеві клітини, але це відбувається не одночасно. Репродуктивні органи (гонади) розвиваються на вистілці кишкової порожнини.

При проходженні статевого процесу чоловіча особина випускає сперму через рот у воду. Сперматозоїди активно плавають, і, якщо попадають в рот жіночої особини, добираються до яйцеклітин; при цьому відбувається запліднення. Початкові ембріональні стадії розвитку проходять або всередині кишкової порожнини материнського організму, або у спеціальних виводкових сумках, розташованих на облямовуючих рот ротових лопастях. Невелика плаваюча личинка (планула) покидає кишкову порожнину або виводкові сумки материнського організму та іде у вільне плавання. Планула прикріплюється до дна, віддаючи перевагу затіненим ділянкам, і розвивається в поліп, який має назву «сцифістома».

Сцифістоми медуз роду Aurelia

Поліпи деяких видів можуть розмножуватись вегетативно, формуючи колонії (якщо нащадки залишаються приєднаними один до одного) або клони (якщо нащадкові організми повністю відокремлюються). Поліп за формою дуже схожий на класичних сидячих кишковопорожнинних (наприклад, актиній), що прикріплюються до субстрату присоскою і ловлять здобич направленим вгору вінчиком щупалець. Поліп може жити кілька років, продукуючи клонові форми шляхом брунькування, але врешті-решт починає процес, що називається стробілізацією. При цьому поліп перетворюється на кілька окремих організмів. Стробілізація є безстатевий процес розмноження. На початку стробілізації на тілі поліпа виникають поперечні перетяжки. Вони поступово поглиблюються, і врешті-решт поліп перетворюється на колонку з декількох дзвоноподобних окремих організмів. Ці організми, що складені в структуру, яка нагадує стопку блюдець, відриваються від верху «стопки» та стають вільноплаваючими недорозвиненими медузами, що мають назву «ефіра».

Ефіра медуз роду Aurelia

Коли ефіра тільки відривається від поліпу, її дзвону притаманна зірчаста форма з вісьмома або більшою кількістю променів. По мірі того, як ефіра росте, ці промені зростаються, і поступово організм набуває форму дорослої медузи, після чого весь цикл починається с початку. Доросла медуза може жити від трьох до шести місяців.

Деякі сцифоїдні (роди Pelagia, Atolla та Peryphilla) не потребують прикріплення до субстрату завдяки тому, що продукують одну дорослу медузоїдну форму з одного яйця. В родах Chrysaora та Cyanea личинка утримується на материнському організмі в цистах. В глибоководному роді Stygiomedusa цисти є високоспеціалізованими і сцифістома розвивається в шлункових виводкових камерах.

Рух

Доросла медузоїдна форма сцифоїдних дрейфує з потоками води, але, також, може обмежено визначати напрям свого пересування. Коли тварина скорочує концентричні та радіальні м'язи, об'єм води, шо знаходиться під зонтиком, скорочується, вода викидається з-під нижньої частини купола, і медуза отримує рушійний імпульс в напрямку вершини купола. Циклічні скорочення та розширення куполу рухають тварину, загалом, вперед, завдяки двом факторам: по-перше, верхня частина купола має більш обтічну форму; і по-друге, скорочення відбувається помітно швидше, ніж розслаблення. Також завдяки такому пульсуючому ритму скорочень медуза може пересуватись в вертикальній площині. Вертикальні пересування спонукаються чутливими до світла примітивними очами, розподіленими по краю купола. Деякі медузи (наприклад, з роду Aurelia) занурюються на глибину в час, коли сонце яскраво сяє близько півдня, і підіймаються до поверхні вранці, ввечері та місячними ночами, коли світло не таке яскраве. Але, незважаючи на свою здатність до незалежного руху, пересування медуз в найбільшій мірі залежить від морських течій, вітрів, припливно-відливних явищ, а також вертикальних переміщень водих шарів (термічна або зумовлена солоністю конвекція). Саме ці явища зумовлюють розповсюдження різних видів сцифоїдних в світовому океані.