Будова і життєві функції

Т і л о анелід складається з головної лопаті (простомія), сегментованого тулуба і задньої анальної лопаті (пігідія). Шкірно-м'язовий мішок розвинений набагато краще, ніж у плоских і круглих червів. Тіло вкрите одношаровим епітелієм, що виділяє тонку кутикулу. Під нею розташовані два шари добре розвине­них м'язів - кільцевих і поздовжніх. У рухах беруть участь і допоміжні придатки: щетинки та параподії (гр. рага - «біля», роdіоп - «ніжка»). Щетинки розташовані поодиноко або пучка­ми правильними поздовжніми рядами. Параподії являють собою бічні вирости тіла з добре розвиненою мускулатурою і ма­ють дві гілки - спинну (нотоподій) та черевну (невроподій), ко­ма з яких несе пучок щетинок і чутливі вусики (у багатьох Поліхет спинний вусик перетворюється на зябра). Розташовані по боках кожного сегмента, крім головного і заднього відділів.

Розчленованість тіла на сегменти, наявність добре розвинених м'язів, параподій і щетинок забезпечують різноманітні рухи цих тварин у воді, на поверхні землі та в ґрунті.

Кільчастим червам властива вторинна порожнина тіла, або целом. Це порожнина між стінками тіла і внутрішніми органами, яка розвивається з мезодерми і вистелена власним целомічним епітелієм. У кільчаків це лом розділе­ний перегородками на сегменти, що відповідає зовнішній сегментації. Вторинна порожнина виповнена рідиною, близькою за хімічним складом до морської води. Целомічна рідина виконує ряд функцій: служить «гідравлічним скелетом», завдяки її руху переносяться поживні речовини, кисень, вуглекислий газ, продукти обміну речовин. Внутрішні перегородки захищають орга­нізм при пораненнях і розривах тіла. Кільчастим червам властиве явище регенерації.

Прогресивного розвитку набуває нервова система. Вона представлена надглотковими і підглотковими нервовими вузлами (гангліями), що, з'єднуючись між собою, утворюють навкологлоткове нервове кільце, і черевним нервовим ланцюж­ком із посегментно розташованими гангліями, від яких відхо­дять нерви до різних органів. Надглоткові ганглії називають головним мозком. В анелід як вільноживучих тварин добре розвинені органи чуття. У багатьох із них є очі, що знаходяться не лише на голові, але й на тулубі та хвості. Наявні також смакові рецептори і нюхові клітини, які сприймають за­пахи та інші хімічні подразники. Добре розвинені органи слу­ху, побудовані на зразок локаторів. У примітивних кільчаків є статоцисти. Завдяки розвитку різноманітних органів чуття анеліди дістають різноманітну інформацію про зміни в навколишньому середовищі та опрацьовують її в головних гангліях. Це значно збільшило активність червів і визначило складніші фор­ми їх інстинктивної поведінки. Кільчаки краще, ніж інші чер­ви, можуть утворювати тимчасові зв'язки і здатні переробляти їх по типу умовних рефлексів.

Травна система анелід також досконаліша. У них краще виражений поділ травної системи на різні відділи, кожний з яких виконує свою функцію. Травна трубка, як правило, пряма і поділена на такі відділи: ротова порожнина, глотка, стравохід, який розширюється у воло, мускульний шлунок, се­редня кишка, задня кишка, що закінчується анальним отво­ром. У глотку і стравохід відкриваються протоки залоз, секрет яких сприяє травленню їжі. Стінки середньої кишки мають залозисті клітини, які виробляють травний фермент. Інші всмок­тують перетравлену їжу.

Органи виділення - метанефридії (гр. теtа –«після», перrоs - «нирка») - служать для виділення продуктів обміну речовин. Вони розпочинаються лійкою в порожнині тіла; під лійки йде звивистий канал, який відкривається назовні в наступному сегменті. Метанефридії розташовані метамерно: у кожному сегменті їх по два.

У кільчаків у зв'язку з ускладненням будови і збільшенням активності розвинулась кровоносна система. Здебільшого вона замкнена, тобто кров рухається по судинах, не виливаючись у порожнину тіла. Основні судини - спинна та черевна — посегментно з'єднані кільцевими. Серед них виділяються своєю товщиною пульсуючі судини, які оточують стравохід і виконують роль сердець. Добре розвинена сітка капілярів у стінках шкірно-м'язового мішка та навколо кишок (навколокишковий кровоносний синус). Кровоносна система виконує функції транспорту поживних речовин і газів, а також захисну (фагоцити крові захоплюють бактерій, інородні тіла тощо). В анелід порівняно з іншими червами спостерігається інтенсифікація обміну речовин і дихання. Обмін газів в основному відбувається через шкіру, проте багато морських форм мають шкірні зябра, розташовані на параподіях або на простомії.

За способом розмноження кільчасті черви або роздільностатеві, або ж гермафродити. Розмноження здебільшого статеве, іноді безстатеве - шляхом брунькування або поділом. Запліднення зовнішнє або внутрішнє. Статеві залози - гонади утворюються в основному в стінках целому. У кожному сегмен­ті тіла кільчаків є набір певних органів: параподій і щетинок, целомічних мішків, гангліїв, кільцевих судин, нефридій, гонад. Явище повторення подібних структур має назву метамерії, яка буває гомономною (усі сегменти зовні однакові) та гетерономною (сегменти відрізняються за будовою). Розвиток прямий (у прісноводних та наземних форм) або з метаморфозом (у морсь­ких видів), личинка - трохофора.

Тип Кільчасті черви ділиться на 2 підтипи: 1.Безпояскові і 2.Пояскові. Представники підтипу Безпояскові - роздільностатеві організми, які не мають на тілі характерного утвору - пояска. Розвиваються з метаморфозом, мають вкриту війками личинку трохофору. Належать класи – Багатощетинкові черви та Динофіліди.