- •4 Функціонування підсистем самодіагностики
- •4.1 Загальна інформація про підсистеми самодіагностики
- •4.2 Функціонування підсистем самодіагностики
- •4.2.1 Контроль вхідних сигналів
- •4.2.2 Контроль вихідних сигналів
- •4.2.3 Контроль за передачею даних між блоками управління
- •4.3.2 Зберігання інформації про несправності
- •4.3.3 Доступ до кодів несправностей
- •4.2.4 Контроль внутрішніх робочих функцій блоків управління
- •4.3 Обробка сигналів про несправності при роботі
- •4.3.1 Розпізнавання несправностей
- •4.4 Система бортової діагностики (obd)
- •4.4.1 Загальні відомості
- •4.4.2 Система obd I
- •4.4.3 Система obd II
- •4.4.4 Нормативне регулювання системи obd
- •4.4.5 Вимоги до функціональності системи obd
- •4.4.6 Функціонування індикаторної лампи несправностей
- •4.4.7 Функції аварійного режиму роботи
- •4.4.8 Умови вмикання і блокування діагностичних функцій
- •4.4.9 Тимчасове відключення діагностичних функцій
- •4.4.10 Структура програмного забезпечення систем оbd-2
- •4.4.11 Діагностичний роз'єм
- •4.4.12 Структура кодів помилок
- •4.4.13 «Заморожений» кадр (Fгєєzе frame гесогd)
- •4.4.14 Перевірка бортової діагностичної системи
- •4.5 Управління системою діагностики (dsm)
- •4.5.1 Управління діагностикою ланцюга несправностей (dfpm)
- •4.5.2 Планувальник діагностичних функцій (dsched)
- •4.5.3 Підтвердження достовірності діагностики (dval)
4.2.4 Контроль внутрішніх робочих функцій блоків управління
Для забезпечення надійної і адекватної роботи блока управління в нього закладені функції апаратного і програмного контролю (наприклад, “інтелектуальні” чіпи задаючого каскаду). Функції контролю здійснюються окремими компонентами всередині блоку управління (наприклад, мікроконтролер, пам’ять Flash-EPROM, RAM і т. п.). Ряд перевірок проводиться зразу після включення блоку управління. Інші перевірки повторюються через регулярні інтервали часу при нормальному режимі роботи автомобіля, для того, щоб виявити вихід з ладу будь-якого його елементу під час експлуатації. Перевірки, які вимагають обробки великого об’єму даних (наприклад, перевірка пам’яті EPROM) проводяться в “постробочій” фазі після виключення двигуна (в даний час – тільки на двигунах з іскровим запаленням). За рахунок цього виключається негативний вплив на інші функції. На дизельних двигунах ця фаза використовується для перевірки ланцюгів відключення.
4.3 Обробка сигналів про несправності при роботі
4.3.1 Розпізнавання несправностей
Ланцюг сигналу класифікується як дефектний, якщо похибка в показах зберігається протягом визначеного часу. До остаточної класифікації виду дефекту в системі використовуються останні зафіксовані дані. Одночасно з класифікацією дефекту, як правило, запускається функція заміщення (наприклад, величина заміщення температури двигуна для більшості автомобілів – 90 °С).
Для більшості помилок проводиться їх повторна перевірка БУ за допомогою спеціального сигналу, для чого ланцюг цього сигналу повинен протягом визначеного часу рахуватись справним.
4.3.2 Зберігання інформації про несправності
Кожний збій в роботі системи у виді коду несправності реєструється в енергонезалежній пам’яті. При кожному записі цього збою в роботі в пам’ять вноситься разом з кодом похибки додаткова інформація, наприклад, у виді умов оточуючого середовища та “стоп-кадру” робочого режиму на момент збою в роботі (наприклад, частота обертання колінчастого валу, температура двигуна та ін.). В якості іншої інформації в пам’ять вносяться вид несправності (наприклад, коротке замикання, розрив проводу) і статус несправності (наприклад, постійний дефект або одиничний збій в роботі).
Для несправностей, які впливають на емісію шкідливих речовин у відпрацьованих газах, передбачені коди несправностей, що регламентуються нормами. Додатково може зберігатись інша, специфічна для даного виробника автомобіля інформація про збої в роботі, необхідна автомеханікам при обслуговуванні даних моделей автомобілів. Після реєстрації коду несправності процес діагностики фокусується на окремих системах або компонентах. Якщо при подальшій роботі несправність більше не виникає (наприклад, спорадична похибка), то після виконання встановлених умов ця інформація в пам’яті несправностей стирається.
4.3.3 Доступ до кодів несправностей
Зчитування кодів несправностей, які зберігаються в пам’яті, може проводитись за допомогою спеціального сканера (наприклад, KTS 500 фірми Bosch) або приладу для зчитування кодів. Тестер також може стирати коди несправностей після їх зчитування і усунення відповідної несправності.
