Пам'ятка батькам

1. Пам’ятайте, що першим університетом життя для дитини є та сім’я, в якій народилася дитина. Завдання обох батьків полягає в тому, щоб створити в сім’ї атмосферу любові, довіри, духовного настрою та комфорту.

2. Не дивіться на дитину як на особисту власність. Ви дали дитині фізичне тіло, а душа її належить світові. Сприймайте дитину як особистість – єдину, унікальну і неповторну.

3. Не виражайте часто свого незадоволення, критики, - це тільки породжує антагонізм в стосунках дітей і батьків.

4. Давайте дітям можливість відчувати Ваше визнання і схвалення.

5. Ніколи не старайтесь запевнити дитину в тому, що вона погана.

6. Будьте тактовними в стосунках з дітьми.

7. Давайте приклад емоційного самоконтролю і витримки.

8. Показуйте приклад позитивних дій та вчинків дітям не на словах, а в конкретних справах.

9. Насильство над дітьми – це протиприродній акт, який забороняється законом. Так, в сімейному кодексі сказано наступне: «Забороняються фізичні покарання дітей батьками та інші види покарань, які принижують людську гідність. Дитина має право на належне батьківське виховання».

10. Завжди давайте дитині шанс на право бути кращою.

11. Пам’ятайте, що в сім’ї дитина пізнає, як взаємодіяти з іншими людьми, як ставитися до себе і до оточення, як упоратися з труднощами і, за великим рахунком, що таке життя.

Зразок такого виховання за законами доброти і людяності дає в своєму вірші черкаська поетеса сучасності Надія Миколаївна Верба:

Навчімо діток Богові молитись,

Навчимось Батька й Матір шанувати.

Тоді ніяке зло не зможе в Україні

над нами і над нею панувать.

Хай Ваша сім’я буде для дитини взірцем людяності, доброти, любові. І тоді нам не треба буде наголошувати на правах дитини, бо їх ніхто не буде порушувати, а обов’язки батьків по стану утримання і виховання дітей будуть сприйматися не як обтяжливий тягар, а як органічний прояв людові до дитини, підтримки в ній людської гідності та самоповаги.

Дитина і насильство. Любов і жорстокість. Надія і відчай. Ми всі інтуїтивно тягнемося до світлого в цьому світі.

Прислухаймося до голосу дитини як до діючої істини:

Мій улюблений світ – без насильства,

Без жорстокості, болю і зла,

Де народом заспівана пісня

Містить тільки хороші слова.

Мій улюблений світ – без насильства,

Де немає страждання й війни,

Де розквітла калина барвиста,

Й голосінь не почуєш сумних.

Мій улюблений світ – це не казка,

А реальне щасливе життя,

Бо звільнивши нас світ від насильства,

Можна сміло іти в майбуття.

І коли на теренах країни

Без страждань заживе кожне місто,

Скажуть люди всієї країни:

Україна – це світ без насильства.

Підготовка дітей до сімейного життя

(батьківські збори)

Потреба людини в щасті може бути в багатьох аспектах задоволена в сімейному колі. Там ми можемо знайти те, чого ми зазвичай бажаємо: відчуття того, що ми потрібні, нас цінують і люблять. Сердечні стосунки в родині можуть чудово виконати це палке бажання. Вони можуть створити атмосферу довіри, взаємного розуміння і співчуття. Сімейне коло може стати справжнім притулком від труднощів і проблем поза родиною.

Діти можуть почуватися в безпеці, а їхня особистість може розвиватися.

Таким ми бажаємо бачити сімейне життя. Однак усе це не приходить автоматично. Як же можна досягти цього? Чому сімейне життя зазнає сьогодні так багато труднощів у багатьох частинах світу? У чому полягає таємниця, що пояснює різницю між щасливим і нещасливим шлюбом, між об’єднаною родиною із доброю атмосферою і розділеною з холодною атмосферою?

Л.Толстой говорив: «Усі щасливі родини схожі одна на одну, кожна нещаслива родина нещасна по-своєму».

Ми, батьки, звичайно ж, хочемо бачити своїх дітей щасливими в родині. Як же досягти цього?

Здається, нещодавно Ваші діти були першокласниками, а зараз вони вже дорослі люди, що стоять на порозі самостійного життя.

Нам тільки здається, що наші діти ще маленькі, насправді вони вже давно подорослішали і можуть дивитися на проблеми дорослими очами. Так, нещодавно під час проведення уроку в 10 класі за твором Флобера «Мадам Боварі» (роман присвячений опису життя Емми Боварі, яка прагнула краси стосунків, почуттів у шлюбі, романтичний ореол не залишав її уяви і в шлюбі, зрештою, розчарувавшись у житті, де для неї немає місця, вона покінчила життя самогубством) на моє «доросле» питання «Чому існують коханці і коханки?» учень К. відповів: «Тому, що немає новизни почуттів». Як бачите, наші діти уже виросли і можуть розбиратися в міжособистісних стосунках не гірше від нас.

Мені здається, що до сімейного життя ми повинні готувати своїх дітей уже зараз, коли вони сидять за партами й одержують оцінки.

Звичайно, це важко робити в епоху економічної нестабільності, коли ідеали розмиті, коли скрізь панує дух рвацтва, спекуляції, коли в західному світі відстоюється позиція «Роби, що ти хочеш, і пропонуй це іншим». Дозволяє дітям обирати свій власний шлях. Не суди про те, що правильно і що неправильно, коли на екранах телевізорів йдуть фільми, де заохочується розгнузданість почуттів.

Ми не можемо ізолювати дітей від цього життя. І ми не маємо права допустити, щоб наші діти розвивалися стихійно. Яке б не було життя, є загальнолюдські цінності: любов, добро, взаєморозуміння.

І нехай Ваші діти не бояться виглядати білими воронами, допоможіть їм бути добрими, коли їх оточує зло, допоможіть бути інтелігентними, коли скрізь панує неуцтво, невихованість.

Візьміть за основу Біблію – книгу мудрості. Я не закликаю Вас ставати в ряди духовного товариства. І не вірю в те, що вчорашні атеїсти стануть прихильниками Біблії. Просто влаштовуйте зі своїм сином або дочкою літературні читання цієї книги або інших книг, що ілюструють чисті прекрасні почуття.

Фізіологія людини така, що вже в 2-річному віці діти пізнають приналежність до статі. Дівчатка дорослішають раніше, хлопчики – пізніше.

Під час бесід з дівчатками я говорила: «Ви хочете пізнавати всі спокуси життя. Не пришвидшуйте події, свідомо їх сповільняйте». Я читала їм вірші Б.Окуджави:

Зачем мы перешли на ты?

За это нам и перепало!

На грош любви и простоты,

А что-то главное пропало…

Треба переконувати дітей, що для того, щоб створити родину, недостатньо досягти фізіологічного віку. Це серйозний крок у житті людини і ставитися до нього слід серйозно. Які ж умови створення родини?