10)Глава дипломатичного представництва

Глава дипломатичного представництва е єдиною офіційною особою акредитуючої держави, яка представляє її з усіх питань у приймаючій державі. Він також є старшим посадовцем акредитуючої держави щодо всіх інших можливих представників цієї держави в державі перебування. У міжнародному праві існує класифікація старшинства дипломатичних представників (агентів). До XIX ст. чіткої класифікації дипломатичних агентів не було, що призводило іноді до зіткнень і відвертих скандалів під час офіційних заходів. Щоб уникнути цього, Віденський протокол 1815 р. встановив такі три класи дипломатичних агентів: 1) посол і папський легат, або нунцій; 2) посланник; 3) повірений у справах. Аахенський протокол 1818 р. доповнив цю класифікацію класом міністра-резидента, який посів позицію між посланником і повіреним у справах. Проте цей клас не прижився і Віденська конвенція про дипломатичні зносини 1961 р. використовує триланкову класифікацію.

Відповідно до ст. 14 цієї Конвенції глави дипломатичних представництв поділяються на такі класи: 1) послів і нунціїв, що акредитуються при главах держав; 2) посланників та інтернунціїв, які акредитуються при главах держав; 3) повірених у справах, що акредитуються при міністрах закордонних справ.

Відмінності в класі глав дипломатичних представництв не повинні виявлятися інакше, ніж відносно старшинства й етикету.

Клас повірених у справах не слід плутати з посадою тимчасового повіреного у справах, який виконує обов'язки глави дипломатичного представництва на період його відсутності (хвороба, відрядження, відпустка).

Класи глав дипломатичних представництв - сфера регулювання нормами міжнародного права. Крім класів, існують також дипломатичні ранги, які мають глави дипломатичних представництв і дипломатичний персонал посольств, консульств і представництв держав при міжнародних організаціях. Дипломатичні ранги - це службові звання старшинства дипломатів, є сферою внутрішньодержавного права. Кожна держава має власну систему дипломатичних рангів, що встановлена у внутрішньому праві. В Україні виокремлюють такі дипломатичні ранги, встановлені Законом України "Про дипломатичну службу" від 20 вересня 2001 p.: Надзвичайний і Повноважний Посол; Надзвичайний і Повноважний Посланник першого класу; Надзвичайний і Повноважний Посланник другого класу; радник першого класу; радник другого класу; перший секретар першого класу; перший секретар другого класу; другий секретар першого класу; другий секретар другого класу; третій секретар; аташе.

Вищі дипломатичні ранги (посла і посланника) зазвичай надаються главою держави, інші - міністром закордонних справ. Ранг аташе присвоюється, як правило, випускникам інститутів і факультетів міжнародних відносин під час вступу на службу у відомство зовнішніх зносин. Цей ранг не слід плутати з посадою військового, морського і повітряного аташе, які є представниками військового відомства держави, яка їх призначила, й отримують акредитацію при військовому відомстві держави перебування. Одночасно ці співробітники виконують функції військових радників керівника дипломатичного представництва.