4.2.2 Вимірювання опорів обмоток трансформатора постійному струму

При виконанні експериментальних досліджень, опори обмоток вимірюють методом падіння напруги. При цьому, у відповідності зі

значенням опору, який вимірюється, вибирають одну з двох схем вимірювання відповідно рис. 4.3.

Рис. 4.3. Схеми для вимірювання опорів обмоток постійному струму

(а – при опорах менше 1 Ом; б – при опорах більше 1 Ом)

При вимірюваннях опорів менше 1 Ом проводи кола вольтметру приєднують безпосередньо до затискачів трансформатора (рис. 4.3,а). Якщо розрахункове значення вимірюваного опору складає 0,5% і більше від опору вольтметру, то значення опору обчислюють за формулою:

, (4.2)

де R – опір , який обчислюється по виміряним значенням струму і напруги, Ом; R_V – опір вольтметру, Ом.

Величина враховує те, що при вимірюванні частина струму, хоча й не велика, проходить через вольметр. Опір проводів в колі вольтметру повинен бути не більше 0,5% внутрішнього опору вольтметру.

Якщо опір обмотки трансформатора значний (більше 1 Ом), то при вимірюванні по схемі (рис. 4.3,а) похибка збільшується і більш точні результати дає схема вимірювань згідно (рис. 4.3,б). Якщо опори амперметру і провідника, який з’єднує затискачі амперметру і трансформатору, складають більше 0,5% від значення опору, який вимірюється, то після обчислення загального опору кола з нього віднімають опір амперметру і провідника.

При вмиканні постійного струму в коло обмотки трансформатору виникає перехідний процес; при цьому на затискачах обмотки з’являється напруга, яка значно більша тих на які може бути розрахований вольтметр. Щоб запобігти шкоди, вольтметр необхідно вмикати при усталеному значенні струму, а вимикати до відключення струму, що може бути здійснено кнопкою чи вимикачем. Опори обмоток необхідно виміряти на кожній парі затискачів А – В, В – С, С – А і на парі затискачів a – b, b – c, c – a. За результатами вимірювань обчислюють і реєструють у звітній документації середньо-арифметичний опір фаз обмоток.

4.2.3. Перевірка коефіцієнту трансформації

Коефіцієнт трансформації перевіряється методом двох вольтметрів в досліді х. х. трансформатору, коли виводи обмотки НН розімкнені. На обмотку ВН трансформатора подається трифазна напруга від затискачів А, В, С мережі змінного струму. Вимірюють значення лінійних напруг усіх трьох фаз на високій та низькій сторонах трансформатора. Виміряне значення коефіцієнту трансформації не повинно відрізнятися більше ніж на 1% від паспортного.

Коефіцієнт трансформації перевіряється при всіх положеннях перемикача регулювання напруги ПБЗ. В звітній документації у вигляді таблиці приводяться виміряні значення коефіцієнтів трансформації для кожного положення пристрою ПБЗ.

4.2.4. Перевірка напруги короткого замикання

Дослід виконують на номінальному ступені напруги обмоток. На затискачі А, В, С обмотки ВН трансформатора прикладається симетрична трифазна напруга від мережі змінного струму. Затискачі а, b, с обмотки НН замикаються накоротко за допомогою автомата КЗ. Вимірюються лінійні напруги на обмотках ВН і фазні струми обмоток ВН і НН. Обчислюється середньоарифметичне значення лінійної напруги u'_k і фазних струмів І₁ і І₂. Якщо напруга, яка прикладається до обмотки ВН, менша номінальної (паспортної), то напруга КЗ обчислюється за формулою:

, (4.3)

де u'_k, І₁ – лінійна напруга і струм в обмотці ВН у досліді; І_Н1 – номінальний струм первинної обмотки (ВН).

Визначене у експериментальних дослідженнях значення напруги КЗ не повинно відрізнятись від паспортного більш ніж на 10%.