8. Особливості підготовки педагогічних кадрів у країнах Зах. Європи та Укр.

Німеччина. Сучасна модель підготовки майбутніх учителів за традицією не єдина для всіх 16 федеральних земель. У кожній з них є власна структура навчальних закладів, свої особливості диференційованого підходу в професійній підготовці педагогічних кадрів. Так, середня тривалість навчання в університетах – 14 семестрів, а в галузевих інститутах – більше дев’яти. В Україні студенти закінчують університет у 22 роки, у Німеччині – у 28,5. У ФРН зберігається різнотипність підготовки педагогів, які навчаються в університетах, вищих педагогічних, технічних, спортивних, музичних школах (ВНЗ), академіях мистецтв.

У межах трирічної теоретичної підготовки майбутні вчителі початкової та головної школи проходять навчальну практику у формі щотижневих відвідувань кількох шкільних уроків з наступним обговоренням їх під керівництвом викладача. Тривалість практичної підготовки у різних землях становить від 18 місяців до трьох років. Після завершення циклу практичної підготовки майбутній учитель складає другий державний іспит, який включає перевірку вмінь та навичок у проведенні навчальної роботи у школі.

На базовому етапі навчання протягом двох років забезпечують загальнотеоретичну підготовку кандидатів на вчительську посаду, а на основному – студентів розподіляють на два потоки. Для першого з них характерна орієнтація на практичне опанування спеціальністю протягом двох семестрів, для другого – навчання передбачає теоретичну підготовку протягом чотирьох семестрів. Теоретичне навчання майбутніх учителів завершується першим державним науковим іспитом. За першим науковим іспитом слідує друга фаза навчання – підготовча робота для входження в теорію і практику вчительської професії. Вона закінчується другим державним іспитом, що дає право зараховувати на посаду і включає теоретичну (науково-практична робота, усний, письмовий екзамен) і практичну (пробні уроки) роботу.

Велика Британія. У Великій Британії існує два основні варіанти підготовки вчителів. Перший — навчання у чотирирічних багатопрофільних коледжах, яке завершується присудженням ступеня бакалавра педагогіки (передбачається вивчення дисциплін психолого-педагогічного циклу). Другий — трирічне навчання в університеті на здобуття ступеня бакалавра (для майбутніх учителів англійської мови — на спеціальностях англійська мова, англійська мова та література тощо) та проходження однорічного курсу професійно-педагогічної підготовки в школах чи інститутах педагогіки при університетах. Основними формами організації навчання в британській вищій школі залишаються традиційні лекції, семінари, тьюторські заняття. Поширені групові види роботи, обговорення, дискусії, методичні презентації, мікровикладання, планування уявних уроків, аналіз відеозаписів уроків учителів та студентів тощо.

Оволодіння практичними вміннями та навичками здійснюється у процесі  педагогічної практики. Особливостями її організації в британських закладах освіти є проведення з перших днів навчання двотижневої ознайомлювальної шкільної практики; повна тематична узгодженість з університетською підготовкою; поділ на блок-практику та серійну практику; виконання студентами усіх обов’язків учителя; залучення майбутніх педагогів до оцінювання своєї роботи; врахування результатів самооцінювання при визначенні загального рівня успішності студента; підготовка шкільних учителів до керівництва педагогічною практикою.

Франція. На сучасному етапі організація підготовки педагогічного персоналу для масової школи передбачає п’ятирічне навчання на базі ступеня «бакалавр»: 3 роки в університеті, де майбутні вчителі проходять академічну підготовку з дисциплін спеціально-предметного та загальноосвітнього компонентів; 2 роки в Університетських інститутах підготовки вчителів (УІПВ), де здобувають професійно-педагогічну освіту. Зміст підготовки педагогів І і ІІ ступеня включає такі компоненти: загальноосвітній, спеціально-предметний, психолого-педагогічний. До загальноосвітнього компонента входить цикл дисциплін суспільно-політичного та культурно-освітнього спрямування. Спеціально-предметний компонент передбачає вивчення дисциплін зі спеціальності (для вчителів І ступеня – полівалентна підготовка) з урахуванням дидактичних та методичних вимог, що свідчить про компетентнісний підхід у підготовці педагогічних кадрів. Психолого-педагогічний компонент поділяється на теоретичні дисципліни психолого-педагогічного циклу і педагогічну практику в школі та на підприємстві (для викладачів професійних і технологічних ліцеїв).

Україна. Передбачається, що підготовку педагогічних працівників будуть здійснювати педагогічні коледжі, педагогічні університети, класичні університети та інші вищі навчальні заклади.

У педагогічних коледжах здійснюється підготовка педагогічних працівників освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра. У педагогічних університетах - підготовка та перепідготовка педагогічних працівників - фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра та професіоналів освітньо-кваліфікаційного рівня магістра.

У класичних університетах - підготовка та перепідготовка педагогічних працівників - фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра та професіоналів освітньо-кваліфікаційного рівня магістра за напрямом підготовки, а також за іншими напрямами, за якими передбачається здобуття педагогічної кваліфікації.