11. Кримінальна відповідальність. Поняття кримінальної відповідальності кримінального права

Кримінальна відповідальність — це обов'язок особи дати звіт про свої дії уповноваженим на те державним органам (дізнання, попереднього розслідування, прокуратури, суду), а також перетерпіти певні обмеження, страждання, відчути примусову дію кримінального закону. Частиною кримінальної відповідальності є застосування покарання до винного.

Кримінальна відповідальність, як і кожний вид юридичної відповідальності, ґрунтується на конституційному принципі законності. Це, зокрема, означає, що кримінальній відповідальності і покаранню підлягає лише особа, винна у вчиненні злочину. Крім цього, ніхто не може бути визнаний винним у вчиненні злочину, а також підданий кримінальному покаранню інакше, як за вироком суду й відповідно до закону (ст. З Кримінального кодексу України).

Підстави і принципи кримінальної відповідальності визначаються кримінальним правом. Кримінальне право є системою юридичних норм, встановлених Верховною Радою України, які визначають не лише підстави і принципи кримінальної відповідальності, а й те, які суспільно небезпечні діяння є злочинами і які покарання можуть бути застосовані до осіб, котрі вчинять злочини.

11.1. Кримінальний закон

Єдиним джерелом кримінального права є закон. Він може бути прийнятий лише Верховною Радою України. Жодний інший орган держави не має права встановлювати кримінальну відповідальність. Немає злочину і покарання поза кримінальним законом.

Отже, усі питання, пов'язані з кримінальною відповідальністю і покаранням, можуть бути вирішені лише на підставі положень, закріплених у кримінальному законі. В жодних інших актах (указах Президента, декретах уряду, рішеннях судових та інших правоохоронних органів) не може бути визначено, які дії слід вважати злочином і які покарання застосувати за їх вчинення.

Норми, які містяться в кримінальному законі, за своїм змістом бувають двох видів. Перші визначають завдання кримінального законодавства, підстави кримінальної відповідальності, а також інші положення, які стосуються усіх чи більшості злочинів, загальні для них. Такі норми називаються нормами Загальної частини кримінального права. Інші ж — передбачають ознаки окремих видів злочинів (наприклад, крадіжка, зґвалтування, хуліганство) й конкретні види та розміри покарання за їх вчинення. Ці норми називають нормами Особливої частини.

Кримінально-правові норми систематизовані і викладені в окремому законі —Кримінальному кодексі України (скорочено КК). Чинний КК України прийнятий 28 грудня 1960 р. За час, що минув від його прийняття, до КК України неодноразово вносилися зміни та доповнення, щоб врахувати появу в суспільстві нових злочинних діянь, посилити покарання за окремі види посягань або, навпаки, виключити кримінальну відповідальність за дії, які перестали бути небезпечними для суспільства.

11.2. Дія кримінального закону в просторі, по колу осіб, в часі

Чинність (дія) кримінального кодексу поширюється на всю територію України. Усі особи (громадяни України, громадяни іноземних держав, особи без громадянства), які вчинили злочин на території України, підлягають відповідальності на підставі КК України. Однак питання про кримінальну відповідальність дипломатичних представників іноземних держав та інших громадян, які, згідно з чинними законами і міжнародними договорами, не підсудні в кримінальних справах судам України, вирішується дипломатичним шляхом.

Громадяни України та особи без громадянства, які перебувають на території України, підлягають кримінальній відповідальності за вчинені злочини за межами України на підставі КК України. Коли названі особи зазнали покарання за ці злочини за кордоном, то суд може пом'якшити призначене їм покарання або повністю звільнити їх від відбування покарання.

Що стосується іноземних громадян, то за злочини, вчинені за межами України, вони підлягають кримінальній відповідальності за КК України лише у випадках, передбачених міжнародними договорами.

Кримінальний кодекс чинний не лише на певній території, а й у визначеному часі. Основними моментами, які характеризують чинність кримінального закону в часі, є наступні:

1) злочинність 1 караність діяння визначаються законом, який діяв під час вчинення цього діяння;

2) закон, що усуває караність діяння або пом'якшує покарання, має зворотну силу, тобто поширюється з моменту набрання ним чинності також на діяння, вчинені до його видання;

3) закон, що встановлює караність діяння або посилює покарання, зворотної сили не має (див. ст. 4, 5, 6 КК України).