- •Аналіз багаторічної захворюваності на менінгококову інфекцію
- •Аналіз річної динаміки захворюваності на менінгококову інфекцію
- •Розподіл захворюваності по місяцях року
- •Розподіл захворюваності на менінгококову інфекцію по вікових групах
- •Захворюваніть по вікових групах населення (на 100 тис. Населення)
- •Розподіл захворюваності на менінгококову інфекцію по санітарно-побутових групах
- •Розподіл захворюваності на менінгококову інфекцію по територіям
- •Розподіл захворювань на менінгококову інфекцію по колективах
- •Рекомендації
- •Використана література
- •Загальний висновок
Аналіз річної динаміки захворюваності на менінгококову інфекцію
Розподіл захворюваності по місяцях року
Кількість захворілих |
місяці |
всього |
|||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
||
Абс. число |
7 |
10 |
13 |
14 |
16 |
9 |
9 |
45 |
25 |
21 |
10 |
7 |
186 |
% |
3,8 |
5,4 |
7,0 |
7,5 |
8,6 |
4,8 |
4,8 |
24,2 |
13,4 |
11,3 |
5,4 |
3,8 |
100 |
Відмічається зростання захворюваності на кінець літа та початок осіні та підйом наприкінці весни.
Коефіцієнт сезонності та індекс сезонності
Коефіцієнт сезонності = (16+45+25+21)*100/186 =57,5%
Індекс сезонності = (16+45+25+21)/(7+10+13+14+9+9+10+7) = 1,35
Лінійна діаграма захворюваності по місяцях року
Гіпотези щодо причин сезонності
Підвищення рівня захворюваності на менінгококову інфекцію в кінці весни можна поя снити слабкою стійкістю збудника до дії низьких температур, які спостерігаються у зимовий період та на початку весни, а з настанням теплого періоду року збудник отримує можливість більше часу перебувати в навколишньому середовищі. На початку та в середині літа захворюваність знижується оскільки підвищується стійкість організму людини до інфекцій та зменшується кількість(літні канікули в навчальних закладах) та чисельність(літні відпустки) колективів в яких може циркулювати збудник. Наступний спалах менінгококової інфекції наприкінці літа пояснюється відновленням кількості та чисельності колективів за наявної високої температури навколишнього середовища.
Розподіл захворюваності на менінгококову інфекцію по вікових групах
Захворюваніть по вікових групах населення (на 100 тис. Населення)
|
Вікові групи і кількість захворювань (абсол. число) в них |
Всього |
|||||||
До 1 року |
1–2 роки |
3–6 років |
7–14 років |
15–19 років |
20–29 років |
30–39 років |
40 і більше років |
||
Всього |
2095 |
4024 |
8354 |
14287 |
15397 |
33803 |
22071 |
55569 |
155600 |
Захворілих на дизентерію |
2 |
3 |
3 |
2 |
1 |
1 |
0 |
0 |
12 |
Показник на 100 тис. населення |
95,5 |
74,6 |
35,9 |
14,0 |
6,5 |
3,0 |
0 |
0 |
7,71 |
Стовпчикова діаграма розподілу захворюваності на менінгококову інфекцію по вікових групах
Групи ризику
Аналізуючи отриманні данні можна зробити висновок, що діти від народження до 6 років складають групу ризику
Гіпотези щодо чинників ризику
Основною причиною такої високої захворюваності в даній віковій категорії вважається відвідування дітьми дошкільних дитячих закладів, де створюються сприятливі умови для передачі збудників дизентерії та відсутність власного імунітету у дітей грудного віку.
