Оа кистей

1.Біль, ригідність або почуття скутості у кистях, найчастіше вдень протягом минулого місяця

2.Щільне потовщення двох або більше суглобів (див. нижче*).

3.Менше 3-х припухлих п’ястнофалангових суглобів, або

а)тверде потовщення двох чи більше дистальних міжфалангових суглобів,

або

б)неправильне положення одного або декількох суглобів (див. нижче*).

* II і III дистальні міжфалангові суглоби; II і III проксимальні міжфалангові суглоби; зап'ястно-п'ястковий суглоб на обох кистях.

Чутливість становить 93 %, специфічність - 97 %.

Коксартроз Клінічні симптоми

1.Біль у кульшовому суглобі.

2. Внутрішня ротація менше 15 градусів

3. ШОЕ менше 45 мм/год (при відсутності ШОЕ замість згинання кульшового суглобу менше 115 градусів) або

4. а)внутрішня ротація менше 15 градусів;

б)біль при внутрішній ротації;

в)ранкова скутість менше 60 хвилин;

г)вік більше 50 років.

Чутливість становить 86 %, специфічність - 75%.

Клінічні та рентгенологічні симптоми

Біль у кульшовому суглобі і, щонайменше, 2 з 3 наступних ознак:

• ШОЕ менше 20 мм/год;

• Рентгенологічно - остеофіти (голівка або вертлужна западина);

• Рентгенологічно - звуження суглобової щілини (угорі, латерально і/або медіально).

Чутливість становить 89 %, специфічність - 91 %.

Гонартроз

Клінічні симптоми

1.Біль у колінному суглобі.

2.а)крепітація протягом більшості днів попереднього місяця;

б)ранкова скутість при активному русі менше 30 хвилин;

в)вік понад 37 років або

3.а)крепітація;

б)ранкова скутість мінімум 30 хвилин;

в)кісткова деформація (здуття).

4.а)відсутність крепітації

б)кісткова деформація.

Чутливість становить 89 %, специфічність - 88 %.

Клінічні і рентгенологічні симптоми.

1.Біль у колінному суглобі протягом попереднього місяця, найчастіше вдень.

2.Остеофіти або

3.а)типова для артроза синовіальна рідина (світла, в’язка, число клітин менше 2000/мл); (якщо немає зведень про синовіальну рідину, то замість цього враховується вік менше 40 років);

б)ранкова скутість щонайменше 30 хвилин;

в)крепітація при активних рухах.

Чутливість становить 94 %, специфічність - 88 %.

Примітка * відповідає критеріям Американської Колегії Ревматологів (ACR), 1990.

Лікування

1.Протизапальна й знеболююча терапія.

а) Анальгетики:

• ненаркотичні;

• наркотичні (лише у випадках неефективності або непереносності інших препаратів, нетривало);

б) НПЗП;

в)Препарати системної ензимотерапії;

г) Пролонговані форми глюкокортикостероїдів внутрішньосуглобово (при неефективності інших протизапальних препаратів не більше 4 ін'єкцій на рік).

2.Хондропротектори (препарати повільної дії):

а) пероральні;

б) парентеральні.

3.Місцеве застосування мазевих і гелевих форм НПЗП.

4.Препарати, що поліпшують мікро циркуляцію.

5.Ортопедичне лікування:

а) І—ІІ рентгенологічна стадія за Келлгреном і Лоуренсом:

• коригуючі остеотомії при дисплазії або біомеханічні відхилення;

б) ІІІ—IV рентгенологічна стадія за Келлгреном і Лоуренсом:

• тотальне ендо протезування;

• артродез ураженого суглоба у функціонально вигідному положенні.

6.Лікувальна фізкультура.

7.Фізіотерапевтичні процедури.

8.Санаторно-курортне лікування.

Подагра – гетерогенне за походженням захворювання, яке характеризується відкладенням у різних тканинах кристалів уратів у формі моноурата

Діагностика

Діагноз подагричного артриту може бути встановлений:

1.При хімічному або мікроскопічному виявленні кристалів сечової кислоти в синовіальній рідині або відкладенні уратів у тканинах.

2.При наявності двох або більше таких критеріїв:

• чіткий анамнез і/або спостереження хоча б двох атак болючого припухання суглобів кінцівок (атаки, щонайменше, на ранніх стадіях, має починатися раптово з сильного болю; протягом 1-2 тижнів повинна наставати повна клінічна ремісія);

• чіткий анамнез і/або спостереження подагри-однієї атаки (див. вище) з ураженням великого пальця ноги;

• клінічно доведені тофуси;

• чіткий анамнез і/або спостереження швидкої реакції на колхіцин, тобто зменшення об'єктивних ознак запалення протягом 48 годин після початку терапії.

Лікування

1.Дієта: обмеження м'ясних та рибних продуктів, бобових, міцної кави та чаю, припинення вживання алкогольних напоїв, збільшення обсягу рідини, що випивається (до 2-3 л на день).

2.Лікування лікарськими засобами, що зменшують гіперурикімію:

а) засоби, що зменшують синтез сечової кислоти;

б) урикозурічні препарати залежно від рівня сечової кислоти в крові;

в) препарати, що підвищують розчинність сечової кислоти в сечі.

3. Препарати протизапальної терапії: НПЗП, базові препарати, внутрішньосуглобові ГКС, якщо базовий препарат/НПЗП неефективний (погано переноситься).

4. Системна ензимотерапія.

5.Фізіотерапевтичні процедури.

6.Санаторно-курортне лікування.

Псоріатичний артрит – хронічне прогресуюче системне захворювання суглобів, асоційоване з псоріазом з переважною локалізацією процесу в тканинах опорно-рухового апарату, яке призводить до розвитку ерозивного артриту, остеолізу, спонділоартриту.

Діагностика

Діагностичні критерії:

• артрит 3 або більше суглобів;

• негативний ревматоїдний фактор;

• наявність при огляді або в анамнезі псоріатичних змін шкіри або нігтів.

Діагностично важливі ознаки хвороби:

• біль і припухання дистальних суглобів пальців рук і/або ніг;

• біль і припухання всіх 3-х суглобів одного пальця руки або одного пальця ноги - «осьове ураження» (дактиліт);

• асиметричний моно- олігоартрит;

• біль у п’ятці;

• нічний (вранішній «глибокий») біль у крижах;

• псоріаз у пацієнта або у близьких родичів;

• негативний ревматоїдний фактор;

• збільшена ШОЕ;

• виявлені на рентгенограмі суглобів, поруч розташовані ерозивно-деструктивні зміни та периостальні нашарування («протуберанці»), а також періостит, акроостеоліз, анкілози.

Лікування

1. НПЗП, довгостроково.

2. Глюкокортикостероїди системно або внутрішньосуглобово (моно/олігоартрит, персистування запалення в одному великому суглобі).

3.Базові препарати (при поліартикулярній, ревматоїдоподібній та мутилюючій формах): препарати золота, сульфаніламідні препарати, антиметаболіти.

4.Системна ензимотерапія.

5. Еферентні методи: плазмаферез.

Реактивний артрит – гострий негнійний артрит, який розвивається після певних видів інфекції (урогенітальних, кишечних) та тісно пов'язаний з антигеном гістосумісності HLA-В27.