- •О. М. Куць етнополітологія
- •Переднє слово
- •Розділ і. Етнополітологія: концептуальний вимір
- •Глава 1. Етнополітологія як наука і навчальна дисципліна
- •1.1. Предмет та об’єкт етнополітології
- •1.2. Структура і зміст етнополітології
- •1.3. Етнонаціональні форми існування людства
- •1.4. Етнополітичні процеси
- •Теми рефератів
- •Рекомендована література
- •Глава 2. Етнонаціональна політика – ядро етнополітології
- •Запитання і завдання
- •2.1. Зміст і особливості етнонаціональної політики
- •2.2. Функції та принципи етнонаціональної політики
- •2.3. Суб’єкти етнонаціональної політики
- •Запитання і завдання
- •Теми рефератів
- •Рекомендована література
- •Глава 3. Становлення етнонаціональної політики в Україні
- •3.1. Перші кроки втілення етнополітики в унр
- •3.2. Суперечливість етнонаціональної політики в урср
- •3.3.Стратегія етнонаціонального розвитку незалежної України
- •Запитання і завдання
- •Теми рефератів
- •Рекомендована література
- •Використана література до розділу і
- •РОзділ іі. Людський вимір етнополітики
- •Глава 4. Етнонаціональна сфера в сучасній Україні
- •4.1. Особливості етнонаціональних відносин в Україні
- •4. 2. Етнодемографічний та етномовний склад населення України (за переписами 1989 та 2001 рр.)
- •Етапи і наслідки демографічної політики в Україні
- •4. 3. Політико-правова база та засади етнонаціональної
- •Запитання і завдання
- •Теми рефератів
- •Рекомендована література
- •Глава 5. Питання етномультикультуралізму в Україні
- •5.1. Розмаїття національно-культурного розвитку
- •5.2. Харківщина багатонаціональна
- •Національний склад Харківщини (2001 р.)
- •Мовна ситуація Харківщини
- •5.3. Питання участі етноспільнот у політичному житті
- •5.4. Кримські татари: національно-культурна чи
- •Запитання і завдання
- •Теми рефератів
- •Рекомендована література
- •Глава 6. Націоналізм в етнополітичних процесах
- •6.1. Націоналізм як світогляд і доктрина нації
- •6.2. Імпершовінізм: різновид націоналізму чи його антипод?
- •6.3. Націоналізм і демократія
- •6.4. Націоналізм і питання української незалежності
- •Запитання і завдання
- •Теми рефератів
- •Рекомендована література
- •Глава 7. Толерантність як вимір етнополітики
- •7.1. Толерантність як загальнолюдська цінність
- •7.2. Толерантність в етнонаціональній сфері
- •7.3. Етноспільноти в соціумі
- •7.4. Держава та етноси: проблеми толерантності в умовах суперництва і співробітництва
- •7.5. Досвід Ради Європи у формуванні толерантних відносин
- •Запитання і завдання
- •Теми рефератів
- •Рекомендована література
- •Використана література до розділу іі
- •Розділ III. Глобалізація і питання міжнаціональних відносин
- •Глава 8. Урахування геополітичного фактору в етнополітиці
- •8.1. Геополітична залежність міжнаціональних відносин
- •8.2. Геополітичний вимір етнічності в Україні
- •8.3. Україно-російський вектор етнополітики
- •Чи хочуть українці в Європу?
- •Чи готові українці сприйняти європейські цінності?
- •8.4. Геополітичні чинники етнополітичних процесів
- •Запитання і завдання
- •Теми рефератів
- •Рекомендована література
- •Глава 9. Етнічний вимір міграційних процесів
- •9.1. Причини та особливості еміграції з України
- •9.2. Проблеми української діаспори
- •9.3. Імміграція в Україну і питання громадянства
- •9.4. Нелегальна імміграція та її етнополітичні наслідки
- •9.5. Політико-правові заходи запобігання нелегальній міграції
- •Запитання і завдання
- •Теми рефератів
- •Рекомендована література
- •Глава 10. Етнополітичні конфлікти та можливі шляхи їх вирішення
- •10.1. Потенціал вибухонебезпечних конфліктів
- •10.2. Сутність і причини етноконфліктів
- •10.3. Геополітична обумовленість етноконфліктів
- •10.4. Стадії визрівання етноконфліктів та методи їх вирішення
- •10.5. Питання етнічних чисток і гуманітарних катастроф
- •Контрольні запитання
- •Завдання і запитання
- •Теми рефератів
- •Рекомендована література
- •Використана література
- •Етнополітичний словник
- •Післямова
- •Етнополітологія
Мовна ситуація Харківщини
У листопаді 1997 р. у Харківській області було створено Раду єврейських організацій, яка об’єднує 12 товариств: благодійний фонд «Маалот Хесед» («Найвища благодійність»), спортивне товариство «Маккабі», Асоціацію в’язнів концтаборів і гетто, Харківську обласну раду євреїв-ветеранів Великої Вітчизняної війни, студентський клуб «Гіллель», єврейський театр, організацію «Єврейський дім», обласний комітет «Дробицький яр», музей Голокосту, Міський громадський центр, університет «Тарбут Лаам», регіональне об’єднання Єврейського фонду України, Харківську релігійну громаду ортодоксального іудаїзму. Рада єврейських організацій тісно співпрацює з Обласним управлінням у справах національностей та міграції, з міським відділом зв’язків із громадськими організаціями. Завдяки допомозі та сприянню міської влади було встановлено пам’ятник жертвам трагедії в Дробицькому яру. Основним завданням ради є відродження, розвиток єврейської культури та забезпечення можливостей для євреїв реалізувати свій потенціал на благо України.
Асоціація діячів та друзів єврейської культури була заснована у Харкові в 1990 р. і нараховує близько 3500 членів. Основні напрями роботи товариства: відродження національної культури єврейського народу та мови ідіш. Товариство займається пошуком євреїв, які пережили Голокост, і росіян та українців, які рятували євреїв під час окупації. З 1991 р. раз на місяць видається газета «Шолом», двічі на рік у Дробицькому яру на околиці Харкова організовуються траурні мітинги; працює єврейська школа
Товариство білорусів «Біла Русь», котре утворилося в 1996 р., є членом Асоціації НКТ України. За свідоцтвом про реєстрацію, основна мета діяльності – реалізація та захист громадянських, культурних і соціальних прав білорусів, які проживають у цей час на території Харківської області. За Статутом, товариство є інтернаціональним, воно встановлює зв’язки з областями України, з Курською та Бєлгородською областями Росії. Одним із завдань його діяльності є перетворення товариства «Біла Русь» із регіонального на міжнародне.
В Україні, за даними перепису 1989 р., мешкало понад 8,5 тис. корейців, а зараз, за даними керівників Асоціації корейців в Україні (АКУ), їх проживає на території держави 10-15 тис. осіб. До Асоціації входить 15 регіональних, обласних і міських організацій. Метою їхньої діяльності є вивчення мови, збереження традицій та звичаїв, вивчення історії корейського народу. У Харкові мешкає майже 600 корейців, які створили Харківське міське товариство корейської культури. За Статутом, метою товариства є сприяння зміцненню дружби і взаєморозуміння між корейцями та громадянами інших національностей України. Товариство регулярно отримує пресу із Сеула, друкує свої матеріали в газеті «Моя Батьківщина». У Харкові діє державна школа № 181, у якій поряд з українською вивчають російську, англійську і корейську мови. Національно-культурний центр «Чосон» існує на базі родинного бізнесу, до його складу входять корейський ресторан, перукарня, кафе, готель, автостоянка, сауна. Ці заклади дають можливість фінансувати культурно-освітянські програми. «Чосон» має власну корейську церкву (християн-баптистів). При центрі працює недільна школа, де вивчається корейська мова.
Культурна діяльність вірмен у Харкові почалася у 1998 р. з відкриття недільної школи. Метою її було збереження мови, культури, історії. Потім відкрився вірменський клуб, пізніше в ДК «Юність» відкрився вірменський гурток із вивчення мови та літератури. З 1998 р. розпочав діяльність Вірменський культурний центр. Його мета – вивчення вірменської мови, підтримка зв’язків з етнічною батьківщиною. Планується створення вірменської школи, будівництво вірменської григоріанської церкви. Центр підтримує зв’язки зі своєю етнічною батьківщиною та вірменською діаспорою США.
Болгарське культурне товариство «Марин Дринов», зареєстроване 7 липня 1992 р., об’єднує 50 членів. Збереження традицій та мови розглядається членами товариства як основна мета діяльності. Товариство підтримує зв’язки з посольством Болгарії в Україні, з болгарською Академією наук. Товариство існує на добровільних засадах, не отримуючи фінансової допомоги від місцевих органів влади. Члени товариства беруть участь у Дриновських читаннях та щорічно у всеукраїнській акції «Ми всі діти твої, Україно», у святкуванні днів слов’янської культури.
Фонд польсько-українських зв’язків ім. Богдана Залеського є харківською міською громадською організацією, яка об’єднує громадян на основі спільності інтересів. Він був створений у березні 1997 р. Метою фонду є розвиток культурних зв’язків між Польщею та Україною, сприяння культурному розвиткові обох країн, естетичне виховання молодшого покоління, підтримка талановитої молоді. До польського товариства у Харкові приймаються громадяни, які можуть підтвердити своє польське походження. Товариство підтримується етнічною батьківщиною і водночас налагодило зв’язки з товариствами Житомира, Артемівська, Донецька. Основними напрямками діяльності польського товариства в Харкові є організація і проведення польських свят, благодійність. У місті працюють польська бібліотека, школа і будинок Польщі.
Німецьке національно-культурне товариство «Відергебурт» щомісячно з 1992 р. видає свою газету «Німецький канал». У Харкові при товаристві існують курси німецької мови, національного танцю, національної пісні. Члени товариства разом відзначають національні свята.
Активно працює «Дагестанський культурний центр» (ДКЦ). Основною метою ДКЦ є об’єднання представників численних народностей Дагестану в Харкові, забезпечення захисту прав та інтересів дагестанців, задоволення культурних, освітніх потреб членів громади. Труднощі центру пов’язані з полінаціональністю дагестанської діаспори та з відсутністю громадянства України в багатьох членів ДКЦ.
У 1998 р. було засновано Харківське міське об’єднання циган – «AME ROMA». Нині об’єднання нараховує близько 300 членів. Його метою є збереження культурних цінностей (фольклор, мова, історія, традиції) та навчання дітей рідної мови. Труднощі полягають у специфіці способу життя циган, їх розпорошеності, майже повному незнанні української мови; важко залучати дітей до навчання у школах міста. Над цим працюють товариство і адміністрація регіону.
Крім того, у Харкові функціонують такі організації, як товариство греків «Геліос», грузинська асоціація «Ріоні», Харківська міська організація «Єзідський національний союз», караїмське товариство «Карай», товариство осетинської культури «Аланія», регіональне товариство «Русь», циганське НКТ «Ромен» (поточні справи та архівні матеріали вищеназваних НКТ).
Діяльність національно-культурних організацій Харкова здійснюється відповідно до Конституції України, Закону України «Про об’єднання громадян», Закону про національні меншини та статутів, затверджених виконкомом Харківської міської ради народних депутатів та Управлінням Міністерства юстиції України в Харківській області.
Можливість існування та розвитку національних меншин залежить від характеру державної політики, яка саме закладає правову базу для задоволення специфічних мовних та культурних потреб і запитів меншин, а також принципи регулювання взаємодії з державою. Україна за обсягом правових гарантій та можливостей національних меншин низкою міжнародних організацій визнана демократичною державою. Численність національно-культурних організацій Харківщини, неформальність їхньої діяльності є ще одним доказом на користь цієї тези.
Активна діяльність національно-культурних товариств Харківщини зумовлена підтримкою з боку владних структур. Основні напрями етнополітики у сфері цієї діяльності полягають у такому:
1. У галузі інформаційно-просвітницької діяльності політика зводиться до спільної з конкретним товариством підготовки, видання й розповсюдження (у друкованій та електронній формах) інформаційних матеріалів про діяльність окремих національно-культурних об’єднань і Асоціації в цілому. Членам НКТ (мешканцям і гостям області) надаються можливості отримувати інформацію про реалізацію прав національних меншин, історію, звичаї та культуру етнічних груп, знайомитися з літературою та ЗМІ, виданими мовами національностей, які проживають на території області. Своєчасно надається інформація у ЗМІ про найважливіші події, вказуються дати заходів окремих НКТ, створюються тематичні теле- і радіопрограми, проводиться навчання керівників та активу НКТ з правових, фінансових та інформаційних аспектів діяльності громадських організацій, з питань розв’язання конфліктів щодо подій в Україні тощо.
2. У галузі освітньої та наукової діяльності надається матеріально-технічна й організаційно-методична допомога. Створено освітні установи національних меншин: загальноосвітні та недільні школи азербайджанського, вірменського, єврейського, німецького, польського, корейського і татарського НКТ, видаються методичні посібники для вивчення ними рідної мови.
3. Узагальнюється досвід і розробляються рекомендації для вдосконалення діяльності освітніх установ національних меншин, проводяться консультації з питань відпочинку, канікул для дітей і молоді. Згідно з можливостями забезпечуються інтереси НКТ у сфері вищої освіти; вивчається досвід задоволення етнокультурних потреб та запобігання етноконфліктам як в Україні, так і за її межами. З метою вивчення міжнаціонального клімату в області проводяться етнологічні дослідження та моніторинги, які надають можливість чітко уявляти картину національної сфери області й робити відповідні висновки, розробляти науково вмотивовані рекомендації для вдосконалення державної політики в цій галузі, сприяти та впроваджувати в програми навчальних закладів певні пропозиції тощо.
4. У галузі культури влада сприяє щорічному проведенню фестивалю національних культур «Слобожанський віночок» та днів національної культури НКТ області. Надаються можливості для проведення культурно-масової роботи товариств (робота художньої самодіяльності, гуртків тощо), розвитку національних ремесел та промислів і реалізації виробів у торгівлі чи у сфері харчування, значна увага приділяється допомозі товариствам в організації й проведенні дозвілля з використанням традицій і культури народу, меншина якого проживає в області.
5. Відбувається постійна взаємодія товариств із державними установами. Владні структури області, міста, районів, у яких проживає переважна більшість НКТ, проводять регулярні зустрічі з меншиною або її представниками, сприяють встановленню контактів, розвиткові відносин та інформаційного обміну з відповідними міжурядовими і неурядовими організаціями, встановленню зв’язків та забезпеченню взаємодії з посольствами й державними установами країн, з якими національні громади пов’язують свої історичні корені, культуру й мову: участі в конкурсних і операційних програмах міжнародних та закордонних благочинних організацій, які сприяють забезпеченню прав національних меншин, подоланню етнічних конфліктів.
Етнополітика в міжнаціональній сфері в Харківській області підпорядковується наступним принципам: суворе дотримання Конституції та законів України, рівність усіх національних етноспільнот, які проживають в області, повага до самостійності та невтручання у справи НКТ, неприйняття та рішуча протидія всім формам ксенофобії, дискримінації за національною чи релігійною ознаками [3: 85-86].
