Група розвідки, реб та спостереження
До складу групи можуть входити розвідувальні підрозділи, підрозділи РЕБ.
В інтересах розвідки можуть використовуватись агентурна мережа органів СБУ та МВС, надійні провідники з числа місцевих мешканців.
Завданням групи є:
своєчасне виявлення баз антидержавних збройних формувань, місць розташування їх штабів і скупчень бойовиків;
ведення радіо- і радіотехнічної розвідки;
придушення радіо- і радіотехнічних засобів;
встановлення та орієнтування технічних засобів розвідки і навігації, цілевказання та корегування вогню.
Група блокування (оточення)
В умовах відсутності суцільного фронту під час вирішення спеціальних завдань щодо боротьби з диверсійно-розвідувальними групами противника, іррегулярними збройними формуваннями, а також його підрозділами, що опинилися (залишилися) у тилу наших військ, застосовується блокування займаного противником району (ділянки) місцевості.
Метою блокування є обмеження маневру противника та уникнення з ним бою.
Блокування супроводжується прочісуванням блокованого району (ділянки), виявленням противника, подальшим його оточенням, примушенням до здачі зброї, а у разі здійснення опору – знищенням шляхом ведення активних наступальних дій.
3/2
мр
1
мр
резерв
1 мр
3/1
мв
3/2
мв
1
мв без мвід
2
мв без мвід
Грушка
1/1
мб
резерв
1 мб
РВ
МВС
Штаб
ТрО району
Полта
Борівка
1,5-3
км
1
мб
3/3
мр
Рис.
1.2 Дії механізованого взводу в складі
механізованої роти на рубежі військового
загородження
(варіант)
Блокування полягає в зайнятті вигідних рубежів на місцевості, надійному перекритті шляхів можливого виходу (просочування) дрібних груп противника із району його зосередження, ізоляції району, шляхів (напрямків) зосередження (позбавлення доступу до джерел постачання, запобігання надходження поповнення, постачання боєприпасів і зброї) з метою наступного роззброювання (полону) або знищення противника.
Місце механізованого взводу під час здійснення блокування
Під час здійснення блокування взвод може діяти у складі основних сил роти, або діяти окремо, призначатися в заслін, засідку, нести службу на блокпосту або знаходитися у резерві роти (батальйону).
Порядок блокування
Блокування здійснюється шляхом зайняття визначеними підрозділами рубежів по периметру району вірогідного знаходження НЗФ (АОФ). Дії з блокування плануються в тісній взаємодії з підрозділами інших силових структур.
Як правило, у внутрішньому (прикордонному) збройному конфлікті загальновійськові підрозділи беруть участь у блокуванні району (ділянки) місцевості, об’єкта, а підрозділи ВВ МВС (ДПС) проводять пошук противника в блокованому районі. При нестачі сил і засобів механізовані підрозділи можуть залучатися до пошуку (прочісування) разом із підрозділами інших силових структур.
Коли у районі блокування відомі деякі місця розташування підрозділів НЗФ, складів зброї і боєприпасів, то одночасно з блокуванням всього району блокуються і ці місця, з метою виключення просочування НЗФ, після чого проводиться прочісування та їх ліквідація (роззброєння).
Під час міжнародного збройного конфлікту (війни) механізовані підрозділи можуть залучатися до пошуку противника разом із підрозділами інших силових структур або проводити його самостійно.
Склад підрозділів, призначених для блокування, і райони блокування
Склад і чисельність підрозділів визначаються розміром району блокування, бойовими можливостями підрозділів, умовами місцевості, порою року і часом доби.
Район блокування поділяється на ділянки відповідальності рот, які, у свою чергу, розділяються на сектори для взводів.
Район вважається блокованим, якщо між сусідніми підрозділами, розташованими по внутрішньому кільцю блокування, є вогневий і тактичний зв’язок та забезпечується суцільне спостереження місцевості.
На закритій місцевості при блокуванні підрозділам призначаються:
сектори шириною:
відділенню – 100...150 м;
взводу – 400...500 м;
роті – ділянка шириною до 1,5 км;
На відкритій місцевості при блокуванні підрозділам призначаються:
сектори шириною:
відділенню – 200...300 м;
взводу – 800...1000 м;
роті – ділянка шириною до 3 км.
Бойовий порядок підрозділів під час блокування
Бойовий порядок складається:
з бойових порядків окремих підрозділів, розгорнутих на рубежі блокування;
резерву.
Підрозділи розгортаються за принципом оборони на широкому фронті.
У залежності від умов місцевості перед рубежем блокування встановлюються пости спостереження, секрети і засідки.
Для огляду місцевості і підтримки зв'язку в проміжках між військовими підрозділами, як правило, висилаються дозори.
Для своєчасного посилення підрозділів у батальйоні створюється мобільний резерв силою до взводу.
При нестачі сил і засобів для здійснення пошуку та знищення НЗФ (АОФ) частина підрозділів блокування може залучатися для здійснення їх пошуку. Для цього за окремим розпорядженням командири рот здійснюють перегрупування сил і засобів.
З числа групи блокування (оточення) на рубежі блокування може залишатися частина сил і засобів (до відділення з кожного взводу), яка перейде до виконання завдань в якості заслонів із метою знищення окремих груп із числа антидержавного збройного формування, які можуть прорватися через бойові порядки групи пошуку та знищення.
Порядок дій підрозділів при блокуванні
На рубежі блокування підрозділи переходять до оборони. При наявності часу та відповідних засобів окремі ділянки місцевості перед рубежем блокування а також стики і проміжки між підрозділами мінуються, встановлюються загородження та технічні засоби виявлення противника, які прикриваються вогнем.
З метою досягнення раптовості підрозділи одночасно з декількох напрямків приховано та стрімко висуваються на бойовій техніці в зазначені сектори (ділянки) рубежі блокування, займають намічені позиції та надійно перекривають усі шляхи виходу з району, який блокується. На важкодоступні ділянки підрозділи можуть висаджуватися вертольотами як тактичний повітряний десант.
Для посилення окремих напрямків на рубежі блокування, а також переслідування противника, який прорвався через рубіж блокування, в ротах створюються резерви у складі 1-2 відділень, які розташовуються позаду рубежу блокування на найбільш загрозливих напрямках.
Виконання завдання блокування (оточення) НЗФ (АОФ) здійснюється в межах встановленого рубежу, по досягненні якого командири підрозділів (рот) доповідають за командою і уточнюють завдання.
Застосування бойової техніки під час здійснення блокування
Бойова техніка зосереджується в зазначеному районі в готовності висунутись до своїх підрозділів, для підтримки їх вогнем або залишається у вихідному районі.
З метою досягнення раптовості висування може здійснюватися на бойовій техніці безпосередньо на позицію.
У всіх випадках озброєння, військова техніка підрозділу для захисту її та особового складу від ураження радіокерованими вибуховими пристроями, у тому числі саморобними, оснащується малогабаритними передавачами перешкод.
Заслін
У випадку, коли не вистачає сил і засобів для суцільного блокування району розташування антидержавного збройного формування, блокуються тільки окремі напрямки, де вихід (прорив) противника може бути найбільш вірогідним. Блокування цих напрямків на рубежі блокування здійснюються заслонами силою до механізованого взводу, кожний заслін блокує ділянку місцевості.
Заслін – підрозділ, який виставляється для прикриття напрямку, на якому передбачається поява противника або виявлено його просування.
Взводу (відділенню), призначеному в заслін, на рубежі блокування вказується позиція, на якій, у залежності від наявного часу і передбачуваного складу противника, він переходить до оборони або виставляє спостережні пости, дозори, секрети. Проміжки прикриваються вогнем, загородженнями, виставленням охорони.
На закритій місцевості ширина позиції може бути:
відділення – до 250 м;
взводу – до 750 м;
На відкритій місцевості;
відділення – до 500 м;
взводу – до 1500 м.
Інтервали між солдатами виходячи з умов місцевості, можуть досягати 100 м, при діях вночі вони скорочуються.
резерв
1 мр
1
мр
2
мв
1
мв
3
мв
1500
(750) м
10-12
чол.
Умовні позначення:
- вогнева засада
- спостережний пост
- секрет
Рис.
1.3 Механізований взвод в заслоні
(варіант)
- піший
дозорний
Блокування напрямку заслоном може здійснюватись з ходу або з висуванням із вихідного району як на техніці, так і в пішому порядку. Підрозділи висуваються і займають позиції блокування приховано, з дотриманням заходів маскування. На позиціях можуть відриватися одиночні і парні окопи, на ділянках, що не проглядаються, встановлюються сигнальні міни.
У разі виявлення противника заслін вживає заходів щодо його захоплення, у разі здійснення ним опору – вступає у бій. Підозрілі особи затримуються.
У разі прориву (обходу) противником заслону він, як правило, залишається на зайнятому рубежі до завершення проведення пошуку. Про напрямок прориву (обходу) і відходу противника його складі повідомляється старшому командиру. Переслідування організовується старшим командиром із можливим залученням частини сил і засобів заслону.
Оточення противника
Блокуванням застосовується поряд із оточенням противника.
Оточення може проводитися відразу після його блокування, якщо місце перебування противника в блокованому (неблокованому) районі встановлено. По завершенні оточення проводиться ліквідація противника підрозділами, які вступили з ним в зіткнення, або підрозділами, які спеціально виділені для цього.
На відміну від блокування району при оточенні блокується не район, а сам противник.
Оточення полягає в ущільненні кільця блокування до встановлення вогневого контакту із противником з метою зменшення проміжків між підрозділами, скорочення фронту блокування (створення суцільного фронту) і недопущення прориву (просочування) противника.
Бойовий порядок при оточенні будується, як правило, в один ешелон і складається з:
групи оточення;
вогневої групи;
резерву.
Група оточення діє, як правило, у бойовій лінії пішим порядком або в бойовій лінії на бойових машинах піхоти, бронетранспортерах.
При нічних діях особовий склад забезпечується освітлювальними (пізнавальними) знаками (катафотами, ліхтариками), що закріплені на спорядженні, з метою виключення ураження вогнем своїх підрозділів. Зміна кольору сигналів здійснюється щодоби. Для досягнення раптовості підрозділи виходять на рубіж оточення, дотримуючись заходів маскування. Підрозділам, що діють в групі оточення призначаються ділянки (сектори).
Щільність оточення залежить від наявності сил і засобів, характеру місцевості.
Призначається:
роті ділянка оточення шириною до 1000 м;
взводу сектор шириною до 400 м;
відділенню – сектор шириною до 100 м.
Позиції підрозділів на рубежі оточення обладнуються в інженерному відношенні.
Вогнева група розташовується на відстані до 1000 м за групою оточення в готовності до придушення і знищення вогневих засобів противника.
Резерв розміщується на найбільш імовірних напрямках прориву противника в готовності до вирішення раптово виникаючих завдань. Забезпечення відкритих флангів досягається побудовою бойового порядку підрозділів уступом, влаштуванням інженерних загороджень, посиленням спостереження і постійною готовністю до маневру резервів убік загрозливого напрямку.
Знищення противника
Знищення противника здійснюється безпосередньо в місцях і районах його розташування шляхом одночасного впливу на нього силами й засобами підрозділів.
Існують декілька способів завершення розгрому противника після оточення.
До них відносяться:
поступове звуження кільця з одночасним просуванням до центра всіх підрозділів, що беруть участь в оточенні;
розчленування противника і знищення його частинами;
сполучення звуження кільця оточення на одних напрямках із стійкою обороною на інших.
На рубежі блокування зі складу групи блокування (оточення) може залишатися частина сил і засобів (до відділення з кожного взводу), яка перейде до виконання завдань в якості заслонів із метою знищення окремих груп противника, які можуть прорватися через бойові порядки групи пошуку та знищення.
Особливості блокування великих населених пунктів.
Під час блокування (оточення) великих міст і населених пунктів або окремих районів міста, батальйон (рота, взвод) може займати позиції на одному з двох кілець блокування (оточення), зовнішньому чи внутрішньому або по периметру об’єкта.
Насамперед займаються панівні висоти і дахи високих будівель, що дозволяє в період прочісування контролювати майдани, перехрестя, основні вулиці, двори, проходи і дороги. Кожний підрозділ, який займає висоту, дах, горище високого будинку, підсилюється мінометами, снайперами. Основні шляхи, де можливий рух збройних формувань всередині міста, перекриваються посиленими механізованими взводами.
Для механізованих взводів призначаються сектори відповідальності, які включають у себе конкретно визначені частини міста.
Танки, БМП, БТР займають вогневі позиції в районі майданів і перехресть доріг, під прикриттям будинків, у садах та інших укриттях.
Вогневі позиції мінометів вибираються у дворах будинків або горищах, підступи до яких прикриваються вогнем стрілецької зброї.
Обслуги гранатометників розташовуються на дахах (горищах) найбільш високих будинків для забезпечення ведення вогню по площах, перехрестях вулиць (доріг) та уздовж вулиць.
При відмові від опору з виходом НЗФ (АОФ) до позицій підрозділів вони роззброюються та під конвоєм супроводжуються на пункт фільтрації і передаються органам внутрішніх справ, а у разі опору – знищуються.
Для запобігання виходу противника з великого населеного пункту доцільно здійснювати не блокування, а оточення.
Надійне оточення міста досягається створенням двох кілець оточення – внутрішнього і зовнішнього. При цьому внутрішнє кільце створюється на віддаленні до 2...3 км від околиці міста.
До тактичних прийомів, які застосовуються підрозділами для знищення противника, що знаходиться в оточенні, відносяться:
атака (штурм);
фронтальний удар;
повітряно-штурмова атака;
атака за напрямками, що сходяться;
сполучення різних видів удару і маневру.
Група, що атакує, (група захоплення) діє на бойових машинах піхоти, бронетранспортерах або в пішому порядку. Її склад визначається в залежності від сил противника, його озброєння і активності. До неї можуть включатися авіанавідник і артилерійський корегувальник.
Дії групи захоплення починаються негайно після завершення оточення. Атака здійснюється шляхом руху тих, хто наступає, від укриття до укриття з використанням складок місцевості і місцевих предметів.
Метою дій є одночасний вихід на відкриті ділянки місцевості всіх бойових машин на високій швидкості із завданням раптово обрушити на противника всю вогневу міць і позбавити його можливості чинити опір.
Подолання загороджень здійснюється під прикриттям вогню артилерії, вертольотів, а також при взаємній підтримці вогню танків, БМП (БТР) і стрілецької зброї, як і у загальновійськовому бою.
Під час розгрому оточеного противника у першу чергу ліквідується найбільш велике й активне формування. При діях на важкодоступній місцевості особлива увага приділяється забезпеченню флангів і веденню розвідки.
Вогнева група розташовується за бойовим порядком групи оточення в готовності до негайних дій щодо знищення противника вогнем. Резерв розміщається на напрямках можливого прориву противника з оточення.