- •Тема 1. Архаїчні вірування.
- •Тема 2. Язичницькі традиції світу: основні характеристики.
- •Тема 3. Релігійні традиції Індії
- •Тема 4. Автохтонні релігії Китаю та Японії
- •Тема 5. Зороастризм, Іудаїзм: історія, віровчення та практика
- •Тема 6. Сучасний протестантизм і його поширення в Україні
- •Тема 7. Нетрадиційні релігії і синкретичні культи (на прикладі України)
Тема 3. Релігійні традиції Індії
Терміни і поняття (глосарій): ведична релігія, брахманізм, індуїзм, Веди, джайнізм, сикхізм, «Трімурті».
ведична релігія Це релігійні вірування давніх індійців періоду розпаду первіснообщинного ладу і формування класового суспільства, які знайшли відображення в давньоіндійських літературних пам'ятках — Ведах.
Брахманізм - система релігійних поглядів і культової практики, що є прямим спадщиною ведичної релігії. Головні божества брахманізму - Брахман, Атман, Той, Пуруша. Брахманоспаті - уособлення молитви, яке згадується в Ведах. У брахманський період вона перетворюється «на верховного бога Всесвіту
Індуїзм є однією з найдревніших відомих організованих релігій – її священні писання датуються з 1400 по 1500 рр. до н.е. Він також є однією із найбільш багатогранних і складних релігій, що має мільйони богів. Індуїсти дотримуються широкого спектру ключових вірувань і розділені на багато різних сект. Хоча це третя за величиною релігія в світі, індуїзм зосереджений, в основному, в Індії та Непалі.
Ве́ди — священні тексти індуїзму, які були записані в II–I тис. до н. е. ведичним санскритом.
Джайні́зм (санскр. जैन, від санскр. जिन, «переможець») — релігійно-філософське вчення, що виникло в Індії приблизно в VI столітті до н. е., поширене в сучасній Індії та Шрі-Ланці. У сучасному світі джайнізм — невелика за кількістю вірних, але дуже впливова в Індії, де їх нараховується приблизно 4,9 млн, релігія. Джайни найзаможніша релігійна група Індії. Вони зберігають прадавню систему освіти, і їхня громада має найвищий відсоток грамотності серед інших релігійних груп у країні. Бібліотеки джайнів найстаріші в Індії.
Сикхизм (від в.-Панджа. ਸਿੱਖੀ , "Сікхӣ", "послідовник, учень") - релігія, заснована в Пенджабі, в північно-західній частині Індійського субконтиненту гуру (духовним вчителем) Нанака ( 1469 - 1539).
Священне писання - Гуру Грантх Сахіб.
Триму́рті (санскр., «три обличчя») — концепція тріади, яка об'єднує трьох головних богів індуїстського пантеону (Брахму-Творця, Вішну-Охоронця і Шиву-Руйнівника) у єдине ціле, у так звану індуїстську трійцю, або Велику трійцю. Саме поняття Тримурті часто трактується як божество, найвідомішим зображенням якого є людина з трьома обличчями. Вважається також, що самі боги Брахма, Вішну і Шива — усього лише аспекти, прояви Тримурті.
Зображується Тримурті у вигляді трьох голів на одній шиї або ж трьох облич на одній голові.
Тема 4. Автохтонні релігії Китаю та Японії
Терміни і поняття (глосарій): даосизм, конфуціанство, релігія Синто, Дао, де, «у вей».
Даосизм— релігійно-філософське вчення, згідно з яким природа і життя людей підпорядковані загальному божественному законові дао.
Конфуціанство -комплекс давньокитайських філософських, релігійних, етичних доктрин, сформованих Конфуцієм (551— 479 до н. е.). У їх основі — питання моральної природи людини, її життя в родині, державі, суспільстві.
Релігія Синто— стародавня політеїстична релігія мешканців Японського архіпелагу. В її основі лежать анімістичні, фетишстичні, тотемістичні вірування, які склалися у середовищі різних етнічнографічних груп Японії. Вона оформилася у релігійну систему під впливом материкової релігійно-філософської думки (буддизму, даосизму і конфуціанства) та зусиль японських політичних кіл.
Дао — у даосизмі вічне, незмінне, безформне, непізнаванне начало всіх речей і явищ.
Дао — шлях, вічний, абсолютний і загальний закон спонтанного виникнення, розвитку й зникнення Всесвіту. Дао — доля, природна закономірність, порожнеча, яка все породжує; невидиме, яке наявне у видимому. Воно перебуває у безперервному русі, а дії його невичерпні.
Де -у даосизмі опредметнений, конкретний вияв дао в речах і в поведінці людини (міра її доброчинності).
«У вей» — часто перекладається як «недіяння», хоча вірніше — «немотивованість». Одна з головних категорій даосизму та Чань-буддизму. Головна якість У-Вей — відсутність егоїстичної мотивації дій. Така не-дія відбувається у злагоді із всесвітнім шляхом всіх речей Дао, не містить насильства, помилки або власної користі. У-Вей спирається на силу Де, стан просвітленої свідомості, в традиції Чань — буддовості, що є істинною природою свідомості. Категорія, протилежна У-Вей — Вей, цілеспрямована дія.
Приклади У-Вей — володіння зброєю або будь-яким знаряддям праці, мистецтвом тощо, коли відсутні будь-які проміжні зусилля з боку митця у виконанні справи. Це — безпомилкова досконалість. Суб'єкт та об'єкт в такій не-дії зливаються, двоїстість зникає.
