1. Легенди логотипу Apple

Логотип Apple — найгеніальніше з винаходів компанії. У ньому — і радість осяяння, і християнські алюзії, і фетиш порушення заборон, і установка на смакове відношення до життя, і гімн зухвалості наукового знання, і реверанс парадоксальної щедрості природи, готової в потрібний момент впустити потрібне яблуко на потрібну світлу голову. Нарешті, за логотипом, з чуток, стоїть людська істория нечуваної драматургічної сили. У 1954-му році кумир Джобса і Возняка, батько штучного інтелекту, Алан Т'юринг вчинив самогубство, надкусивши отруєне ціанідом яблуко (не витримавши гонінь з боку суспільства, пов'язаних з його гомосексуалізмом). Цей героїчний, майже античний міф про відчайдушний бунт яскравого одинаки проти сірої системи якнайкраще лягав в загальну сюжетну канву фірми Apple, глава якої вважав, що у бренду має бути нарратив.

За іншою легендою, яблуко з'явилося на логотипі фірми, коли невдоволений Джобс на черговій нараді пригрозив своїм маркетологам, що назве компанію першою річчю, яка попадеться йому під руку.

Обидві версії красиві, але далекі від правди: насправді логотип все ж був створений під враженням від знаменитого пікніка Ісаака Ньютона. На першому ескізі логотипу яблука навіть не видно добре - зате добре помітно, що якийсь англійський джентльмен сидить під деревом і щось старанно виводить в записнику.

2. IPod. Назва та можливості

iPod  — це торговельна марка портативних медіаплеєрів компанії Apple Inc., яку було випущено у продаж 23 жовтня 2001 року. Станом на 2008 рік у серії випускається чотири різновиди програвачів: iPod Shuffle без екрану, iPod Nano з підтримкою відео, iPod Classic з жорстким диском та iPod Touch із сенсорним екраном. Іноді до серії iPod зараховують смартфон iPhone, але це суперечливе твердження. Базовими плеєрами у серії були iPod Mini та iPod Photo. Усі плеєри як носій даних використовують флеш-пам'ять, що забезпечує їхній малий розмір. Вийнятком є iPod Classic, який зберігає інформацію на жорсткому диску. Як багато інших плеєрів, iPod (за вийнятком iPod Touch) можна використовувати як зовнішній USB-накопичувач.

Для користувачів, які не використовують програмне забезпечення Apple, існує багато аналогів iTunes, деякі з них безкоштовні. Ці програми дозволяють синхронізувати музику, відео, фотографії, контакти, календарі, адреси електронної пошти, закладки Інтернет-сторінок та ігри для відповідних моделей плеєрів. Apple працює над унікальним зовнішнім дизайном та зручним інтерфейсом своїх плеєрів більше, аніж над їхніми технічними характеристиками.

3. Історія та дизайн

Своїм корінням iPod відходить до часів, коли Apple почала виходити на ринок програмного забезпечення для персональних цифрових пристроїв. Цифрові фотокамери, камкордери (відеокамери) та органайзери добре продавалися і були головним продуктом на ринках. Проте, Apple сфокусувала свою роботу саме у секторі персональних медіаплеєрів, оскільки на той час вони були «або великими та незграбними, або маленькими та бездіяльними» та із «неймовірно страшним» інтерфейсом користувача. За наказом головного директора компанії Стіва Джобса, головний інженер Джон Рубінштейн зібрав команду конструкторів для створення дизайну iPod, включно з інженерами технічного забезпечення Тоні Фейделлом, Майклом Дьюї, та дизайнером Джонатаном Айвом. Менш ніж за рік концепт було розроблено, і вже 23 жовтня 2001 року Джобс презентував iPod як сумісний з Макінтошем пристрій з жорстким диском на 5 Гб, який вміщав «1000 пісень у вашій кишені».

Є дві речі, які потрібно знати про Джонатана Айва, винахідника iPod‘a та iMac‘a. По-перше, він — найвідоміший сучасний британський промисловий дизайнер. Він змінив ставлення мільйонів людей у всьому світі до музики і звільнив комп’ютери від банальних сірих коробок.

По-друге, Айв «конспірується». Він не любить публічних виступів, намагається уникати інтерв’ю.

Саме Айв придумав неймовірно цікавий дизайн iMac‘а, що виглядає як настільна лампа (його жартівливо називали «лампочкою Джобса»), а згодом трансформується в пласку ТВ-панель. В той же час до нас прийшов iPod. На межі тисячоліть Айв і його команда дизайнерів зрозуміли, що можуть вмістити жорсткий диск в коробочку, розміри якої не перевищуватимуть розміри колоди карт, і використовувати його для зберігання тисяч пісень. Вперше користувач міг помістити всю свою музикальну колекцію в кишені власної куртки.

Але успіх iPod‘а полягає не тільки в розумній електроніці, всі погоджуться з тим, що плеєр стильно виглядає і просто неймовірно простий в користуванні. Багато хто намагався його скопіювати, але ніхто не зміг його перевершити. На даний момент більше 30 мільйонів iPod‘iв знайшли своїх щасливих власників.

Нетиповим для Apple було використання технологій PortalPlayer на базі архітектури ARM. Платформа працювала під управлінням простого програмного забезпечення у мікроядрі встановленої операційної системи. До співпраці з Apple технології PortalPlayer використовувалися у mp3-плеєрах IBM з навушниками, які зв'язувалися з пристроєм за допомогою Bluetooth. Згодом Apple підписала контракт з компанією Pixo для допомоги у розробці інтерфейсу користувача під прямим наглядом Стіва Джобса. В ході робіт покращувався вигляд ПЗ та його сприяняття. Починаючи з iPod Mini, шрифт Chicago замінили на Espy Sans. Згодом і його змінили на Podium Sans, який схожий на фірмовий шрифт Apple Myriad. З появою кольорових екранів плеєри запозичили деякі елементи дизайну Mac OS X — зокрема індикатори виконання у стилі Aqua, присутні елементи, виконані у стилі обробленого металу. У 2007 році було змінено дизайн всієї серії плеєрів. У шостого покоління iPod Classic та третього покоління iPod Nano шрифт замінили на Helvetica, а екран меню розбили на дві частини: ліва з пунктами меню, а права з переглядом вмісту категорії (обкладинки, фотографії, кадри з відео або іконки).

У вересні 2008 року Apple виграла судову справу у патентної холдингової компанії Burst.com щодо винаходу дизайну зовнішнього вигляду плеєра. Ще Кевін Крамер у 1979 році запатентував ідею «пластикової музичної коробки». У 1988 році він не мав можливості інвестувати приблизно 60 000фунтів стерлінгів, щоб відновити патент у 120 країнах світу, тому права Крамера на цей патент були не дійсними. Між компанією та винахідником ведуться переговори щодо розміру компенсацій за використання його винаходу. Наразі Крамер отримав виплату лише за свої консультаційні послуги.